Державна власність як панацея
Україна може втратити одне із стратегічних підприємств - Одеський припортовий завод, 99,567% якого Фонд держмайна виставив на продаж.
Слід зазначити, що це прибуткове підприємство є вагомим гравцем на світовому ринку аміаку. Його продаж змінить глобальну кон'юнктуру, а натомість Україна отримає одноразовий платіж.
За інформацією ФДМ, вже 12 компаній, більшість з яких іноземні, подали заявки на участь у конкурсі з приватизації підприємства. Завдання у Кабміну перед виборами одне - залатати дірки у бюджеті і назбирати грошей на передвиборну кампанію.
Україна вже сьогодні страждає від монопольного положення транснаціональних корпорацій у деяких галузях економіки.
Так, 85% нафтопереробки контролюють російські компанії, на 70% підвладна іноземному впливу суднобудівна галузь. А мобільний зв'язок повністю належить норвезьким і російським фірмам.
У кольоровій металургії три найбільші об'єкти - "Алюміній України", Миколаївський глиноземний завод і ЗАЛК - контролюються з-за кордону. У банківському секторі не припиняються поглинання з боку іноземних фінансових установ.
Все це може призвести до усунення держави від активних економічних процесів як усередині країни, так і за її межами. Це загрожує економічній безпеці.
У приватизаційних умовах ОПЗ свідомо не прописана заборона на створення спільного підприємства на базі заводу, а відсутність такого пункту дозволяє безкарно вивести його цінні активи, наприклад, комплекс перевантаження аміаку.
СБУ та прокуратура повинні встановити нагляд за майбутніми угодами, адже є загроза, що при продажі "Укртелекому", "Турбоатома" та Одеського припортового заводу можуть застосовуватися непрозорі корупційні схеми.
Уряд повинен створювати державні корпорації, як це роблять у Китаї чи Росії, та ефективно управляти своєю власністю, а не продавати стратегічні об'єкти транснаціональним компаніям.
Ефективно працюючі підприємства слід залишати у державній власності. Або ж уряд повинен володіти контрольними пакетами ключових компаній. Отриманий прибуток варто спрямовувати на інноваційний розвиток пріоритетних галузей економіки.
Економічній безпеці України сьогодні загрожують наступні чинники.
1. Невиконання умов договорів купівлі-продажу пакетів акцій у частині інвестиційних зобов'язань - "Російський алюміній", Mittal Steel.
2. Доведення іноземними власниками до банкрутства, блокування діяльності чи стагнації виробництва вітчизняного підприємства як потенційного конкурента іноземним компаніям - Одеський НПЗ, ЛАЗ, Чорноморський суднобудівний завод.
3. Захоплення найперспективніших сегментів промисловості для переведення отриманого ноу-хау за кордон - Дніпропетровський комбайновий завод.
Подібне може чекати і Одеський припортовий.
Без державних компаній Україна ніколи не займе гідне місце на світовому ринку, буде залежною від іноземних ТНК на внутрішньому ринку і залишиться сировинним придатком розвинених країн.
За таких умов головне завдання держави - створення міцного каркасу економіки у вигляді великих інноваційних конкурентоспроможних корпорацій, здатних до інтеграції у світову економічну систему на рівноправних засадах.