Чесна розмова про ціни на пальне

Військові удари США та Ізраїлю по об'єктах в Ірані і загроза блокування Ормузької протоки, через яку проходять понад 30% морських поставок нафти у світі, миттєво відгукнулися зростанням цін на всіх континентах. Лише за кілька днів ціна на бензин та дизель на світовому ринку зросла більш ніж на 400 дол. за тонну.

Коли провідні ринки здригаються від загроз для енергетичної інфраструктури, кожен літр пального на українському АЗК автоматично стає частиною цієї глобальної тривоги. Ринок завжди реагує на ймовірність дефіциту швидше, ніж виникає сам дефіцит. Це базова логіка сировинних бірж: ціна враховує очікування.

Якщо міжнародні аналітики прогнозують подальше зростання, зокрема сценарії підвищення ціни до 120 дол. за бар. марки Brent у разі ескалації, нам потрібно усвідомлювати: це неминуче тиснутиме і на українські стели. Як же формується ціна на пальне і які чинники насправді визначають ціну на заправних станціях?

Як формується ціна на пальне

Ціна на колонці – це жива економічна формула, яка щодня перераховується під впливом світових котирувань, валютного курсу, логістики та податків. Кожна змінна в цій формулі позначається на тому, яку цифру водій бачить на стелі.

Важливо розуміти, що роздрібна ціна – це фінальний результат витрат і ланцюга рішень, який починається за тисячі кілометрів від українського АЗК.

Перший компонент – світова ціна на нафту або нафтопродукти. Україна імпортує 100% пального. Ми орієнтуємося на європейські біржові індикатори. Саме там формується оптова ціна на бензин та дизпальне, які потім постачаються в Україну.

Роздріб реагує не лише на здійснені поставки, а й на очікування. Якщо трейдери закладають ризик дефіциту через геополітичну нестабільність чи скорочення переробки, то опт зростає ще до фізичних перебоїв. Тобто біржа працює на випередження і цей ефект швидко позначається на ціні.

Другий компонент – валютний фактор. Оскільки закупівлі відбуваються в євро або доларах, курс гривні впливає на кінцеву вартість. Навіть якщо котирування нафтопродуктів стабільні, девальвація національної валюти підвищує гривневу собівартість імпорту. Так, днями Нацбанк двічі оновлював історичний максимум курсу долара. У таких умовах валютна складова стає ще більш відчутною.

Третій компонент – логістика. До 2022 року модель постачання була коротшою й простішою. Працювали внутрішні НПЗ, існували усталені маршрути. Велика війна змінила систему. Зараз пальне надходить з ЄС, США, інших країн. Це зробило ринок стійкішим до викликів воєнного часу, але вплинуло на кінцеву вартість.

Четвертий компонент – податки та акцизи. Навіть коли світові ціни знижуються, пальне не завжди дешевшає. Причина – податки, які можуть перекривати ефект від здешевлення сировини. На початку 2026 року падіння світових котирувань нівелювалося підвищенням акцизу: кожен літр подорожчав на 4 грн.

Це не просто так. Україна наближається до євросоюзівської моделі оподаткування, де податки – важлива частина ціни на пальне. У багатьох країнах Євросоюзу вони формують щонайменше третину вартості літра. У Нідерландах акциз становить 0,84 євро за літр, у Німеччині – 0,66 євро за літр, у Польщі – 0,42 євро за літр.

П'ятий компонент – операційні витрати мережі. Це витрати на підтримку екосистеми компанії. До операційних витрат входять утримання автозаправних комплексів, розвиток додаткових сервісів, енергозабезпечення станцій та заробітна плата тисяч людей, які щодня забезпечують функціонування мережі.

Від котирувань нафти до ціни на колонці

Коли в червні 2025 року Ізраїль за підтримки США вдарив по Ірану, ринок нафти відреагував миттєво. Загроза інфраструктурі та ризик розширення конфлікту спричинили різкий стрибок котирувань, що вплинуло на український ринок.

Подібне загострення спостерігаємо і нині. Конфлікт на Близькому Сході та, як наслідок, перебої в транзиті через Ормузьку протоку, через яку проходять близько 30% світових поставок нафти, одразу позначаються на європейських цінах.

Дорожчають дизель, бензин та авіаційне пальне. Менші обсяги сировини для європейських НПЗ означають меншу пропозицію пального і вищу ціну. Уже зараз надходять повідомлення про рекордне зростання цін на пальне в Німеччині та США. В останніх бензин подорожчав найбільше за останні три місяці.

Впливають на ринок і менш очевидні фактори. Короткострокові коливання котирувань може спричинити погода. Морози збільшують попит на енергоресурси та ускладнюють транспортування, урагани в регіонах видобування зупиняють буріння і переробку. Влітку зростає споживання бензину через сезон подорожей.

Логістика поставок пального

До 2022 року модель постачання була простішою та коротшою. Велика війна повністю змінила цю систему. Українські компанії були змушені перебудувати логістику та диверсифікувати джерела імпорту. Зараз пальне надходить з десятка країн, зокрема з Румунії, Польщі, Туреччини, Німеччини та США.

Це зробило ринок більш стійким і менш залежним від одного напрямку постачання. Водночас маршрути стали довшими, витрати на транспортування зросли, а контроль характеристик продукту ускладнився. Кожна додаткова ланка в ланцюгу постачання впливає і на структуру витрат, і на вимоги до контролю якості.

Пальне імпортується автотранспортом і залізницею. Така диверсифікація підвищує надійність поставок, але робить ринок чутливим до зовнішніх факторів: від інфраструктурних обмежень до блокування кордонів. Яскравим прикладом стали протести польських фермерів. Коли рух бензовозів через кордон ускладнився, це одразу створило напругу в ланцюгах постачання. Навіть короткострокові затримки в таких умовах впливають на баланс попиту й пропозиції, а отже, на ціну.

Перспективи зниження цін

Прогнозувати ціни – це неначе балансувати між макроекономікою та військовими зведеннями з Близького Сходу. Інвестори з Goldman Sachs очікують послаблення тиску до кінця 2026 року, але лише за умови деескалації.

Хай там як, ціна на стелі АЗК – це складна формула із світових котирувань, логістики, податків, операційних та супутніх витрат. Незалежно від цифри на табло завдання українського бізнесу – гарантувати водіям наявність якісного пального.