Пан Ющенко, демонструючи нову енергію та безжальність, сказав, що знає, хто його отруїв, хоча не буде називати імен. Він сказав, що розраховує, що вироки винним скоро будуть винесені.

Пан Янукович, зі свого боку, каже, що рік в опозиції – він видав книгу із такою назвою – навчив його цінувати вільну пресу та толерантну демократію. "Він справді добре засвоїв, що мусить розуміти, що сталося [під час помаранчевої революції], і що саме він мусить змінити у власній точці зору", – сказав Костянтин Грищенко, колишній міністр закордонних справ України, а нині радник пана Януковича із зовнішньоекономічних питань.

Це не вперше колишній інженер змінює себе. Пан Янукович виріс у містечку поблизу Донецька, він втратив матір у ранньому дитинстві і виховувався бабусею. У старшому підлітковому віці він відбився від рук і два рази опинявся в тюрмі за звинуваченням у нападі.

Після виходу з тюрми Януковича взяв під крильце колишній радянський космонавт Георгій Береговий. Розпочався його стрімкий злет у жорсткому світі пострадянської політики (у 1997 році він став губернатором Донецької області, у 2002 – прем'єр-міністром), який було зупинено помаранчевою революцією.

Але після його поразки на виборах Янукович аж ніяк не опинився на політичній мілині. На президентських виборах-2004 тверда підтримка на сході забезпечила йому 44% голосів. Його справи суттєво покращилися у вересні 2005, коли президент звільнив свого першого прем'єра, Юлію Тимошенко, розколовши помаранчеву коаліцію.

Коли пан Янукович готувався до парламентських виборів, призначених на наступну весну, один з його основних покровителів – металургійний магнат-мільярдер з Донецьку Рінат Ахметов – порадив йому найняти Пола Манафорта, який працював на президентській кампанії-1996 тодішнього сенатора Доула. Пан Манафорт, видатний вашингтонський лобіст, був радником пана Ахметова, коли той вирішив вийти з холдингом СКМ на західні фондові біржі.

Із наближенням виборів, пан Манафорт відмовився більш детально говорити про поради щодо проведення передвиборної кампанії, які він давав пану Януковичу. Але як кажуть люди, що були залучені до проведення кампанії партії Регіонів навесні 2006 року, поради пана Манафорта стосувалися того, як слід звертатися до виборців. Він також розробив невеликий ролик для кампанії і з його допомогою тренував пана Януковича, як йому подавати себе.

"Це людина, час якої прийшов саме зараз", – сказав пан Манафорт, зазначивши, що у 2004 пан Янукович перебував під впливом всесильного президента Кучми і його свобода дій була обмеженою. "Відповідно до його бачення, Україна повинна мати стосунки із історичними сусідами, і водночас інтегруватися на захід у далекій перспективі. Як Ніксон для Китаю, він єдиний національний лідер, що може впоратися з цим завданням".

Нова відкритість

Перетворення вплинуло більш ніж на стиль кампанії пана Януковича. Посли іноземних держав кажуть, що протягом свого попереднього строку на посаді прем'єр-міністра він уникав контакту з іноземними дипломатами і мас-медіа. Тепер він заохочує проведення брифінгів і радо відповідає на питання, говорить українською, навіть коли до нього звертаються російською. Він проштовхував законодавство, необхідне для прийняття України у Світову організацію торгівлі, і пообіцяв домогтися підписання угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом.

Одним з прикладів його новітньої відкритості є те, як минулого березня він запросив до себе додому вісьмох місцевих журналістів. Він говорив про те, як до 1999 року йому подобалися гоночні машини – його улюбленою був трилітровий "Форд Ескорт" – і про зустріч зі своєю дружиною, коли він впустив цеглину їй на ногу, роблячи доставку на завод. Обговорювали навіть заборонену тему – його два строки у тюрмі.

"Ми помилялися, що не говорили про це", – сказала Ганна Герман, прес-секретар пана Януковича. "Він потрапив до тюрми не тому, що був жахливим злочинцем, а тому, що був молодим хлопцем, що опинився на вулиці, бо ріс без батьків".

Втім, деякі речі щодо прем'єр-міністра не могли змінитися. У звіті, оприлюдненому минулого місяця Радою Європи, що займається моніторингом дотримання прав людини на континенті, відмічено зростання кількості скарг на безпричинні поліцейські рейди та утиски журналістів з того часу, як до влади прийшла коаліція пана Януковича. У звіті також зазначається поновлення на посадах дискредитованих чиновників-представників старого режиму, таких як голова Центрвиборчкому, який був відповідальний за сфальсифіковані президентські вибори 2004 року і затвердив їх результати. Пан Янукович не прокоментував недоліки, на які вказував звіт, але підтримав резолюцію, до якої цей звіт було прикладено і яка закликала Конституційний суд України з'ясувати, чи законним був здійснений паном Ющенком розпуск парламенту.

На початку у пана Януковича не було достатньої кількості соратників для формування уряду після виборів минулої весни, коли партія Регіонів отримала найбільшу кількість місць в парламенті. Але через міжусобиці у помаранчевій фракції її залишив ключовий член коаліції – Соціалістична партія. Помаранчеві політики стверджують, що покровителі пана Януковича заплатили соціалістам $300 млн. за перехід на іншу сторону. І він, і самі соціалісти запевняють, що ніякого обміну грошима не відбувалося.

Обійнявши минулого серпня посаду прем'єра, пан Янукович почав боротися з президентом за важливі повноваження, які не були передані згідно з домовленістю 2004 року. Він швидко змінив політику пана Ющенка щодо НАТО на протилежну, стримуючи зусилля України з приєднання до західного військового альянсу. У січні він проштовхнув закон, що позбавляв президента права призначати прем'єр-міністра, міністра закордонних справ та міністра оборони, так само як і губернаторів областей.

Остання крапля

Останньою краплею для пана Ющенка став перехід у березні 21 парламентаря із президентської партії "Наша Україна" та Блоку Юлії Тимошенко до пана Януковича. Багато з них були бізнесменами, оскільки політична система України характеризується тим, що всі партії продають місця бізнесменам, яким потрібний захист та доступ до продажу державного майна. Свіжа кров наблизила пана Януковича до 301 голосу, який необхідний йому у парламенті з 450-ти депутатів, щоб долати вето президента чи вносити правки до Конституції.

Прийняття перебіжчиків "було помилкою", каже Тарас Чорновіл, законодавець, який очолював завідомо провальну кампанію пана Януковича на перевиборах 2004 і чий батько – лідер опозиції – загинув за підозрілих обставин в автомобільній аварії у 1999 році. "Нам слід було передбачити, як відреагує Ющенко", – сказав він.

Пан Ющенко розпустив парламент, стверджуючи, що перебіжчиків підкупили, і знов створив помаранчеву коаліцію з пані Тимошенко. Пан Янукович заявив про протизаконність цього і закликав тисячі прихильників вийти на вулиці. "Ми не можемо мати президента, що порушує Конституцію", – сказав один з них, Леонід Єрмуракі, 49-річний ветеран радянської війни в Афганістані. "Президент представляє тільки частину країни, своїх західноукраїнських прихильників".

Пан Єрмуракі був головою "табору Феодосія", групи наметів, розташованих просто напроти будинку уряду в Києві. У його розпорядженні знаходилося 63 людини із прибережного міста в Криму, надзвичайно проросійському регіоні України. Він пишався тим, що їжа, медична допомога, прапори та дощовики у колір до прапорів надавалися централізовано. Кожного ранку його підлеглі приєднувалися до тисяч, що спускалися на Майдан Незалежності, щоб слухати промови та поп-музику.

Більшість протестувальників уже повернулася додому, але своїм відлунням помаранчевих протестів вони допомогли Януковичу у його перетворенні. Партія Регіонів була "глибоко вражена, коли люди відвернулися від них" і потребувала власної версії помаранчевої революції, сказав Владислав Каськів, лідер молодіжного руху "Пора", що відіграв головну роль у протестах 2004. Його збадьорює те, що люди на зразок пана Януковича мають потребу провадити відкриту політику, а не політику за зачиненими дверима, як це було до 2004.

"Я помилявся думаючи, що помаранчева революція враз змете всі ці бізнес-клани", – сказав пан Каськів. – "Я помилявся – це буде еволюція".