Інфляція довіри до влади
Є брехня, є зухвала брехня і є статистика. Цей афоризм чудесно демонструє ситуацію, яка склалася з опублікованими Держкомстатом показниками інфляції.
Сумнівними були вже цифри за серпень і вересень 2010 року - 1,2% і 2,9%. Хоча це і рекордні показники інфляції для відповідних місяців з 1996 року і 1998 року, але і вони не видавалися об'єктивними з урахуванням стрімкого подорожчання продуктів.
Проте особливо здивувала величина інфляції у жовтні, яку Держкомстат повідомив минулого тижня. Відомство доповіло, що споживчі ціни зросли лише на 0,5%.
Якщо вірити відомству, таке незначне зростання цін відбулося через те, що за багатьма позиціями продовольчих товарів ціни підвищилися досить незначно, а деякі продукти харчування навіть нібито подешевшали: риба - на 0,6%, яйця - на 0,8%, овочі - на 1,3%, цукор - на 3,1%, фрукти - на 4,5%.
Крім того, у жовтні на 0,3% знизилися ціни на автомобільне пальне. Комунальні тарифи збільшилися всього на 0,4%. І це незважаючи на те, що в жовтні почався опалювальний сезон, а газ у серпні подорожчав на 50%.
Зрозуміло, міста не поспішали підвищувати тарифи до місцевих виборів і тепер надолужать згаяне, що позначиться на інфляції у листопаді-грудні 2010 року.
І все ж є підстави поставити офіційний показник інфляції за жовтень під сумнів.
Насторожує, що прем'єр Микола Азаров ще 5 листопада під час зустрічі з керівником місії МВФ Атанасіосом Арванітісом назвав практично точну цифру інфляції у жовтні.
"Уряд був дещо стурбований підвищеною інфляцією у вересні, причиною чого стали не монетарні або витратні фактори, а зростання цін на ринку. У жовтні інфляція не перевищить 0,4-0,5%, а за підсумками 2010 року - не перевищить 10%", - зазначалося у повідомленні уряду на сайті Кабміну у п'ятницю о 15.15.
А в повідомленні, розміщеному там же через 15 хвилин, прем'єр назвав абсолютно точне число: 0,5%. Така обізнаність ще за день до того, як Держкомстат традиційно називає ці дані, не може не вражати. Річ у тім, що статистичне відомство завжди публікує цифру інфляції лише шостого числа наступного місяця.
Зазвичай ця інформація з'являється на сайті Держкомстату пізно увечері шостого числа. Ці нюанси добре відомі економічним експертам і економічним журналістам.
Значить, Азаров або інші члени уряду мали розмову з керівництвом Держкомстату не пізніше ранку 5 листопада, під час якої обговорювалися параметри жовтневої інфляції. При цьому велике питання, хто кому повідомив "правильну" цифру: глава Держкомстату прем'єру чи навпаки?
Посилює сумніви у справедливості зазначеного Кабміном показника інфляції прогноз зростання споживчих цін, оприлюднений Мінекономіки 20 жовтня. Тоді це відомство спрогнозувало інфляцію за підсумками жовтня у розмірі 1,5-1,6%. "Не буде, як у вересні, 2,9%", - заявив заступник міністра економіки Валерій Мунтіян.
Звичайно, чиновник озвучив не найгірший прогноз. Зрозуміло, такі цифри він узяв не із стелі, а навів їх, ґрунтуючись на вимірах цін, зроблених міністерством.
Керівництво Держкомстату кілька місяців тому вже дало переконливий привід не довіряти його показникам. Преса писала, як відомство у червневому звіті про заборгованість із зарплат вдалося до відвертих цифрових маніпуляцій. Навряд чи комітет займався цим самостійно, без "прохання" Кабміну.
Таким чином, причин сумніватися у показниках інфляції і за жовтень, і за попередні місяці більш ніж достатньо. І зрозуміло, з якою метою влада може вдаватися до спотворення офіційної статистики щодо інфляції.
Зараз уряд дуже зацікавлений переконати місію МВФ, яка прибула до Києва, в хороших макроекономічних показниках. Це потрібно для отримання у листопаді другого траншу кредиту. А якщо занижуються темпи зростання цін, то автоматично покращуються показники промислового виробництва і реального ВВП.
Крім того, чим нижча інфляція, тим менше грошей уряд повинен виділяти на індексацію зарплат працівників бюджетної сфери, пенсій і субсидій. Грошей на це у скарбниці катастрофічно не вистачає.
Як тут не згадати ще одну приказку: брехнею весь світ об'їдеш, але назад не повернешся.