Якщо ви на волі, то це не ваша заслуга

Напередодні прийняття Податкового кодексу, ситуація в країні була розжарена до межі. Країною прокотилися багатотисячні мітинги-протести проти ухвалення цього опусу. Особливо неприємно, що, проштовхуючи документ у Верховній раді, робилися і робляться наполегливі спроби протиставити інтереси народу України інтересам малого бізнесу.

Бізнесменам інкримінується відсутність громадянської відповідальності перед суспільством і нездатність осилити і оцінити це творіння батьків-реформаторів, написане мало не виключно в інтересах цього самого малого бізнесу. "Жадібність" дрібних комерсантів викликає неприховане роздратування у представників вищого керівництва країни.

Не буду приховувати, що маніакальність уряду у прагненні знищити малий бізнес, прикриваючись вищими інтересами держави, та небажання йти на компроміси, викликає аналогічну реакцію і з боку опонента.

Виходячи на демонстрації, підприємці в змозі були заздалегідь прорахувати свої майбутні податки у разі переходу на загальну систему оподаткування і оцінити свої перспективи у разі прийняття і підписання президентом цього кодексу.

Візьму на себе сміливість розвіяти сумніви в антипатріотичної та інтелектуальної недалекості представників племені обурених бізнесменів і спробую відобразити їх точку зору на події.

1. Податковий кодекс - потрібен країні, бо стара система оподаткування має істотні недоліки. Але оскільки "податкова біблія" корінним чином зачіпає життєві інтереси всіх громадян України і розробляється не на один рік, необхідно ретельно її підготувати, враховуючи інтереси різних верств суспільства і наслідки кожного пункту нововведення. Поспіх, як ми знаємо, доречний зовсім в інших ситуаціях.

2. Спрощена система оподаткування повинна не згортатися, а розширюватися. Саме вона здатна стати єдиним «рятівним колом економіки», що дає можливість людям самим визначати свою долю, не сподіваючись ні на подачки держави, ні на кризи, ні на капризи роботодавців.

На даному етапі не час знищувати "спрощенку", киваючи у бік західних економік, де вона в такому вигляді відсутня. Адже за роки комуністичного тоталітаризму генетично знищені традиції і досвід підприємництва. І купівельна спроможність нашого населення така, що навіть в існуючих пільгових умовах важко створити рентабельний бізнес.

Знищення "спрощенки" - це й різке скорочення малого та середнього бізнесу, а, значить, середнього класу - і без того недорозвиненого за світовими мірками. Це й ослаблення конкуренції, що веде до дорожнечі та дефіциту товарів, це і безробіття, здешевлення робочої сили, і, нарешті, економічний колапс.

3. Більшість представників малого та середнього бізнесу поділяють стурбованість громадськості з приводу того, що існуюча система оподаткування дозволяє багатьом великим структурам дробити свій бізнес на безліч пільговиків, мінімізуючи податки.

Також вони розуміють, що існуючі фіксовані ставки оподаткування "спрощенців" - до 200 гривень - є надто малими. Там, де створено високорентабельний бізнес, вони не відповідають розумним уявленням про соціальну справедливість.

Враховуючи це, логічно запропонувати в рамках спрощеної системи диференційований підхід до оподаткування, а саме: прогресивну шкалу оподаткування залежно від рентабельності та виду бізнесу - виробництво, торгівля, послуги.

Під спрощеною системою оподаткування малий бізнес розуміє, перш за все, простоту податкового обліку та сплати податків без необхідності залучення бухгалтерів, часу і коштів на адміністрування податкового обліку.

Наприклад, варіант для сфери послуг може бути таким:

За аналогічним алгоритмом можна скласти варіанти для виробництва і торгівлі.

Плюсами даної моделі є:

- реалізація принципу справедливості - чим більше рентабельність і прибутковість бізнесу, тим більше можливостей у нього "ділитися" з державою;

- у зв'язку з плавною і логічною зміною шкали сплати податків в залежності від виручки зникає необхідність у тіньовому дробленні бізнесу і відходу в тінь;

- істотно зростають податкові надходження до бюджету держави при мінімальних "потрясіннях" для малого бізнесу;

- легка реалізація на практиці і простота без необхідності додаткових витрат на залучення бухгалтерів.

4. У Податковому кодексі необхідно було передбачити жорсткі санкції для "спрощенців" за недостовірність відображення обсягу виручки.

Переважна більшість "малих" бізнесменів хочуть жити по совісті, чесно платити розумні податки, сприяючи процвітанню Батьківщини, і з упевненістю дивитися у своє майбутнє і майбутнє своїх дітей. Вони не хочуть відчувати себе злочинцями у своїй країні, нервово здригаючись, при слові «контролюючі органи», і не хочуть її міняти (поки ще) на іншу.

Запроваджена у 1999 році спрощена система оподаткування позбавила дрібних підприємців "принад" щільного контакту з "непідкупними і справедливими" представниками різноманітних контролюючих органів. В основному саме через побоювання повернення цих взаємин викликаний різкий протест підприємців на нав'язувані урядом посилення адміністрування їх діяльності і, зокрема, запровадження касових апаратів, а не через бажання ухилятися від сплати податків.

На жаль, pfпропоновані податкові нововведення змусять багатьох або піти в тінь, опинившись у шкурі злочинця, або розпрощатися з мрією стати вільними і незалежними.

Деякі знайомі мені кажуть: "Що тут незрозумілого? Якби керівництво країни було щиро зацікавлене в економічному процвітанні всього народу, а не купки обраних, воно ніколи б не запропонувало цей "шедевр економічної думки".

Справжньою метою цього кодексу є прагнення шляхом знищення малого бізнесу та середнього класу загнати їх на «плантації» до великого бізнесу. Влада створює умови, за яких чесно займатися комерційною діяльністю буде неможливо.

Але не хотілося б, щоб актуальною виявилася крилата фраза, сказана в коридорах МВС: "Якщо ви ще на свободі, то це не ваша заслуга, це наша недоробка".