Малий бізнес зруйнуємо вщент?

Середа, 15 вересня 2010, 13:03
І ще питання. Чому влада ігнорує одноголосну критику на адресу нового податкового кодексу? Що за цим криється? Непрофесіоналізм, інтелектуальна неміч чи тривіальний особистий інтерес? Напевно, усе разом.
Олег Онисько, Харків


Інновації в дії

Не дає мені спокою думка: які кінцеві цілі ставлять перед собою творці проекту податкового кодексу? Чи усвідомлюють вони сумні наслідки для економіки країни у разі прийняття їх дітища?

Тепер уже багатьом зрозуміло: за словами глави уряду про намагання створити небачені у Європі умови для малого бізнесу криється велика мильна бульбашка.

Коли вона лопне, усі побачать прагнення влади цинічно знищити малий і частково середній бізнес, а значить, і пагони середнього класу, на догоду великому капіталу. Закладений у проект кодексу механізм різко обмежує розвиток малого бізнесу.

Для України, яка прагне потрапити у "єдину європейську сім'ю" і постійно "киває" у її бік, мірилом є західні стандарти. Отже, логічно звернутися до західної статистики.

Політичне та економічне благополуччя розвинених країн ґрунтується на наявності численного середнього класу, який виріс у сегменті малих підприємств.

Зазвичай у таких компаніях нараховується не більше двадцяти осіб. Тим не менш, у цьому секторі економіки зайнято до 80% усіх працюючих у країні, а частка таких фірм у структурі у ВВП становить 40%.

Середній клас називають основою і гарантом стабільності держави. Будучи фінансово забезпеченим, а значить, самодостатнім і вільним, він упевнено дивиться у майбутнє і пишається своєю країною, яка створила йому такі умови.

А як ідуть справи в Україні? Дуже плачевно. У малому бізнесі зайнято лише 15% усіх працездатних громадян. Частка сектора у ВВП країни не перевищує 5%.

Причин такої безрадісної картини багато. Це і наслідки 70-річчя комуністичного тоталітаризму із стерилізацією неугодних, освічених, волелюбних і заповзятливих.

Це і результат плутанини перехідного етапу від соціалізму до капіталізму, посиленого створенням нової держави і політичною боротьбою в країні. Це і прорахунки влади в управлінні економікою протягом пострадянського періоду існування України.

В останні роки малий бізнес лише намагався зіп'ятися на ноги всупереч несприятливим обставинам. Таким чином, середній клас лише почав з'являтися.

Пропоновані урядом драконівські обмеження на ведення малого бізнесу - збільшення суми єдиного податку, скорочення максимального розміру виручки і видів діяльності, яким дозволено користуватися спрощеною системою, а також розширення прав податківців - знищать платників єдиного податку, а значить, і малий бізнес.

Він і зараз ледь зводить кінці з кінцями. Якщо ж уряд переведе підприємців на загальну систему оподаткування із збільшенням витрат і податків, використанням касових апаратів і обтяжливим штатом бухгалтерів, то армія представників малого бізнесу спочатку "протягне ноги", а потім - "протягне руки" за державною допомогою.

Не отримавши її, ці руки можуть потягнутися і до знаряддя пролетаріату.

Розрекламовані "преференції" для великого і частини середнього бізнесу, який працює за загальною системою оподаткування, - зменшення податку на прибуток і ПДВ - лише на перший погляд виглядають благом. Великий бізнес, який так радісно очікує прийняття нового податкового кодексу, буде розчарований.

Невже вимоги МВФ, який піклується лише про повернення своїх позик і через це вимагає збільшити збирання податків, могли так паралізувати інтелект чиновників?

Невже в уряді не розуміють, що після нетривалого періоду збільшення податкових надходжень внаслідок прийняття кодексу неминуче настане період стагнації економіки з масовим згортанням малого бізнесу. Далі нас чекають дефіцит товарів і послуг, соціальні потрясіння, скорочення ВВП і, нарешті, порожня держскарбниця.

Розчулює і ставлення уряду до проблеми малозабезпечених. Завдання вирішується з комуністичною прямолінійністю, за принципом "відібрати і поділити". У нашому випадку - "обібрати" тих, хто здатен прогодувати себе і виділити дотації для бідних. Якщо відносно пенсіонерів та інвалідів необхідність державної підтримки виправдана, то стосовно працездатних ледарів - ні.

Для незаможних, які бажають поповнити ряди середнього класу і при цьому здатні активно працювати над реалізацією своїх ініціатив, у країні повинні бути створені всі умови, а не навпаки. Це має стати національною ідеєю держави.

Пропоноване кодексом посилення контролю над збиранням податків і розширення повноважень фіскальних органів на тлі несприятливих умов роботи малого бізнесу, який змусять піти у тінь, створять благодатну базу для повсюдного розквіту корупції.

Відома аксіома: чим менше у чиновника можливостей і повноважень "карати-милувати", "дозволяти-забороняти", тим нижчий рівень корупції.

Кому потрібна держава тотальних злочинців, коли підприємці, щоб вижити, не зможуть не порушувати закон, а чиновники не зможуть не брати хабарі?

Податківці стоятимуть перед дилемою: з одного боку, не бачити тотальних порушень не можна, а з іншого - під тиском драконівських штрафів "годувальник", який без нагадування сам несе хабар, збанкрутує. Наслідок цієї дилеми - "розумне" закриття очей на порушення при обопільній зацікавленості.

І ще питання. Чому влада ігнорує одноголосну критику на адресу нового податкового кодексу? Що за цим криється? Непрофесіоналізм, інтелектуальна неміч чи тривіальний особистий інтерес? Напевно, усе разом.

Тут і відірваність від проблем мільйонів громадян, які "рвуть жили", щоб забезпечити свої сім'ї. І значний вплив великого капіталу на представників влади, економічні інтереси яких зосереджені аж ніяк не у сфері малого бізнесу. Це і поспіх у створенні такого об'ємного документа, і наслідок популістських передвиборних обіцянок.

Хочеться згадати основну заповідь лікаря: не нашкодь. Хотілося б порадити нашим наділеним владою мужам прислухатися до цих слів. Адже не тільки сьогодні, але й завтра їм та їхнім дітям доведеться жити у цій країні.

Я ж пропоную "соломонове рішення". Для спрощеної системи оподаткування слід ввести диференційовану шкалу сплати податків залежно від обсягу виручки.

Максимальна місячна виручка, тисяч гривень

Максимальна річна виручка, тисяч гривень

Процент обкладання податком, %

Гранична місячна величина податку, гривень

25

300

0,8

200

50

600

1,25

625

100

1200

2,0

2 000

150

1 800

3,0

4 500

Більше 150

Більше 1 800

4,0

Більше 6 000

Ця модель дозволяє реалізувати принцип справедливості: більша рентабельність і прибутковість бізнесу - більше можливостей у нього ділитися з державою. Завдяки плавності і логічності зміни шкали сплати податків залежно від виручки зникає необхідність у тіньових дробленнях бізнесу і переходу у тінь.

Застосування даної моделі істотно збільшить податкові надходження до бюджету при мінімальних потрясіннях для малого бізнесу.