Робіть висновки, Юліє Володимирівно!

Якісь невідомі особи надіслали авторові текст ще не зареєстрованого у Верховній Раді законопроекту. Задекларована мета цього документа - нібито посилення боротьби з монопольними змовами на українському ринку.

Адже Юлія Тимошенко постійно ганьбить клятих монополістів та змовників. Очевидно, вона й доручила АМКУ розробити відповідні зміни до чинного законодавства. Аноніми зазначали, що текст цього законопроекту вже розіслано по багатьох інстанціях для отримання висновків. Надаємо і свій публічний аналіз цього законопроекту.

За проектом, Костусєв пропонує внести доповнення до Кримінального кодексу України у вигляді статті 228-1 - про встановлення кримінальної відповідальності за монопольну змову між конкурентами. 

Між тим, у чинному Кримінальному кодексі вже є "мертва" стаття 228. Вона передбачає кримінальну відповідальність за примушування до антиконкурентних узгоджених дій - тобто діянь, за своїм змістом дуже близьких до тих, диспозиція яких передбачена вказаним законопроектом. Нелогічно та неефективно створювати штучний розподіл зазначених злочинних діянь між різними статтями Кримінального кодексу.

Щоб уникнути труднощів у кваліфікації злочинних діянь, безумовно, треба уніфікувати диспозиції статей 228 та 228-1 КК України. А саме - об'єднати їх у різні частини однієї статті, однак у запропонованому законопроекті ця очевидна річ просто проігнорована.

Необґрунтованою є і спроба запровадити ще одну новинку. Автори законопроекту пропонують унеможливити притягнення до кримінальної відповідальності, у разі якщо сукупний дохід (виручка) суб'єктів господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній фінансовий рік, що передував змові, не перевищує одного мільйона (!) євро. 

По-перше, ч.2 ст.11 КК України передбачає достатні правові механізми для відмови в порушенні кримінальної справи за фактом будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом. Ідеться про випадки, коли діяння через свою малозначність не становить суспільної небезпеки. Саме тому прив'язка малозначності діяння до суми в мільйон євро доходу (виручки)  видається абсолютно необґрунтованою. 

Причому проблема полягає не тільки в безпідставності визначення вказаним законопроектом конкретної суми саме в мільйон євро. Навіть у разі зменшення суми сама наявність такої норми буде змушувати слідство доводити не тільки факт вчинення конкурентної змови, а й точну суму доходу (виручки). А вона, до речі, може бути штучно зменшена "заднім числом" суб'єктами господарювання, що вступили у конкурентну змову. І внаслідок цього навіть порушена і розслідувана  кримінальна справа щодо змови підлягатиме закриттю через таку мінімізацію суми доходу (виручки).

Але найнелогічнішою, найкумеднішою (чи найцинічнішою?) є ч.4 ст.228-1 КК України, згідно з якою звільняється від кримінальної відповідальності за вказаний злочин особа, що добровільно повідомила про нього правоохоронним органам, АМКУ або його територіальному відділенню і активно сприяла його розкриттю. Суть цинізму полягає в тому, що відсутнє часове обмеження строку такого повідомлення!

Тобто цілком можлива ситуація, коли винуватець злочину спочатку категорично відмовиться давати свідчення у справі, в тому числі навіть після пред'явлення  обвинувачення. А незадовго до закінчення досудового слідства злочинець "добровільно" заявить про нього правоохоронним органам, після чого кримінальна справа підлягатиме закриттю за реабілітуючими обставинами!

А отже, після уважного аналізу законопроекту залишається зробити висновок, що його справжньою метою є вчергове підставити та виставити на глум Юлію Тимошенко. Адже вона сама, як і її команда, розбираються в кримінальному праві приблизно так само, як і в сутності податку на нерухомість.

Робіть висновки, Юліє Володимирівно!