Злочин і покарання: Як банкрутували банки, хто винен і кого переслідує українська влада

Вивід грошей за кордон

Національне антикорупційне бюро у липні вийшло на слід, можливо, найгучнішої своєї справи з моменту створення — розслідування виведення 12 млрд грн рефінансування з українських банків в 2014-2015 роках через австрійський Meinl Bank.

Серед банків, які взяли гроші у Нацбанку і вивели їх за кордон — "Дельта Банк", "Банк Київська Русь", "Автокразбанк", "Міський комерційний банк", "Південкомбанк", "Терра Банк", "Хрещатик" і "Фінанси та кредит".

"Аналогічну заяву ми відправили в прокуратуру Відня", — зазначає виконавчий директор Центру протидії корупції Дарина Калинюк, на підставі матеріалів якого НАБУ і взялося за розслідування.

За інформацією ЕП, вперше факт появи загадкового австрійського Meinl Bank на теренах України документально зафіксований в далекому 2012 році. Тоді через нього виводилися гроші з банку "Таврика" якраз перед його банкрутством. Банк належав бізнесмену Сергію Цюпці, який володів також Київським ювелірним заводом. Якою була схема? "Таврика" відкрила кореспондентський рахунок в Meinl Bank на 26 млн доларів. Потім український банк уклав з Meinl Bank договір застави, предметом якого були гроші на цьому кореспондентському рахунку, для отримання кредитку від кіпрської "Винтен Трейдинг Лтд". Всупереч українському законам і постановам НБУ банк не враховував передачу грошей на кореспондентський рахунок під заставу в своєму бухгалтерському обліку і не сформував обов'язкові фінансові резерви під взяті зобов'язання.

Після виникнення в банку фінансових проблем і небезпеки введення тимчасової адміністрації, Meinl Bank списав гроші з кореспондентського рахунку на користь офшору в якості забезпечення виконання кредитного договору. "Таврика" залишилася без грошей і один-на-один з Фондом гарантування вкладів.

Meinl Bank продовжив свою переможну ходу в Україні і після Майдану. За свіжими даними НАБУ, в 2014-2015 роках посадові особи Національного банку України в змові із згаданими вище комерційними банками привласнили кошти, надані Нацбанком як рефінансування, на загальну суму понад 12 млрд гривень. Широкій аудиторії ця історія стала відома після того, як 1 липня Солом'янський суд дав дозвіл НАБУ на доступ до документів, пов'язаних з рефінансуванням.

Сьогоднішнє розслідування може мати більш серйозні наслідки, яких не було у справі з "Таврикою", оскільки нею займалась не НАБУ, а ГПУ. Не без допомоги слідчих Генпрокуратури 2 червня 2014 суд виніс виправдувальний вирок у справі про списання 26 млн доларів банком Meinl з кореспондентського рахунку "Таврики" щодо його колишнього глави правління.

Прокурор у справі так і не повідомив, хто був реальним бенефіціаром "Винтен Трейдинг Лтд". За словами Калинюк, зазвичай, бенефіціаром таких оффшорок є власник українського банку або його керівництво. Але така недбалість тоді дозволила прокуратурі свідомо кваліфікувати справу не як тяжкий злочин — шахрайство, розкрадання та легалізація доходів, а як "службова недбалість" голови правління банку.

Які банки фігурують у розслідуванні НАБУ про вивід грошей через австрійський Meinl Bank

Відповідальність власників

Ще в березні в НБУ заявили, що ведуть претензійну роботу щодо 11 млрд грн, які намагається стягнути з власників найбільших банків, що збанкрутували, вбачаючи в цьому провину самих власник.

Проте тут все без криміналу. Ці кошти вони повинні віддати, оскільки особисто виступали майновими чи фінансовими поручителями за виданими кредитами рефінансування. Серед них — Микола Лагун (Дельта Банк), Олег Бахматюк (банки Фінансова ініціатива і ВіЕйБі Банк), Леонід Клімов(Імексбанк) та Костянтин Жеваго ("Фінанси та кредит").

ЕП за допомогою Реєстра судових рішень дослідило, що зараз відбувається з цими справами.

"Фінанси та кредит": 2 червня Вищий спецсуд залишив позов НБУ у силі, але суттєво "порізав" вимоги Нацбанку — під арештом лише 10% капіталу ТОВ "Ворскла сталь", які насправді не коштують майже нічого. У той же час головний актив Жеваго — гірничо-рудна компанія Ferrexpo (Полтавський ГЗК) не підпала під арешт і увагу позивача.

Дельта банк: 27 травня 2016 року суддя Апеляційного суду повернув апеляцію Лагуну на програне ним рішення першої інстанції. Відповідач подає апеляцію на ухвалу про відкриття провадження аж 18 травня, тобто через 4 місяці після спливу строку на подання апеляційної скарги. 27 травня суд відмовляє йому, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, та дає 30 днів на усунення недоліків скарги. На сайті судової влади зазначено таку стадію розгляду: направлено до апеляційного суду.

Імексбанк: 17 травня Приморський районний суд м. Одеси вирішив передати цивільну справу за позовом НБУ до Клімова про звернення стягнення на предмет іпотеки (вже відомо, що це — стадіон ФК Чорноморець та інша нерухомість у Одесі) до Київського районного суду м. Одеси за підсудністю. Справа досі перебуває на цій стадії розгляду.

Банки Фінансова ініціатива і ВіЕйБі Банк: 29 березня 2016 року Печерський районний суд Києва відкрив провадження у справі за позовом Національного банку до Олега Бахматюка про стягнення заборгованості, але призначив дату першого засідання аж на кінець червня.

Щодо другої справи, то в кінці 2015 року Печерський райсуд зупинив провадження за позовом НБУ про стягнення 4,5 млрд грн з Бахматюка до вирішення пов’язаної справи, в якій той вимагає визнати договори-кредитів и поруки недійсними у Господарському суді Києва. Але ця гілка, мабуть, на роки. Тільки в червні суд вирішив призначити проведення судової експертизи за низкою позовних питань.

НБУ обіцяє переслідувати і власника банку "Михайлівський", і власників банку "Хрещатик" та інших. Проте з українською судовою системою ці наміри навряд чи будуть успішними. Але поки що коло обмежується тими фігурантами, що були зазначені вище, підтвердили минулого тижня у прес-службі НБУ.

Від власників яких банків НБУ вимагає компенсацію за банкрутство

Справи "сімейні"

В першій половині 2014 року "падали" в основному банки з орбіти Віктора Януковича, який якраз тоді втік з країни. У тому числі банки Сергія Курченка та інших "посіпак" екс-президента. Кримінальну відповідальність довелось нести їх виконавцям, які не встигли залишити країну.

Минулого тижня військова прокуратура затримала колишнього заступника голови Національного банку Олексія Ткаченка і директора генерального департаменту банківського нагляду НБУ Романа Яковлєва у справі "Реал банку", який належав Курченку та сину екс-генпрокурора — Артему Пшонці.

"Під час досудового слідства правоохоронці встановили, що з квітня 2013 року до лютого 2014 року Ткаченко і Яковлєв, діючи в складі злочинної організації разом з Курченко, Соркіним і екс-головою правління "Реал банку" Володимиром Агафоновим, незаконно заволоділи грошима НБУ сумою 787,396 млн грн", — заявили слідчі.

Справа, яка стосується другого банку Курченка, просунулася далі, але все одно все ще знаходиться далеко від фінішу. Йдеться про Брокбізнесбанк. Ця афера сталася в лютому 2014 року за участю Аграрного фонду, у власності якого перебували облігації внутрішньої державної позики. Спочатку їх викупив Брокбізнесбанк за 2 млрд грн за рахунок отриманого від Нацбанку рефінансування, а далі Аграрний фонд, не погодивши свої дії з Мінагрополітики, розмістив ці кошти на депозитному рахунку фінустанови Курченка, який витратив їх на погашення фіктивних боргів і незабаром був визнаний неплатоспроможним.

У цій справі головні підозрювані — заступник голови НБУ Борис Приходько і екс-керівник Аграрного фонду Олександр Кірюк. Генеральною прокуратурою ще в 2015 році був підготовлений обвинувальний висновок, але той не затверджений судом. В травні 2016 року був замінений склад суду через якісь формальні причини. Обидва зараз на свободі, їх випустили під заставу.

Ще один відомий фігурант цієї справи — колишній член наглядової ради Брокбізнесбанку Борис Тимонькін — знаходиться в Німеччині під арештом, де він запросив політичний притулок, і чекає можливої екстрадиції до Києва.

Хто відповів за крадіжки з банків часів Януковича