"Улюблені" підприємці Тимошенко

Чого не відняти у нашої прем'єрки, так це винахідливості. З нічого зробити щось і обов'язково під конкретну дату - одна з головних рис українських можновладців.

Колись вони фарбували ялинки і оновлювали бруківку перед приїздом Генерального секретаря з Москви. Але нові поважні гості з Вашингтону, на жаль, питаннями благоустрою не переймаються - їм подавай закони, і чим швидше, тим краще.

Не дивно, що в такому авралі Юлія Тимошенко переплутала законодавчу владу з виконавчою. Проте яка різниця, як та влада називається? Головне щоб була.

15 квітня "Урядовий Кур'єр" на першій шпальті безапеляційно стверджував: уряд зробив те, на що не спромігся парламент. Інакше кажучи, на біса нам парламент, коли уряд і так гарно із усім порається?

Зрив голосування за антикризовий пакет змусив Тимошенко демонструвати голові місії МВФ Джейлі Пазарбілоу заздалегідь підготовлені постанови кабміну, які враховували всі побажання західних кредиторів.

На жаль, ні пересічним українцям, ні багатьом депутатам Верховної ради так і не вдалося бодай одним оком глянути ці антикризові постанови.

Кажуть, що саме зараз вони гуляють по Мін'юсту, який з усіх сил намагається знайти законні підстави для їх легітимізації, або, як кажуть росіяни, "впихнуть невпихуемое".

Але нам не до жартів, адже урядові рішення, зокрема, передбачають збільшення відрахувань у Пенсійний фонд за рахунок приватних підприємців.

Складається враження, що середній клас для Тимошенко, як і для мера Києва Леоніда Черновецького, - улюблений прошарок зі знаком "мінус". Саме за рахунок нього вони намагаються вирішувати соціальні проблеми.

Сьогодні за спрощеною системою оподаткування, стверджує Міністерство праці та соціальної політики, працює 1,392 мільйона осіб. Нові ініціативи уряду передбачають, що з 1 травня їхні платежі в Пенсійний фонд мають зрости з 84 гривень до 208 гривень.

Таким чином, загальна сума виплат тих підприємців, які сплачують єдиний податок складе не 200 гривень, а 324 гривні: 116 гривень єдиний податок + 208 гривень платіж в ПФ = 324 гривні.

Народний депутат Ксенія Ляпіна коментуючи урядові ініціативи, зазначила, що підвищення податкового навантаження для малого та середнього бізнесу не збільшить надходження в Пенсійний фонд, зате більше мільйона підприємців втратять робочі місця.

Ці люди поповнять центри зайнятості, чим збільшать навантаження на фонд з безробіття, переконаний член комітету з питань праці та соціальної політики Володимир В'язівський, НУНС.

Депутат-регіонал Інна Богословська назвала постанови уряду незаконними і злочинними, оскільки зміни в податкову систему може приймати лише Верховна Рада, а не Кабінет міністрів.

Показово, що Олександра Кужель, яка позиціонує себе головною рятівницею малого і середнього бізнесу і яка до призначення на посаду голови Держкомпідприємництва йшла у фарватері Партії регіонів, підтримує кроки Тимошенко.

Кужель вважає, що неприйняття цієї постанови призведе до дефолту Пенсійного фонду. Більше того, вона особисто готова звернутись до підприємців з проханням доплачувати 100 з лишком гривень. Мовляв, якщо бізнес відреагує позитивно, то це фактично узаконить рішення.

Реакцію підприємців неважко передбачити.

Деякі з них стверджують, що перейдуть на стандартне оподаткування і будуть показувати у звітах нульовий прибуток. Мовляв, пенсійна "подачка" в 300 гривень нікого не врятує, і ліпше зараз ці кошти відкладати на депозит.

Інші сподіваються перейти в тінь та домовлятись з податковою на місці. В той же час, багато хто змушений буде погодитись на підвищення, щоб не морочити собі зайвий раз голову.

За великим рахунком, наша пенсійна система - це великий обман. Всі поточні внески йдуть на утримання сьогоднішніх пенсіонерів, а не на "майбутнє", як нам розповідають.

Сьогоднішні платники пенсійних внесків мають майже такі ж шанси отримувати пенсію в майбутньому, як і ті, хто туди нічого не сплачує.

Демографічна та економічна ситуація в Україні свідчить, що нас чекає непросте майбутнє, у якому розраховувати можна буде лише на себе або своїх дітей. Тому краще вкладати кошти в саме в них, і то без гарантії.

Коли постанови Кабінету міністрів будуть оприлюднені, їх, швидше за все, опротестують в судовому порядку або просто відмінять. Головне для уряду - витримати час між видимістю антикризової діяльності і виділенням другого траншу кредиту МВФ.

А там вже - як карта ляже, адже, хто знає, чи не зробить Юлія Володимирівна Верховній Раді таку пропозицію, від якої та не зможе відмовитись?