Боротьба з корупцією за Фрейдом. Видатним корупціонерам України присвячується

Мабуть, найбільшою державною таємницею України є не якісь засекречені, військові тощо програми чи об’єкти, а корупція і методи боротьби з нею.

Причому способи засекречування і маскування у цій сфери настільки досконалі, що коли намагаєшся дослідити цю проблему, виявляється, що не можна розібрати, де ж насправді корупція, а де протидія їй.

На таку думку наштовхнула інформація про те, що в славетному місті Донецьку видається щомісячний журнал …. "Коррупционер Украины".

Коли виходити з логіки назви, то складається враження, що хтось видає такий собі посібник для корупціонерів, або розповідає про нелегку працю ударників корупційного фронту. Адже, якщо видання має на меті все ж таки висвітлювати боротьбу з корупцією, було б логічно, щоб воно називалось "Антикоррупционер Украины".

Тому з початку подумалося, що фото обкладинки - це звичайний жарт. Проте після кількох хвилин пошуку в Інтернеті на сайті Мінюсту знайшовся наказ, згідно якого видання з такою назвою лише кілька днів тому було перереєстровано в міністерстві. До того ж на фото можна побачити, що це перше число журналу, а в правому верхньому куті - місяць і рік виходу "июль ’2007 ". Тож журнал "Коррупционер Украины" – не вигадка.

Чому засновники обрали саме таку назву для свого часопису – загадка. Може, вони хотіли, щоб їх читали не тільки ті, хто бореться з корупцією, а й самі корупціонери? Або ж з огляду на те, що корупцією і боротьбою з нею в Україні зазвичай займаються одні ті самі особи, то байдуже, як саме їх називати?

Проте, це питання – особиста справа видавців. Інша річ, що такий казус можна назвати іронічною ілюстрацією того, як протидіють корупції українські можновладці. Така собі обмовка за Фрейдом.

Нещодавно у авторки цієї статті вийшла доволі емоційна розмова з одним із досить сановитих чиновників Секретаріату щодо боротьби з корупцією в держзакупівлях. Предметом суперечки стало існування патентів на форми тендерної документації, механізми оприлюднення оголошень про держзакупівлі, механізми документообігу при здійсненні держзакупівель тощо, які належать приватній компанії "Європейське консалтингове агентство" (ЄКУ).

Володіючи авторськими правами на все це "повітря", ЄКУ стало монополістом з публікації оголошень про тендери в Інтернеті (і користуючись ситуацією, вимагає з усіх держустанов і учасників тендерів за свої послуги неабиякі гроші) і на цілком законних підставах протидіє створенню державного сайту, який би міг скласти йому конкуренцію (докладно про це "ЕП" писала раніше).

Чиновник доволі завзято доводив, що таких патентів не існує і взагалі все це нісенітниця. Останнє твердження цілком справедливе, проте це реальність. Але незважаючи на це, жодний з можновладців не те що не бореться з цим оксюмороном, але й навіть не визнає його наявність.

Не вирішує ситуацію ані нещодавно ухвалений ВР (проте не підписаний Президентом) закон про держзакупівлі, ані президентський Указ щодо корупції в держзакупівлях, ані жоден документ уряду на цю тему (докладно про це "ЕП" писала раніше). Ніхто навіть не озвучує проблему, не те, щоб винаходити від неї ліки.

Натомість владні інституції пропонують довгі та гнівні дискусії про те, хто і кого "кришує". Балачки вірні – таки в цій системі більшість можновладців усіх барв та відтінків кришують корупцію. У держзакупівлях великий вплив мають народні депутати урядової Партії регіонів, КПУ, яка є членом коаліції, дехто з ключових фігур цієї системи посідають прохідні місця у передвиборчому списку БЮТ, що є лідером опозиції.

Це все наводить на думку, що своїми балачками нас просто відволікають від основної теми – як припинити безлад в системі держзакупівель та дати змогу державним монополіям функціонувати. Адже людина не може у повний зріст боротися із бізнесом, який приносить їй доход.

І таких прикладів, коли пошукати, знайдеться стільки, що хоч греблю гати. Тож появу журналу із назвою "Коррупционер Украины" мимоволі хочеться назвати несподіваним одкровенням, яке, здається, може започаткувати в Україні інституцію видатних трударів корупційного фронту.