Наступне десятиріччя: Quo Vadis, Україно

Україна перебуває на останньому місці за задоволеністю життям в Європі, українці переважно сприймають себе як нещасних, і лише 15% українців почувають себе у повній безпеці. Газета "Дєло"

До бідних відносять себе 86% домогосподарств України (до 80% у 2005 році).

Урядовий портал

Україна вимирає найшвидше з усіх країн у світі: за роки незалежності населення скоротилося більш ніж на п’ять мільйонів.

Сайт ООН

Quereiae (Скарги)

Спілкуючись останнім часом зі своїми приятелями та знайомими, помітив доволі цікаву, але й тривожну тенденцію: тридцятирічні активні та успішні люди зневірюються в можливості побудувати щасливе стабільне життя в країні з назвою Україна. Причини наводять найрізноманітніші, але всі вони вказують саме на системний характер проблем. Адже – повторюся – йдеться про молодих, сповнених сил та енергії, креативних українців, які вже мають на своєму рахунку серйозні досягнення, підкріплені матеріальним статком. Чому вони відчувають розчарування, попри всі свої особисті перемоги? Чому покоління "ні від кого не залежних" молодих людей все з більшою тугою дивиться на Захід, Схід чи Південь?

Status praesens (Стан теперішній)

Неконкурентоспроможна економіка з несприятливим бізнес-кліматом

За рейтингом МФК Україна посідає 139 місце зі 179 країн за легкістю ведення бізнесу. В рейтингу Всесвітнього економічного форуму за індексом конкурентоспроможності Україна опустилася з 69 на 73 місце зі 131 країни. Тут відіграли роль такі негативні чинники: політична нестабільність, неефективна бюрократія, корупція, надмірний податковий тягар і недолуге адміністрування податків. Зміна позиції пов’язана не з погіршенням ситуації в Україні, а радше з поліпшенням ситуації в інших країнах, в той час як Україна насолоджується "стабільністю".

Українці стабільно погіршують імідж своєї країни як території, на якій важко провадити бізнесову діяльність.

Неякісна освіта та незбалансований ринок праці

Найкращий університет країни займає у світовому рейтингу почесне 1467 місце. Освіта за інерцією продукує кадри, що вже непотрібні економіці. Найпопулярніші професії юриста та економіста втрачають конкурентні переваги як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках праці. Якість викладання і наукових досліджень знижується через занепад системи підготовки наукових кадрів.

Нація продовжує вимирати: за роки незалежності населення скоротилося більш ніж на п’ять мільйонів осіб. За консервативними експертними оцінками, за кордоном працюють понад 2,5–3 млн громадян України. Попит на кваліфіковану робочу силу, на інженерів, в Україні не задовольняється. Згдіно з дослідженнями Міністерства економіки, 28% промислових і 60% аграрних підприємств України відчувають гостру потребу в робочій силі.

Вже у середньостроковій перспективі Українська економіка потребуватиме притоку мігрантів для підтримання темпів економічного зростання. Інтелектуальний потенціал нації фактично втрачений.

Неякісна медицина та епідемії

Вимирання українців носить не тільки "природний" характер, спричинений викривленими пріоритетами суспільних витрат. Кількість незадоволених і постраждалих від неефективної системи охорони здоров’я в Україні зростає. З 2000-го до 2005 року відсоток незадоволених збільшився з 64 до 78%. І хоча державні видатки на медицину за цей же час невпинно зростали, гроші проходили крізь нереформовану неринкову систему, як вода крізь пісок.

З-поміж країн Європи та Центральної Азії Україна є лідером за темпами розповсюдження СНІДу (за даними UNAIDS). У 2006 році зареєстровано на 17% більше нових випадків хвороби у порівнянні з 2005 роком незважаючи на те, що за оцінками провідних фахівців, тільки за 2003–2004 роки українське суспільство на протистояння ВІЛ-інфекції витратило близько 140 мільйонів доларів США.

Епідемію туберкульозу в країні "помітили" у 1995 році, але і сьогодні епідемічні показники перевищують аналогічні показники розвинутих країн у 10–12 разів. При цьому неефективна система управління ресурсами охорони здоров’я призвела, наприклад, до того, що Україні відмовили у наданні гранту Глобального Фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією саме в частині боротьби з туберкульозом.

Висловлюючись метафорично, констатую: навіть тіло нації вражене смертельно небезпечними захворюваннями.

Домінує бідне населення із заниженою самооцінкою

На зарплатню нижче прожиткового мінімуму у 532 грн на місяць живе 22% працівників у міській та 49% у сільській місцевості. Тобто значна частина працівників не можуть дотягнути до, прямо скажемо, жебрацької суми прожиткового мінімуму. За даними Держкомстату, близько 85% відсотків українців вважають себе бідними. Різке зростання доходів населення останніх років уповільнюється. Щоб наздогнати Чехію за рівнем доходів за збереження сьогоднішніх темпів зростання, Україна потребуватиме 23 роки. Скорочуються інвестиції в розвиток культури, українська національна ідентичність розвивається за рахунок минулого та у протиставленні до ідентичності своїх сусідів — росіян, поляків, білорусів.

Деморалізоване і збідніле українське суспільство неспроможне запропонувати своїм членам жодного позитивного варіанту індивідуального майбутнього.

Неефективна держава

Наразі держава не виконує функцій, заради яких вона існує. Правопорядок і право власності — ці фундаментальні основи будь-якого суспільства — не гарантовано через корупцію в судах, загрозу реприватизації та рейдерські атаки. За Міжнародним індексом прав власності Україна посідає 58 місце.

Суспільні блага (такі як дороги, зони відпочинку) пропонуються поганої якості й у недостатній кількості. Держава не здатна ані сама профінансувати створення суспільних благ у необхідному обсязі, ані залучити до цього завдання приватний капітал. Національну безпеку не гарантовано: сама армія зі складами застарілої зброї та неточними ракетами становить загрозу національній безпеці.

Держава також нездатна відповідати на виклики майбутнього і функціонує у режимі "кризового реагування". Стратегії реформування, які народжуються в державному апараті, вже при написанні не мають шансів бути виконаними через концептуальну відірваність від реальності, корупцію та брак однодумців, здатних до послідовних та відповідальних дій.

Ступінь розуміння проблем сьогодення в політичних партіях перебуває на вкрай низькому рівні, що яскраво демонструють Коаліційні угоди та інші партійні документи.

Фактично, українське суспільство через неефективну державу наближається до стану "війни всіх проти всіх".

Корумповане суспільство

За Індексом сприйняття корупції Україна на 118 місці у світі. Корупція вразила всі сфери суспільного життя країни: освіту, медицину, державну бюрократію, судову гілку влади і навіть бізнес. Експерти GRECO (Група держав проти корупції) нещодавно дійшли висновку, що корупція в Україні загрожує демократії та верховенству права. При цьому 52% українців вважають, що корупція — це виправданий шлях вирішення питань (дані опитування 2007 року за проектом "Гiдна Україна").

Ракова пухлина корупції знищує державні інституції швидше, ніж вони встигають розбудовуватись.

Економічні "здобутки"

Українське зростання не можна назвати сталим. Рівень інвестування в капітал за наявності застарілих підприємств радянської доби недостатній для забезпечення постійного зростання у майбутньому. У 2006 році було досягнуто рекордного рівня відношення інвестицій до ВВП — 24%, але для відновлення застарілого капіталу Україні необхідно мати цей показник хоча би 30%. Особливо загрозливим є недостатнє інвестування в інфраструктуру: "вузькі місця" мереж уже стають неподоланною загрозою для економіки України. З часом обмежувальна роль інфраструктури ставатиме все помітнішою.

Іван Полтавець, економіст

Через поганий бізнес-клімат інвестиції йдуть не туди, де вони найдоречніші за сучасних умов у світовій економіці, а туди, де вони можливі за наявних умов ведення бізнесу в Україні. Тобто віддача від інвестицій субоптимальна.

Держава погано гарантує захист прав інтелектуальної власності та потерпіла фіаско у стимулюванні інноваційної діяльності. Без інновацій неможливе зростання продуктивності праці, а отже і стале зростання.

Для сталості зростання необхідні ефективні політичні та економічні інституції. Але такі інституції руйнують самі ж політики у постійній конкуренції атомізованих інтересів. Через популізм та підвищення соціальних виплат існують загрози макроекономічній стабільності. Вже зараз посада голови НБУ розігрується у політичних торгах, а інфляцію для середнього класу оцінюють на рівні 24% річних.

Міжнародна інтеграція, один із чинників сталості зростання, теж просувається не хутко: Україна вже 14 років вступає в СОТ, державні чиновники майже не володіють англійською мовою, та й суспільство охоплене вибором між українською та російською замість того, щоб перейматися якістю викладання англійської.

Therapia (Лікування)

Recipe: здійснення структурних реформ, очолюваних політичними елітами, здатними дотримуватися політичних угод протягом тривалого часу та нести відповідальність за результати діяльності.

Продовження читайте незабаром.