"Третє сословіє" підтримує Януковича

Розумію, що далеко не всім сподобається цей заголовок. Однак, "на жаль", саме такий висновок напрошується з аналізу перших повідомлень влади про розвиток економіки за січень-лютий поточного року. Адже оприлюднені дані підтверджують збереження і, навіть, зростання темпів поліпшення добробуту наших співгромадян.

Можливо, дехто з опонентів нинішньої влади зробить спробу проігнорувати те, що "третє сословіє" (роботодавці) перетворило безупинне підвищення добробуту українців у звичайну, повсякденну, буденну справу. Але… це…ТАК!

Сьогодні, коли стають широко відомими економічні досягнення України, критики коаліційного уряду Віктора Януковича вдаються приблизно до такої схеми. Паперові досягнення, мовляв, є, але простий народ на своїх гаманцях цього не відчуває. Але для матеріалізації макроекономічних успіхів у конкретні соціальні зрушення завжди зберігається певний лаг.

Не може обійтися без лагів і вітчизняна економіка. Однак, піднесення, яке у січні-лютому стало особливо помітним, спостерігається вже протягом останніх семи місяців. Тож дещо, якщо по-справжньому розплющити очі, можна побачити й нині.

Що є щастя?

Добробут і окремої людини, і нації у цілому є багатомірним явищем. Більш-менш повна оцінка його динаміки вимагає цілої гами показників. Перш за все, для оцінки змін у добробуті нації використовувати дані різних, незалежних одне від одного органів влади (Мінфін та НБУ, наприклад).

Започаткував потік повідомлень Мінфін: надходження до загального фонду державного бюджету (з офіційними трансфертами) за 2 місяці 2007 року склали 16,7 млрд. гривень, що становить 107,3% плану. Радянський соціалізм породив стійке несприйняття слова "план". Тому більш важливо, що проти 2 місяців минулого року ці надходження склали 131,8%, або приголомшуючі 119,6% у реальному вимірі.

План надходжень до місцевих бюджетів також впевнено перевиконано (факт склав 119,6% до плану, обсяг надходжень 4,6 млрд. грн.).

Цілком ймовірними є скептичні запитання типу: "Ну і що!? Невже ці перевищення підуть на підвищення добробуту?! Не вішайте локшину на вуха!"

Скептикам відповідаю: "Так! Адже важливі соціальні ініціативи уряду, котрі були висунуті вже після (!) настання Нового року-2007, про котрі повідомили сайти КМУ і Мінфіну, здобувають надійнішу фінансову основу!"

Далі інформаційну естафету підхопив Національний банк. Його бачення перебігу соціально-економічних процесів є особливо значимим тому, що на відміну від міністерств НБУ має безпартійний статус. Крім того, на відміну від податків та інших бюджетних надходжень, монетарні показники не доводяться у вигляді планів комерційним банкам! А вплив влади обмежується лишень створенням умов для поліпшення співпраці банків, з одного боку, та роботодавців, найманих працівників та всіх громадян, з іншого. Коротше кажучи: вірте НБУ!

І що ж оприлюднив НБУ? Він повідомив про зростання (і без того досить високих) темпів кредитування економіки та укріплення не тільки депозитної, але і грошово-ресурсної бази швидкого поліпшення нашого добробуту.

Читача, можливо, здивує така увага до монетарних показників. Адже зазвичай солідні оцінки соціально-економічного розвитку починаються з коментарів до темпів зростання ВВП. Але…

Поведінка монетарних показників, як правило, досить оперативно, щоденно, сигналізує про найважливіші зміни в економіці. Саме тому отримати сьогодні кредит для реалізації ризикованого або малоефективного проекту майже неможливо. На це вказує досить висока якість активів банків, котру фіксують висококваліфіковані аудиторські компанії зі світовим ім’ям.

Чи небезпечно брати гроші за кордоном?

Однак… Питома вага запозичень на міжнародних ринках у обсягу грошових ресурсів, котрі можуть бути використання для кредитування, останніми місяцями постійно і досить швидко зростає. Ця обставина викликає певне занепокоєння у фахівців, котрі вбачають посилення залежності економіки України від перебігу подій на міжнародних ринках. А раптом вони обваляться і наші кредитори заберуть свої позики? Як ми будемо зберігати і нарощувати кредитування економіки? Чи не буде в нас обвалу в економіці?

Занепокоєння не є безпідставними. Не можна зовсім не враховувати перебіг подій на світових ринках, котрий не зажди буде сприятливим для України.

Однак, не можна забувати, що і міжнародний капіталізм також ризикує, кредитуючи нашу банківську систему і у такий спосіб і економіку України. Невже всі ці закордонні рокфеллери і сороси не вміють ризикувати і заробляти на цьому вмінні свій інтерес? Питання риторичне…

Нарощування іноземних запозичень віддзеркалює зростання довіри іноземних фінансових тузів до нашої економіки у цілому. Надходження великих сум відносно дешевих іноземних запозичень дозволяє через розгортання кредитування прискорити соціально-економічне зростання. Зрозуміло, що йдеться про суттєве підвищення добробуту найширших верств нашого суспільства.

Крім того, українські банки набувають досвід роботи з іноземними позичальниками. Поки політики сваряться щодо темпів інтегрування в ЄС та НАТО, банківська система вже де-факто розпочала цей процес і є його лідером.

Приріст зовнішніх запозичень за останні 12 місяців склав 52 млрд. грн. Аби краще зрозуміти цю суму (52), хочу сказати, що в Києві за такі гроші можна побудувати не менше 10 400 000 кв. м. житла! Немале місто на понад 1000 веж по 20 поверхів (1 040) – на понад 100 тис. квартир! Таким красномовним є цей внесок банківської системи у зростання добробуту українців. Красномовним, але не вичерпним.

Чи варто було б це робити…? Відповідаю як у Одесі: запитанням на запитання. А чи варто підвищувати добробут населення? Питання риторичне! Адже як показує нижченаведений економіко-статистичний аналіз (графіки 1 і 2), заробітки українців починаючи з року 1999 суттєво залежать від розвитку кредитування економіки у цілому. Більше кредитів – вищі заробітки. Розгляд графіків, як на мене, не вимагає спеціальних коментарів. Варто!

Вказане на графіку 4 рівняння дозволяє зробити наступний висновок: якщо коефіцієнт при змінній (кредити юридичним особам) дорівнює 1,7409, то це означає, 1 гривня приросту кредитування юридичних осіб супроводжується зростання заробітків приблизно на 1,7 гривні. Не так вже і погано!

А на звершення хочу привернути увагу читачів до наступного: вище прокоментовані тенденції не є оригінальними. Це не є український винахід. Ми маємо щасливу можливість спостерігати як в Україні твориться "звичайна", зрозуміла всьому світові економіка.

Від "ЕП". Нагадаємо, редакція не завжди поділяє думку автора.