Підприємці підуть в тінь

Лейтмотивом передвиборчих обіцянок нової влади і основним козирем, який мав допомогти завоювати симпатію середнього класу, було послаблення податкового тиску та створення ледь не тепличних умов для ведення власної справи.

Однак, реально оцінивши пропоновані реформи, підприємці чомусь не в захваті - більшість із них уже починає згортати бізнес, бо розуміє, що в таких умовах просто не виживе.

За підрахунками профспілок, вже протягом першого півріччя після вступу Податкового кодексу в силу близько мільйона підприємців втратять від 15 до 45% прибутків, а 500-700 тисяч середніх і малих підприємств взагалі збанкрутують і припинять свою діяльність.

З початку листопада хвиля протестів представників малого і середнього бізнесу прокотилася по всій Україні. А 16 листопада тисячі підприємців вийшли під стіни Верховної ради, щоб запобігти прийняттю злочинного Податкового кодексу, адже насправді більшість із них хоче працювати легально, була б лише така можливість.

В очі кидається принцип, за яким діє керівництво держави: "одна рука жалує - інша карає".

З одного боку, для малого бізнесу вводяться так названі "податкові канікули" - новостворені підприємства на 5 років звільняють від податку на прибуток, але разом із тим влада значно скорочує перелік видів діяльності, що дозволяють застосовувати систему спрощеного оподаткування.

При цьому самі податкові канікули будуть поширюватися тільки на фізосіб-підприємців, які надають побутові послуги на суму не більше 300 тисяч гривень на рік, та юросіб з доходом до 100 тисяч гривень. Для цих груп з 2011 до 2016 року ставка єдиного податку буде дорівнювати нулю.

Однак, навряд чи на практиці багато хто зможе скористатися таким "подарунком", бо це означає, що обіг підприємця має складати не більше 800 гривень на день, а юридичної особи - навіть менше 300 гривень на день.

Зрозуміло, що з цих коштів заробити на утримання складу, офісу, зарплату працівникам і якийсь прибуток просто нереально. Тобто виходить, що канікули будуть доступні лише якимось мікроскопічним бізнесам, якщо до такої діяльності взагалі доречно застосовувати слово "бізнес".

За новими правилами гри, аудитори, бухгалтери, адвокати та рекламісти однозначно змушені будуть працювати на загальних засадах оподаткування.

Це саме стосується й тих, хто продає страхові поліси, а також ігрового бізнесу, обміну валют, виробництва і торгівлі підакцизними товарами та паливно-мастильними матеріалами, організації торгівлі, продажу через інтернет та інших видів діяльності.

Ознайомившись з пропозиціями влади щодо оподаткування, підприємці вже думають про подвійну бухгалтерію. Наприклад, власники Інтернет-магазинів вже рахують свої збитки. Протягом кількох років ці підприємці старанно платили єдиний податок та податок на рекламу, але і його ледь вистачало на розвиток бізнесу.

"Для нас це дорого віддавати державі 15%. Більшість таких підприємців, як я, будуть шукати якість інші варіанти. І всі погоджуються, що ринок фактично перейде в тінь. Всі розраховуватимуться "чорною" готівкою і, звичайно, будуть уникати цих податків", - ділиться один із учасників Інтернет-ринку.

За оцінками експертів і самих підприємців, для «спрощенців» зміни, які містяться в останній редакції Податкового кодексу, збільшать податковий тиск у п'ять разів.

Це пов'язано з тим, що по-перше, ставка єдиного податку буде збільшена, причому право її встановлення передається органам місцевого самоврядування. З одного боку це добре, адже місцева влада краще знає специфіку свого регіону чи міста, і такі повноваження дозволяють встановити мінімальні ставки для тих сфер підприємництва, які потребують розвитку і підтримки.

Але це в ідеалі, а не в українських корупційно-політичних реаліях. Бо насправді на місцях окремі підприємці попадуть в немилість до місцевих князьків, і останні не впустять нагоди скористатися новим привілеєм задля тиску і приборкання.

А це означає, що якщо зараз підприємець сплачує ставку єдиного податку до 200 грн. на місяць, то тепер ця сума виросте більше - до 600 гривень, а в окремих випадках - до 1500 гривень.

Крім того, з єдиного податку виключається ряд інших податків та обов'язкових платежів. Такі зміни важко назвати полегшенням долі підприємця, бо це означає, що плату за землю та ресурси, патенти, збір за розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, тощо доведеться відраховувати додатково.

Ставка більшості цих платежів, як відомо, встановлюється окремими чиновниками, і очевидно, що залежить від їх особистої зацікавленості. Задля отримання необхідного документу підприємцю запросто можуть запропонувати добровільно-примусово зробити ще й внесок у якийсь благодійний фонд або просто «на розвиток» відділу чи управління.

Окрема мова має йти про збори до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, які також забрали у "спрощенців" - з 2011 року соціальні внески їм доведеться платити в довіс до єдиного податку.

Сума ж відрахувань буде прив'язана до мінімальної зарплати, яка з 1 грудня цього року складе 922 гривень. У такій ситуації, як рахують самі підприємці, одні лише "соціальні податки" тягнутимуть на 341 гривень.

А якщо вдасться «протягнути» і закріпити законодавчо ідею голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського, який виступає за те, щоб платники єдиного податку сплачували внески не з мінімальної зарплати, а з 1,5 мінімалки, то підприємці будуть щомісяця платити щонайменше 700 гривень. Це майже у 4 рази більше, ніж підприємці сплачують зараз.

Для більше півтора мільйона підприємців, які не поповнили армію безробітних, а все таки знайшли сили і мотивацію та зайнялися індивідуальною трудовою діяльністю, спрощена система оподаткування була своєрідним "рятівним колом".

Колишні медики, інженери, вчителі та військові мали можливість без глибоких бухгалтерських знань заробляти трохи коштів на прожиття та забезпечення сімей:  заплатив єдиний податок, записав певні операції у книгу бухгалтерського обліку - і працюй сміливо далі.

Зміни, які вводить нова влада, не просто лякають їх, а доводять до відчаю, адже після прийняття Податкового кодексу всі підприємці, а насамперед ті, хто позбудеться можливості бути "спрощенцем" і перейде на загальне оподаткування, змушені будуть вести бухгалтерський облік в обов'язковому порядку й у повному обсязі.

У тонкощах бухгалтерії розбереться не кожен, а отже у податківців з'явиться можливість дуже легко звинуватити підприємця у помилках. Помилки означають штрафи.

Наймати бухгалтера не вихід, бо це додаткові витрати. Якщо взяти, до прикладу, таксиста з обласного центру чи іншого середнього міста, який є підприємцем-спрощенцем, то  за умови, що він працює і день, і ніч без вихідних, дохід його (тобто ще не заробіток, а вся сума, яку він спроможний одержати від клієнтів) сягає близько 7,5 тисяч гривень.

Віднявши накладні витрати на бензин, техогляди, амортизаційні відрахування, податки та інш., вийде, що він заробить менше 4 тисяч гривень. В таких умовах звертатись до послуг бухгалтера він просто не в змозі. Очевидно, після кількох місяців штрафних санкцій, він ліквідує себе як особу-підприємця і буде просто "грачувати".

З іншого боку, цей самий бухгалтер, якщо і надаватиме послуги таксисту чи кому іншому, то швидше за все також робитиме це нелегально. Як згадувалося вище, його вид послуг підлягатиме загальній системі оподаткування, через, що він очевидно також припинить підприємницьку діяльність.

Для повноти оцінювання, спробуймо, підрахувати скільки ж потрібно буде заробити підприємцю, якщо чесно торгувати, наприклад, одягом з Туреччини на місцевому ринку.

Єдиний податок тепер коштуватиме щонайменше 600 гривень, на "соціальний" потрібно буде відрахувати більше 300 гривень, оренда торгового місця обійдеться близько 1200 гривень (з розрахунку 50 гривень/день 25 робочих днів), потрібно також витратитися на поїздку за товаром - від 3 тисяч гривень без врахування вартості самого товару.

За нових умов необхідно буде встановити касовий апарат, обслуговування якого обійдеться гривень у двісті, при цьому потрібен буде бухгалтер. Менше, ніж за 3 тисяч гриивень жоден бухгалтер працювати не погодиться, а тому, навіть якщо він обслуговуватиме одночасно п'ятьох підприємців, йому потрібно буде заплатити 600 гривень.

Очевидно не обійдеться без штрафних санкцій податкової чи інших інспекцій, на які закладемо до 500 гривень.

Таки чином, потрібно продати товару мінімум на 6,5 тисяч гривень, тільки щоб покрити витрати, не кажучи вже про власний заробіток та кошти, необхідні для придбання нової партії. А при цьому, щоб залишатися "спрощенцем", дозволений товарообіг має не перевищувати 300 тисяч гривень на рік.

Отже, маємо нову владу, нові закони, але старі правила гри - бізнес знову піде у тінь. Аналітики стверджують, що після остаточного прийняття Податкового кодексу третина малих підприємств та приватних підприємців повністю припинять свою діяльність, ще третина почне приховувати, що веде торгівельну чи господарську діяльність, або надає послуги, решта - животітимуть, потерпаючи від владних поборів.

У Кабміні впевнені, що завдяки нововведенням у податковій системі в бюджеті з'являться додаткові 66 млн. грн. Однак ми розуміємо, що це обернеться навіть не сотнями тисяч, а мільйонами безробітних, адже лише у сфері малого бізнесу задіяні більше 6 мільйонів осіб, враховуючи самих підприємців та членів їхніх родин, і зміна умов оподаткування може спонукати їх до припинення підприємницької діяльності.

З початку сесійного тижня тисячі підприємців зі всієї України пікетують парламент, протестуючи проти ухвалення Податкового кодексу. Вони ще мають надію зберегти свої робочі місця і продовжити легальну діяльність, і запевняють, що стоятимуть "до останнього".