Генератор цін: як вимкнення світла впливає на виробництво їжі та її вартість

Росіяни продовжують обстрілювати українську енергосистему. За даними "Укренерго", лише від початку 2026 року агресор застосував для ударів по об'єктах енергетики понад 300 ракет і 7 тис. дронів.

Ці атаки загрожують не лише життю й комфорту людей, а й продовольчій безпеці країни. Виробникам продуктів теж бракує електроенергії. Їм доводиться шукати альтернативи, а це – додаткові витрати.

Чи кожен виробник має на це ресурси? Звісно, ні, тому частина з них працює на межі своїх можливостей.

Альтернативи електриці з мережі

Перші труднощі з електрикою виробники відчули восени 2022 року. Проте восени-взимку 2025-го енергетична криза вдарила по них найсильніше.

"З осені 2025 року ми працюємо в умовах системної та глибокої кризи електропостачання. Це не точкові перебої, а постійна нестабільність", – розповідає керівниця Хмельницької макаронної фабрики (бренд "Тая") Вікторія Грек.

За її словами, у січні компанія власними силами виробила 130 тис. кВт-год із загальної місячної потреби 300-350 тис. кВт-год. Щоб забезпечити безперервність виробництва, восени 2022 року підприємство інвестувало кошти у власну генерацію: придбало генератори сумарною потужністю понад 1 МВт, твердопаливні котли та сонячні панелі.

Підприємство "Терра" з Харківщини, що виробляє крупи, працює на дизельному генераторі, який придбали у 2022-му. "Він нас часто виручав протягом війни, але з грудня 2025-го працює щодня майже цілодобово. Ми не працюємо на повну потужність через брак людей та фінансів, тому цього генератора вистачає", – каже директор компанії Олександр Ясинський.

На хлібозаводі та млині комерційно-виробничої фірми "Рома" на Харківщині для безперебійної роботи також встановили генератори. "До масштабних відключень електрики ми працювали десь на 70%. Коли вони почалися, то нам довелося купити два потужні генератори на 3 МВт", – розповідає керівник Сергій Цимбалов.

Наслідки електроперебоїв

Підключення генераторів – не панацея від нестачі електроенергії. "Електрика з генератора дорожча на 50%, ніж з мережі. Це позначиться на виробництві продукції і на виробниках, які будуть це компенсувати. До того ж генератори не витримують роботи по 23 години на добу", – попереджає співзасновник виробництва м'ясних продуктів "М'ясторія" Андрій Усенко.

"Наш генератор споживає півтори тонни пального на добу. Щоденно ми витрачаємо на його заправку до 100 тисяч гривень. Кожні 200 годин треба проводити технічне обслуговування, яке теж затратне. Крім того, бувають затримки з поставками пального", – ділиться Ясинський.

Лінії виробництва макаронів "Тая" працюють у режимі 24/7. Технологічний процес не передбачає раптових зупинок. "Коли відбувається відключення та перехід з мережевої електроенергії на генерацію, ми вимушені зупиняти обладнання. Це означає втрати сировини, технологічні відхилення та збільшення рівня невідповідної продукції", – каже Грек.

За її словами, у січні 2025 року на підприємстві зафіксували 122 випадки відключення або обмеження електропостачання. Це кілька критичних збоїв щодня.

Нестабільне електрозабезпечення – велика проблема для птахівництва. "Використання резервних джерел живлення суттєво збільшує не лише собівартість виробництва продукції, а й ризики втрати поголів'я птиці", – каже директор асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко.

Він зазначає, що інкубація і вирощування курей потребує чіткого дотримання технологічних показників упродовж чотирьох місяців, чого неможливо досягти без стабільного постачання електроенергії.

Вплив на вартість їжі

Виробники продовольства опинилися між молотом та ковадлом: собівартість продукції зростає, але ритейл не допускає різкого підняття цін на полицях магазинів.

"За таких відключень собівартість продукції зростає на 20%. На це впливають не тільки перебої з живленням – маркети встановлюють правила щодо цін. За місяць ми можемо підвищити ціни не більше, ніж двічі на 5%", – пояснює Цимбалов.

Карпенко розповідає, що в структурі собівартості продукції птахівництва частка електроенергія становить 7-12%, а для деяких видів продукції – до 30%.

"Виробництво продукції птахівництва складається з різних етапів, тому на кожному з них матимемо збільшення вартості. Відповідно, собівартість кінцевої продукції галузі буде зростати в геометричній прогресії", – зазначає він.

За його підрахунками, використання альтернативних джерел електроенергії може призвести до здорожчання товарів птахівництва на 15-20%.

На такий же відсоток може подорожчати макаронна продукція, враховуючи інфляцію та ріст собівартості за останні чотири роки, зазначає Грек. "Враховуючи вартість упаковки, ціни на електроенергію і націнку торговельних мереж, ціни підвищаться на 25-30%", – підтверджує Ясинський.

Тим часом співзасновник "М'ясторії" каже, що використання генераторів не призведе до стрімкого підняття цін на їхні товари.

Світло в кінці тунелю

"Має бути стратегічне рішення. Якщо не підтримувати виробників, то вони почнуть зупинятися і наш ринок заполонить імпорт. Потім боротися з експатами буде складно. Українським компаніям доведеться шукати варіанти, як повернути споживачів і починати майже все спочатку: від маркетингу до розробки та виготовлення продукту. Це будуть чималі витрати", – зазначає засновник Agro Marketing Agency Святослав Ткаченко.

Директорка виробництва макаронів "Тая" переконана, що необхідні більш прогнозовані правила щодо обмежень потужності та інструменти підтримки для підприємств харчової промисловості.

Ясинський каже, що їм допомогла б компенсація вартості пального або отримання гуманітарного. "Генераторами виробники запаслися, а от чим їх заправляти – проблема. Ми й так працюємо на грані зупинки. Якщо не буде допомоги, то наше підприємство може зупинитися. Тоді 200 людей залишаться без роботи, а держава – без податків", – наголошує він.

Менеджер підкреслює, що це впливатиме і на імідж держави, адже компанія постачає продукцію в понад 70 країн.

Цимбалов розповідає, що вони планують встановити когенераційну установку, але з цим є труднощі. "Щоб встановити когенераційну установку, облгаз має спростити процедуру підключення газу. Зараз тільки узгодження проєктів триває три місяці. Якщо спростити процес, то це можна зробити за місяць", – каже він.