"Дитяча лікарня майбутнього", ініціатором будівництва якої є Благодійний фонд "Україна 3000" (Далі – Фонд), очолюваний дружиною Президента України Катериною Ющенко, є безпрецедентним як за своїми масштабами, так і за кількістю коштів, які планується на нього витратити – 600 млн грн.

Сьогодні за рахунок бюджетних коштів та спонсорських внесків вже зібрано майже половину цієї суми. Але чим масштабнішим є проект, тим він вразливіший. Для "Дитячої лікарні майбутнього" це цілком реальна загроза – стати медичним закладом лише для "обраних", через обмежену кількість місць для хворих, або ж загрузнути у бюрократичному болоті, через нескінчену низку узгоджень, які потрібні для повноцінної роботи майбутньої лікарні.

Аби проект, з яким пов'язано стільки надій, не перетворився на чергове розчарування, його організаторам потрібно буде боротися з інерційністю державної машини, змінюючи систему органів виконавчої влади, а також законодавство у сфері охорони здоров'я.

Звідки гроші?

Будівництво "Дитячої лікарні майбутнього" планують фінансувати як за державний кошт, так і за рахунок благодійницьких внесків.

Сьогодні у державному бюджеті на 2007 р. задля цього вже виділено близько 42 млн грн. Решта коштів, які вже зібрано, – це 252 млн 944 тис. 142 грн., що були надані у якості пожертвувань під час благодійного телемарафону.

"Сума, що була зібрана з благодійних пожертвувань на будівництво лікарні, а це майже чверть мільярда доларів, не має прецедентів в Україні і є свідченням того, що в нашому суспільстві існує певна віра в те, що можна і варто займатися доброчинністю", – говорить виконавчий директор Школи охорони здоров'я НаУКМА Олег Петренко.

Серед самих щедрих благодійників опинилося багато з українських олігархів і політиків: Ринат Ахметов (більше 64 млн грн.), Віктор Пінчук (5,5 млн грн.), Сергій Тарута (більше 75 млн грн.), Борис Колєсніков (більше 7,5 млн грн.), Олександр Ярославський (1 млн грн.) тощо. Також було дві великих анонімних пожертви в 15 млн грн. та 5 млн грн.

Проте на рахунку проекту "Дитяча лікарня майбутнього" більшої частини цих грошей поки що немає. Велика частина благодійників поки що тільки задекларувала свої наміри фінансувати будівництво. Реальні ж гроші будуть надходити протягом декількох років, до закінчення будівництва у 2009 р.

"У нас вже є чіткий графік надходження наявних коштів, – говорить радник голови наглядової ради Міжнародного благодійного фонду "Україна 3000" Андрій Мирошніченко. – Близько 50% із уже задекларованих 253,6 млн грн. мають надійти вже в цьому році, 25% – у 2008 р. і 25% – у 2009 р."

Сьогодні ж на рахунку проекту знаходиться близько 6-7 млн грн. До кінця січня має надійти близько 5 млн грн., а в першій декаді лютого по траншах надійде близько 30 млн грн.

"Всі надходження розписані по окремих траншах у договорах зі спонсорами, – розповідає Андрій Мирошніченко. – Гроші будуть надходити за потребою, адже взяти одночасно у спонсорів такі великі кошти і показати себе неефективним користувачем нам не хотілося б".

За словами керівництва проекту кожен із великих спонсорів буде фінансувати окрему ділянку робіт. Наприклад, за державний кошт має фінансуватися значна частина самого будівництва, витрати на яке попередньо складають близько 40% бюджету. А от гроші приватних благодійників підуть на придбання медичного обладнання та загальне устаткування лікарні. Ця стаття складає близько 60% бюджету.

Наприклад, власник корпорації "Інтерпайп" Віктор Пінчук зобов'язався обладнати радіологічне відділення лікарні. Народний депутат та найвпливовіший бізнесмен України Ринат Ахметов вже оголосив, що буде облаштовувати хірургічний блок, куди входять 6 загальних операційних модулів, бокси для проведення ендоскопічних і ЛОР-операцій, а також реанімаційне відділення. Голова корпорації "Індустріальний союз Донбасу" Сергій Тарута буде фінансувати обладнання лабораторно-діагностичного комплексу.

Тож зараз вже задекларовано та розподілено за різними напрямками близько половини необхідної суми – 295,6 млн грн. Необхідно ще 304,5 млн грн. Скільки з останньої суми буде надано державою, зараз невідомо, скільки пожертвують приватні благодійники –  теж. Але організатори проекту й досі ведуть переговори із новими потенціальними спонсорами.

Наприклад, як говорить Андрій Мирошніченко, з групою "Приват" Ігоря Коломойського, а також різними банками та закордонними компаніями. Планується зустріч представників Фонду з керівництвом Європейської бізнес-асоціації та Американської торгової палати.

"Ми хочемо вийти на американський ринок благодійних коштів, німецький, російський тощо", – говорить Мирошніченко.

Окрім цього Фонд вже зараз веде переговори із потенційними спонсорами, які можуть фінансувати саму діяльність лікарні, після того, як вона буде збудована.

В "Україна 3000" сподіваються, що, можливо, й надалі благодійну допомогу лікарні будуть надавати ті ж люди, що фінансували її будівництво. Адже за свої внески вони отримають довічну рекламу в якості благодійників: іменні таблички з вказівками, скільки коштів пожертвував і на що саме той чи інший благодійник, будуть висіти біля головного входу в лікарню.

"Ми маємо надію, що, можливо, спонсори будівництва й у майбутньому будуть допомагати відділенням, які вони побудували", – говорить Мирошніченко.

Також, за словами організаторів, сьогодні вже ведуться переговори з деякими великими брендами, що готові до довгострокового співробітництва з майбутньою лікарнею.

"Є кілька компаній, з якими ми вже обговорюємо багаторічні контракти на таке співробітництво, – розповідає Андрій Мирошніченко. – Це ті ж самі "Проктер&Гембл", "МакДональдз". Здебільшого західні компанії, які через суто бюрократичні проблеми не можуть зробити один великий внесок, але готові брати на себе якісь довгострокові зобов'язання".

Для чого потрібна "Дитяча лікарня майбутнього"?

За словами організаторів проекту, нова лікарня буде відноситися до розряду медичних установ четвертого рівня, тобто тих, що надають медичну допомогу в найскладніших випадках. Таких лікарень в Україні сьогодні ще немає.

Передбачається, що там будуть сконцентровані технічні, наукові і технологічні ресурси, що дозволяють лікувати дітей, яким сьогодні ще не можуть допомогти в Україні.

Це стосується дитячих онкогематологічних захворювань (рак крові і т.п.), пересадки кісткового мозку від донорів, що не є родичами хворої дитини; лікування і діагностики дітей із злоякісними пухлинами за технологіями, які не застосовуються в Україні; діагностики і лікування патології плоду і немовляти в перинатальний період (з 28 тижня вагітності до 7 доби життя немовляти).

Також в "Дитячій лікарні майбутнього" має бути реанімація та інтенсивна терапія для немовлят, у віці до 1 місяця. Всього нова лікарня розрахована на 250 місць.

"Лікарня майбутнього" буде оснащена висококласним сучасним устаткуванням. Від найсучасніших лінійних прискорювачів для променевої терапії до суперсучасної системи забезпечення санітарних норм у приміщенні, чого немає в жодній вітчизняній лікарні.

Ще одна додаткова функція, котру буде виконувати нова лікарня, – це підготовка фахівців. В ній планується створити повноцінний методологічний і навчальний заклад. Оскільки, за словами експертів, сьогодні в Україні немає установ, де можна було б готувати, наприклад, хірургів, що можуть робити пересадку кісткового мозку за новітніми технологіями.

Крім того, в лікарняному комплексі буде пансіонат для дітей та їхніх батьків на 50 місць (1 місце – мати+дитина); гуртожиток для медперсоналу, господарський комплекс з автономним генератором, паркова зона з ігровими майданчиками і автостоянка.

Як вважає Андрій Мирошніченко, нова лікарня має 100% закрити потребу вітчизняної педіатрії по пересадці кісткового мозку, лікуванню злоякісних пухлин головного мозку.

До того ж планується, що в Україну вдасться повернути велику частку коштів, що держава і самі українці витрачають на лікування українських дітей за кордоном.

"Щороку заради лікування українці вивозять за кордон близько $100-120 млн, – розповідає Мирошніченко. – І є тенденція до збільшення цієї суми щорічно на 20%. 80% з цих грошей витрачаються на лікування онкологічних хворих".

Так для кого ж врешті лікарня?

Проте, все ж таки головним питанням проекту "Дитяча лікарня майбутнього" зостається те, чи буде вона однаково доступною для всіх Українців? Чи не стане просто елітним дитячим корпусом лікарні "Феофанія", що обслуговує виключно чиновників (бо саме на її території буде збудовано новий заклад)?

Тож що насправді підтримує держава і спонсори (не тільки олігархи, але й прості люди, що переказували гроші у фонд лікарні по SMS): будівництво елітної лікарні для багатих і сильних світу цього або ж для всіх громадян України незалежно від статку та зв'язків?

"Слід пам'ятати, що більшість добродійників, та й суспільство взагалі, задаються питанням, наскільки ефективно будуть використані всі ці гроші, – вважає Олег Петренко. – Тобто досі є відкритим питання про те, яким чином буде забезпечуватися рівність доступу до цього проекту".

Проте, експерти вважають, що коли цю проблему буде вирішено, і лікарня стане працювати на повну потужність, саме вона зможе показати новий значно ефективніший за існуючий підхід до управління системою охорони здоров'я. Тобто зможе стати моделлю, за якою держава зможе якнайефективніше реформувати всю галузь.

"Зараз вкрай важливо ефективно і наочно запропонувати суспільству іншу, ефективнішу модель організації медичної допомоги з самого початку, – каже Олег Петренко. – Гарний приклад швидко буде взятий на озброєння небайдужими членами системи охорони здоров'я. З іншого боку, дискредитація цієї гарної ідеї матиме наслідком недовіру населення і благодійників до подібних проектів в майбутньому".

Примари бюрократичного болота

Зараз будівництво лікарні перебуває в стадії розробки передпроектної документації і техніко-економічного обґрунтування (ТЕО). А вже навесні 2007 р. має бути оголошений тендер на генерального підрядчика будівництва.

Як зазначають організатори проекту, значна частина проблем, пов'язаних з його реалізацією, полягають у відсутності механізмів взаємодії нової лікарні та її приватних спонсорів з державою, відсутності законодавчої бази, що необхідна для нормальної роботи лікарні, і навіть окремих органів влади, які мають контролювати деякі аспекти діяльності нового закладу.

Наприклад, візьмемо устаткування для радіологічного відділення, зокрема, вже згадані лінійні прискорювачі. Оскільки такого устаткування ще ніколи не було Україні, у нас немає необхідного досвіду його експлуатації, а також системи контролю за його використанням.

"Коли ми обговорювали установку цих прискорювачів, то встало питання про те, що в Укратомнагляді необхідно створювати спеціальний відділ, який би наглядав за експлуатацією цього устаткування, – розповідає Мирошніченко. – Адже нічого подібного в країні дотепер не було, ми перші".

Створення нових державних органів пов'язано з визначними бюджетними витратами. Комі того, треба буде створити законодавчу базу, за якою буде працювати такий орган і взагалі здійснюватися нагляд в державі за експлуатацією такого роду приладів.

Відсутність необхідних законів так само зачіпає і проблему системи керування та фінансування діяльності нової лікарні.

За словами Андрій Мирошніченко, скільки саме буде коштувати річне утримання "Дитячої лікарні майбутнього", скільки буде складати заробітна платня лікарів, якою буде модель керівництва лікарні, скільки вона зможе заробляти грошей і хто її буде фінансувати поки остаточно не визначено, хоча вже сьогодні по всіх цих питаннях розроблені можливі моделі.

Але вже відомо, що хірургічні операції, які планують там проводити, коштують у світі не один десяток тисяч американських доларів (наприклад, операція з пересадки кісткового мозку в сусідній Білорусії коштує від $30 тис. до $80 тис.). Тож коли лікарня буде доступною для всіх верств населення, то вона, цілком імовірно, буде потребувати спонсорського фінансування, аби хтось здешевлював лікування там для бідних українців.

Якими би не були обсяги потрібних коштів, зрозуміло, що держава не зможе взяти цей тягар на себе. Тож потрібна приватна благодійна допомога. Як вже говорилося, Фонд вже веде переговори щодо цього питання.

Тому, на думку сторонніх експертів, "Дитяча лікарня майбутнього" унікальна й в тому сенсі, що в її діяльності в значній мірі будуть брати участь як державний, так і приватний капітали. Тому Україні необхідно нове законодавство, яке б упорядковувало їх взаємодію та ще й заохочувало приватників спонсорувати медицину.

"Створення цієї лікарні поставить ребром питання зміни існуючого законодавства в сфері охорони здоров'я таким чином, щоб воно дозволяло залучати туди благодійні кошти, – говорить Олег Петренко. – Адже сьогодні дуже багато говорять, що є добродійники, які готові вкладати гроші в охорону здоров'я, і держава начебто б готова пустити їх в цей сектор. Тільки от така доброчинність досі ніяк не урегульована законом, який би регламентував співпрацю приватного та державного сектору. І чомусь вона ніяк не стимулюється владою".

На думку експерта, для того, щоб ефективно залучати приватний капітал для доброчинності в медицину, необхідні якісь економічні стимули. Йдеться не тільки про "доброчинний" приватний капітал, але і про реальні інвестиції приватного сектору у "індустрію здоров'я" на умовах взаємної вигоди та соціального підприємництва.

Одним із найвагоміших ризиків у цьому питанні є те, що законодавчий процес або процес утворення нових державних органів в Україні може розтягнутися не на рік чи два, а на значно довший термін. Тому не можна виключити ситуацію, коли, припустимо, лікарню буде збудовано, все обладнання, в тому числі і згадувані лінійні прискорювачі, буде куплено, а от чиновники до цього часу так і не спроможуться створити департамент, який буде контролювати використання цих радіологічних приладів. Або ж Верховна Рада не встигне ухвалити необхідний закон.

Тож у такому разі лікарня просто не зможе працювати. Гроші буде викинуто, як то кажуть, на вітер. А випадки, коли відсутність законодавства гальмує або взагалі блокує розвиток якоїсь галузі, вже давно стали звичайним явищем, взяти хоча б питання продажу сільськогосподарських земель.

Політичні перепони

Ще одним досить великим ризиком для створення лікарні є політична нестабільність. Найпростіше, що може статися в такому випадку, це припинення державного фінансування, адже немає ніякої гарантії, що наступного року уряд закладе кошти на нього в бюджет.

Проте у Фонді готові і до такого перебігу подій. "Взагалі-то, ми готуємось і до того, щоб у разі чого самостійно, тобто за допомогою меценатів, профінансувати і будівництво, і обладнання лікарні, – розповідає Мирошніченко. – Бо отримаємо гроші від держави – добре, не отримаємо – значить доведеться самим".

Також "традиційним" для України наслідком політичної непередбачуваності є часта зміна керівництва в тих або інших органах влади, на що нерідко скаржаться і представники бізнес-середовища.

Оскільки часто новий керівник відомства скасовує всі рішення свого попередника, не говорячи вже про те, коли з якогось питання була лише попередня усна домовленість, а сам документ ще не встигли оформити. З огляду на цю обставину, виникає питання: чи є гарантія того, що ця лікарня, на яку вже зібрано чимало благодійних пожертвувань, взагалі буде добудована?

Втім, самі організатори проекту, вважають, що такі проблеми їм не загрожують.

"Думаю, навряд чи якісь політичні зміни зможуть завдати шкоди цьому проекту, – говорить Мирошніченко. – До того ж, підтримка уряду та Президента закріплена у відповідних документах, а підтримку від комітету ВР, який очолює народний депутат Бахтєєва, просто складно переоцінити. Але в принципі ми готові і самі доводити до кінця цей проект...".