Як змінити систему будівництва

У лютому парламент ухвалив закон про скасування актів виконаних робіт. Тепер, якщо послуга надана й оплачена, то підтвердження цього факту паперовим документом більше не обов'язкове. Для бізнесу це перемога, та є сфери, яких цей закон не торкнувся. Там радянська юридична спадщина досі тримає в заручниках мільярдні проєкти. Ідеться про будівництво за публічні кошти.

Акти радянських п'ятирічок

Стандартом документообігу на будівництві в Україні є форми КБ-2в та КБ-3 (КБ – капітальне будівництво). Їхні попередники затверджені постановою Центрального статистичного управління СРСР у грудні 1972 року. Відтоді форма змінила назву і відомство, але не логіку. Форми, затверджені наказом №281 Мінрегіону від 1 листопада 2021 року, обов'язкові для будівництва за державні кошти.

У приватному секторі вони стали індустріальним стандартом за інерцією. Їх недолік – у надлишку статистичних та бухгалтерських даних і переважно паперовому документообігу. Через це система фокусується не на фіксації факту виконання роботи, а на оформленні документів та пошуку помилок у них.

"Продаж підпису" на акті

Підписання акта КБ-2в є умовою для оплати і старту відліку строку оплати. Схема "шлагбаум" працювала так: замовник не підписував акт і не платив за виконані роботи, поки не було "неформальних домовленостей". Тобто пострадянська архітектура регулювання створила систему, у якій замовник може "продати" підпис на акті разом із сприятливим ставленням під час приймання робіт.

НАЗК звертає увагу на проблему відсутності єдиної електронної системи обліку розрахунків у будівництві. За наявності такої системи замовник не зможе впливати на черговість оплат і затримувати розрахунки з окремими підрядниками. Відсутність цифрового обліку розрахунків у поєднанні з нерівномірним бюджетним фінансуванням створює корупційні ризики, відлякуючи доброчесний бізнес.

Коли помилка стає злочином

В Україні форми КБ-2в і КБ-3 мають статус офіційних документів.

Це означає, що будь-яка неточність – арифметична помилка, описка, розбіжність між фактичним обсягом і кошторисом – може кваліфікуватися за ст. 366 ККУ як службове підроблення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовими повноваженнями за ст. 191 ККУ. Покарання за такий злочин – до десяти років позбавлення волі і для замовника, і для підрядника.

Це суттєво змінює поведінку учасників будівництва. Замовник і підрядник діють не з логіки ефективності чи якості робіт, а з міркувань особистої безпеки та запобігання кримінальній відповідальності чи підготовки доказів для суду. Відмова від підписання, затягування процедур і вимога додаткових перевірок стають нормою. Як наслідок "паперові війни" стають важливішими за результат.

Як це працює у світі

У Франції прийняття робіт передбачає односторінковий протокол із трьома опціями: прийнято, прийнято із застереженнями або не прийнято. У Німеччині роботи вважаються прийнятими, якщо замовник не відреагував у розумний строк. Відмова можлива лише через суттєві дефекти. У США та Великій Британії використовується документ для фіксації завершення проєкту.

У цих підходах ключовий фокус – на результаті, а відносини між підрядником та замовником партнерські. Тягар доведення недоліків покладається на замовника, що спрощує завершення проєктів і зменшує простір для маніпуляцій.

Рішення – у цифрових правилах

Альтернативою формам КБ міг би стати цифровий документообіг. Тим паче, що Україна зробила перші кроки з цифровізації галузі. Зокрема, запрацювала єдина державна електронна система у сфері будівництва, запроваджений цифровий інструмент для фіксації стану будівництва, триває розробка та наповнення електронної системи управління публічними інвестиціями DREAM.

У світі використовують електронні системи менеджменту будівництва для фіксації виконання робіт у режимі реального часу за принципом daily log. Дані накопичуються в єдиній системі і доступні для всіх учасників процесу. Це зменшує простір для маніпуляцій, "шлагбаумів" та "паперових воєн".

Якщо хід робіт детально фіксується в електронній системі, замовник втрачає можливість маніпулювати прийманням і оплатою робіт, підрядник – стимул "купувати" сприятливе ставлення, а правоохоронці – підстави для кримінальних справ через технічні помилки, адже такі помилки можна виправити в системі.

Бар'єри для відбудови

Під час повоєнної відбудови Україна розраховує на сотні мільярдів доларів міжнародного фінансування, значна частина якого передбачатиме участь іноземних підрядників. Водночас іноземний підрядник не працюватиме в системі, де один підпис блокує оплату, а відсутність штучних перешкод треба "купувати". Особливо якщо помилка в документах може завершитися кримінальною справою.

Для міжнародного бізнесу така модель токсична з точки зору комплаєнсу та ділової етики. У такій ситуації відмова від застарілої логіки актів КБ і перехід до цифрового підходу є базовою умовою успішної відбудови України. Без цього може не бути ні інвестицій, ні відновлення зруйнованої Росією інфраструктури.