ПФТС: агонія влади

Понеділок, 14 грудня 2009, 15:52
Ті стандарти управління, якими користується керівництво Асоціації ПФТС, більш схожі на інші приклади - приклади тоталітарних режимів, які, як вважалося, давно канули в Лету.
Ігор Когут - співвласник ФК "Фінекс-Україна", член асоціації ПФТС

Стан справ з управлінням Асоціацією ПФТС став не тільки об'єктом пильної уваги з боку фондового ринку, але й приводом замислитися для наших колег із суміжних ринків.

9 грудня 2009 року члени Асоціації ПФТС звернулися до саморегулюючих організацій та об'єднань професійних учасників ринку капіталів України, а також Агентства США з міжнародного розвитку USAID, яке аналізує внутрішні документи таких об'єднань з точки зору їх відповідності світовим стандартам демократичного корпоративного управління та внесло чималий внесок у створення Асоціації ПФТС.

Мета звернення - спонукати учасників ринку капіталів оцінити внутрішні документи та дії керівництва Асоціації ПФТС, яке сьогодні дискредитує демократичні ідеї саморегулювання та функціонування об'єднань за видами професійної діяльності.

Власне кажучи, загострення конфлікту між керівництвом ПФТС та значною частиною членів Асоціації свідчить про не надто високу ефективність та професійність управління ПФТС.

Можна навести лише кілька красномовних цифр, що характеризують стан справ на ПФТС порівняно з іншими асоціаціями.

Після намагань ініціативної групи реалізувати свої регламентовані статутом Асоціації ПФТС права, зокрема, внести до порядку денного загальних зборів членів Асоціації важливі для її членів питання, почалися необґрунтовані "зачистки" та неприховані репресії - виключення з Асоціації або припинення членства.

Якщо з травня по листопад 2009 року, за інформацією офіційного сайту ПФТС, з Асоціації було виключено сім компаній, то за останній місяць членства позбулася 51 компанія - 16% від кількості членів Асоціації ПФТС на момент втрати статусу саморегулюючої організації.

Мова йде не лише про самостійний вихід із складу ПФТС торговців цінними паперами.

Має місце розчарування неадекватно високими членськими внесками в об'єднанні, що не має статусу СРО, втратою конкурентних переваг біржею, відсутністю ініціатив керівництва щодо виходу її з кризи, постійними скандалами навколо ПФТС.

Але найбільше занепокоєння викликає факт цілеспрямованого виключення з ПФТС всіх, хто має власну думку, яка не збігається з думкою президента та Ради ПФТС.

Однак важко погоджуватися з тими, хто не надто дбає про перспективи розвитку ПФТС. На тлі невпинного падіння ринкових показників біржі, Рада ПФТС протягом 2009 року не тільки рідко збиралася, але і не вважала за необхідне вирішувати питання щодо занепаду майданчика.

За таких обставин навряд чи хтось здивується, якщо на момент прийняття рішення щодо розподілу акцій біржі членами Асоціації залишаться лише 15 компаній, представники яких є членами Ради ПФТС.

Всі слова про змову регіональних торговців, які не мають права висловлювати думку ринку, не витримують критики.

По-перше, є надія, що ми живемо в умовах демократії, а тому кожний має право на власну думку. Натомість, ніхто не може привласнювати собі можливість висловлювати власну позицію як позицію всього ринку, незважаючи на існуючий або примарний авторитет.

По-друге, тільки дуже далека від ринку людина може сказати, що, наприклад, ТОВ ФК "Фінекс-Україна" - незначний, нікому не відомий регіональний торговець.

На тій самій біржі ПФТС, відповідно до рейтингу учасників біржових торгів серед чистих торгівців цінними паперами за 2008 рік, ця компанія входить у топ-10 торговців, посідаючи восьме місце за загальними обсягами торгів та третє місце серед членів біржі, що торгують корпоративними облігаціями.

Тобто з виключенням цієї компанії ПФТС втрачає значну частку свого і без того не дуже вражаючого обсягу торгів. А є ще й інші, не менш відомі компанії, зацікавлені, аби біржа існувала, а не котилася в прірву. Втім, це не зупиняє керівництво ПФТС, зацікавлене позбутися своїх ідеологічних опонентів.

Мабуть, це робиться задля того, щоб ці компанії перемістили свою активність на інші біржові майданчики? Наприклад, до "Української біржі", представники якої так щільно засіли у Раді ПФТС. У такому разі постає питання: хто більший ворог для ПФТС?

Найбільший закид членам ініціативної групи полягає у тому, що вони ініціювали залучення всіх членів Асоціації до вирішення проблем ПФТС шляхом поіменного опитування. На думку Ради ПФТС, це неприпустимо, бо немає окремої процедури.

В той же час, відсутність процедур, необхідність яких прямо передбачена статутом, не завадила Раді ПФТС приймати жорсткі рішення щодо виключення або припинення членства в Асоціації за якісь міфічні порушення.

Слід нагадати зовсім інший досвід взаємин саморегулюючих організацій з її членами. Починаючи з 2007 року, коли компанія "КІНТО" перестала домінувати в УАІБ, цю поважну організацію деякий час буквально розпирало від внутрішніх протиріч. Але це сприймалося як нормальна демократична практика.

І навіть після пропозиції пана Оксаніча розділити УАІБ на дві СРО, ніхто не вимагав виключити "КІНТО" з УАІБ за внесення такої пропозиції. Більше того, за ініціативою всього лише однієї компанії, а не третини, як в Асоціації ПФТС, питання розглядалося на загальних зборах членів УАІБ.

Можна нагадати і практику управління у молодшій саморегулюючій організації. Ініціатива всього лише восьми торговців цінними паперами з майже 700 членів АУФТ була терміново розглянута Радою АУФТ, а питання включено до порядку денного найближчих загальних зборів.

Однак ті стандарти управління, якими наразі користується керівництво Асоціації ПФТС, більше схожі на інші приклади - приклади тоталітарних режимів, які, як вважалося, давно канули в Лету. Мабуть, це і не дивно, зважаючи на термін відсутності змін у керівництві ПФТС.