Кому потрібен КГЗКОР

Висловити свою позицію мене змусив ряд протиправних дій органів державної влади та одностороннє висвітлення у пресі подій навколо Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР).

Справа про банкрутство державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд", яке знаходиться у сфері управління Мінпромполітики, триває з 1998 року.

На той момент сума конкурсної заборгованості підприємства перед кредиторами складала близько 8 мільйонів гривень. У 2004 році між комітетом кредиторів і дирекцією було укладено мирова угода.

Однак за весь час дії угоди з боку Мінпромполітики не було зроблено жодного конструктивного кроку для врегулювання взаємин з кредиторами дирекції.

Не була офіційно представлена і кандидатура інвестора. Мінпромполітики просто ігнорувало потреби підприємства у фінансовому оздоровленні і відмовлялося від взаємодії з комітетом кредиторів.

Оскільки мирова угода не виконувалася, то її визнали недійсною. У результаті господарський суд Кіровоградської області відновив справу про банкрутство дирекції.

Щоб зрушити справу з мертвої точки, комітет кредиторів підприємства вирішив розпочати процедуру санації. Тільки шляхом залучення інвестора можна було розраховувати на завершення будівництва КГЗКОР, початок його функціонування, задоволення вимог кредиторів, виконання міжнародних зобов'язань держави.

При цьому поточна заборгованість дирекції перед кредиторами до початку проведення процедури санації складала вже близько 43 мільйонів гривень.

Відповідно до закону, з дати введення процедури санації повноваження Мінпромполітики припиняються і передаються керівникові санацією.

За цей період я вивчив стан справ на підприємстві і багато зробив для пошуку інвестора та його залучення до розробки плану санації.

Усім відома важливість КГЗКОР для України, в тому числі і в контексті виконання договірних зобов'язань перед країнами-учасниками будівництва. Тому про жодну схему ліквідації підприємства не могло бути й мови. Навпаки - всі мої зусилля були спрямовані на якнайшвидше фінансове оздоровлення дирекції.

Відзначу, що мої дії строго відповідали вимогам закону та існуючій судовій практиці застосування законодавства про банкрутство.

Комітет кредиторів затвердив план санації дирекції, розроблений за участю інвестора. Документ був направлений на узгодження в Мінпромполітики та ФДМУ.

Для аналізу стану майна КГЗКОР і визначення економічної доцільності його використання у подальшій роботі комбінату були залучені найбільш авторитетні експертні організації.

На основі їхніх висновків було продано частину майна підприємства, використання якого експерти визнали недоцільним. Це дозволило погасити частину заборгованості дирекції, у тому числі із зарплати, розрахунків з бюджетом та Пенсійним фондом.

Це майно оцінювалося з дотриманням усіх необхідних процедур. Оцінка була рецензована, оголошення про продаж друкувалося у пресі у встановлені законом терміни. У торгах взяли участь чотири незалежних учасники, що дозволило отримати реальну ринкову ціну на дату продажу.

Але успішне проведення санації не влаштовувало Мінпромполітики, адже тоді усі дізналися б про реальний стан справ на КГЗКОР і оцінили б "ефективність" багаторічного державного управління підприємством.

Тому міністр промполітики Володимир Новицький усіма можливими способами почав перешкоджати проведенню санації.

Міністерство, раптово прокинувшись після більш ніж десятилітньої сплячки, спрямувало весь свій адміністративний ресурс на позбавлення мене законних прав, які надає керуючому законодавство.

У результаті протиправних узгоджених дій Мінпромполітики та Державного департаменту з питань банкрутства з дискредитації мене як фахівця, я був позбавлений ліцензії на проведення господарської діяльності.

Паралельно міністерство ініціювало широкомасштабну інформаційну кампанію щодо процедури санації дирекції.

Для цих цілей донині використовуються відверто надумані твердження про мій непрофесіоналізм і ледь не корумпованість, які без рішення суду і навіть попередніх висновків правоохоронних органів подаються як незаперечні факти.

Я вчасно оскаржив рішення Державного департаменту з питань банкрутства щодо позбавлення мене ліцензії.

При цьому я впевнений, що елементарний острах державних органів "втратити обличчя" перешкоджатиме об'єктивному розгляду справи. А безпідставне і незаконне анулювання ліцензії позбавляє мене можливості надалі працювати за фахом.

Прошу представників всіх гілок державної влади відкинути особисті амбіції і сприяти швидкому поверненню розгляду всіх проблемних питань, що стосуються процедури санації дирекції, винятково у правове поле, без застосування адмінресурсу.

"Економічна правда" запрошує фахівців, включаючи представників Мінпромполітики, долучитися до дискусії про майбутнє КГЗКОР.