Хто боїться МММ

Аналіз відповідей екс-кандидата в президенти Юрія Костенка, зроблений "Економічною правдою" напередодні першого туру виборів, має право на життя, однак деякі тези залишаються дискусійними.

Принциповим недоліком експертних висновків є те, що подекуди вони аналізують відповіді поза контекстом самих питань. В результаті, експерти не враховували, що питання передбачали саме такий формат відповіді.

До того ж, значна кількість питань не дозволяла глибоко зануритися у кожну проблематику, інакше відповіді перетворилися б на повноцінну монографію.

"Костенко ліберал, бо, на його думку, Нацбанк повинен бути незалежним", - пишуть експерти. До чого тут лібералізм? Сьогодні лише у ліворадикальних країнах комуністичного типу на кшталт Куби та Північної Кореї і деяких арабських та азійських державах центробанк залежний від уряду.

Також експерти не зовсім зрозуміли суть запропонованого підходу щодо повернення знецінених заощаджень колишнього Радянського Союзу. В Ощадбанку справді створено реєстр вкладників, які мають право на повернення грошей.

Важко оцінювати, наскільки він повний, в той же час, повертатися мають не тільки вклади Ощадбанку СРСР, але й зобов'язання за договорами страхування Держстраху, облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року тощо.

Проблема у тому, що єдиного державного реєстру всіх осіб, які мають право на повернення всіх заощаджень, не існує. А без нього не можна здійснити наступний крок - випустити державні боргові зобов'язання на загальну суму цих заощаджень.

Метою такого випуску є юридичне оформлення, отже, й офіційне визнання, існуючих зобов'язань держави перед українськими громадянами та визначення чіткого механізму їх погашення. Коли це станеться, держава вже не зможе відмовитися від їх виконання, оскільки тоді громадяни отримають можливість звернутися до суду.

Сьогодні ж невиконання державою задекларованих у законі обіцянок не має жодних наслідків. До того ж, строки та суми повернення взагалі не визначені і повністю залежать від кон'юнктурних інтересів окремих політиків.

Запропоновані УНП строки погашення цих зобов'язань досить консервативні, а тому цілком реалістичні.

Такі терміни є важливою передумовою для вчасного та повного щорічного погашення облігацій. Заради цих сум жоден уряд не буде наражатися на ризики судових позовів з боку громадян, у тому числі в міжнародних судах.

Можлива торгівля цими облігаціями не пов'язана з якимись загрозами. Справді, багато людей можуть продати свої папери з дисконтом, особливо ті облігації, що мають віддалений термін погашення, на користь грошей "тут і зараз".

Твердження, що у цьому випадку можлива змова фінансових посередників та Мінфіну щодо довгострокового погашення, виглядає малоймовірним, оскільки для цього потрібно буде вносити зміни до закону про держбюджет на поточний рік.

Крім того, закон про випуск таких облігацій повинен передбачати можливість дострокового викупу урядом лише облігацій з ближчим строком погашення, а вони і продаватимуться громадянами з меншим дисконтом.

До того ж, не йдеться про створення якоїсь фінансової піраміди з боку держави, тому згадка експертів про "МММ" взагалі виглядає не дуже вдалою.