Від сірої зони до прозорості
Мене часто запитують: з якими найбільшими проблемами ви стикаєтеся в Україні як іноземні інвестори? Відповідь: головна проблема – відсутність регуляції. Це створює значні операційні ризики і несе невизначеність для бізнесу.
Платформна економіка зростає шаленими темпами. З платформами співпрацюють десятки тисяч людей, продаючи товари чи послуги онлайн. Часто – без реєстрації, податкового обліку і захисту. Це сіра зона, у якій держава щороку втрачає понад 7 млрд грн потенційних надходжень до бюджету, а підприємці – стабільність.
Саме це покликаний змінити законопроєкт №14025. Його мета – встановити прозорі правила оподаткування для тих, хто продає товари чи послуги онлайн, через платформи, маркетплейси або соцмережі. Простіше кажучи – вивести цифрові продажі з тіні, не знищивши гнучкість і динаміку сучасної економіки.
Що передбачає законопроєкт
Документ пропонує запровадити механізм, за яким цифрові платформи, такі як Glovo, стануть посередниками в сплаті податків. Вони передаватимуть до податкових органів інформацію про обсяг продажів користувачів, а держава зможе бачити реальні обороти. Продавців з невеликим доходом не змушуватимуть до складної звітності, для них передбачені мінімальні пороги і спрощена реєстрація.
Офіційна мета – подолати тіньовий сектор, захистити споживача і наповнити бюджет. За оцінками, лише легалізація самозайнятих може принести державі понад 7 млрд грн на рік. Це гроші, які зараз просто губляться в сірій зоні.
Аргументи "за": прозорість і передбачуваність
Україна вже кілька років намагається знайти баланс між свободою бізнесу і регуляцією. Платформна економіка – нове явище, у кожній країні її регулюють по-різному. Є негативні приклади Іспанії чи Італії, де занадто жорстке законодавство "зламало" індустрію гіг-праці. Є успішні моделі, наприклад, Естонія. Там держава не карає, а допомагає підприємцям легалізуватися через цифрові сервіси. Саме такий підхід, на мою думку, варто взяти за основу Україні.
Легалізація мільйонів самозайнятих не лише створює чесні правила гри, а й відкриває їм доступ до фінансових інструментів, страхування та кредитування. Бізнес, який платить податки, отримує не лише обов'язки, а й права. Це сигнал інвесторам: країна рухається до зрілої цифрової економіки, де є правила.
Аргументи "проти": надмірна бюрократія
Наша компанія сприяє врегулюванню платформної економіки понад шість років. Для нас це пріоритет, який ми послідовно обговорюємо з усіма гілками влади. Наше головне очікування – закласти в закон прості процедури. Якщо для продавця чи кур'єра легалізація означатиме "кілька кліків" – виграють усі. Якщо це перетвориться на бюрократичний квест з горами документів, це відштовхне людей.
Ми виступаємо за повну диджиталізацію процесу і готові долучитися до створення ефективних цифрових рішень. Україна має потенціал бути цифровим лідером і ми готові поділитися міжнародним досвідом з розробки найзручніших механізмів.
Як це може працювати
Для невеликих онлайн-продавців законопроєкт може означати лише кілька кліків для реєстрації. Для маркетплейсів – новий обов'язок передавати дані державі і можливість працювати в білому полі. Для бізнесів, які поєднують офлайн- та онлайн-канали, – шанс уніфікувати облік та уникнути подвійного оподаткування.
Виграють усі, якщо процес буде простий. Програють – якщо це перетвориться на бюрократичний квест.
Позиція бізнесу: підтримка із здоровим глуздом
Регуляція – не ворог інновацій, якщо вона розумна. Бізнес не боїться правил, він боїться непередбачуваності. Ми вже інвестували в Україну понад 160 млн євро, у 2025 році – ще 25 млн євро. Щоб інвестувати далі, потрібні стабільні правила гри.
Законопроєкт №14025 – це перший крок до того, щоб вони з'явилися. Акт має шанс стати стимулом, а не обтяженням, якщо буде впроваджений у партнерстві з бізнесом, поступово, з перехідними періодами і тестовими режимами.
Україна має унікальний шанс стати цифровим хабом Східної Європи. Прозора податкова система для онлайн-продажів – частина цього шляху. Однак будь-яка реформа варта зусиль лише тоді, коли вона працює не на папері, а в житті.
Законопроєкт №14025 може стати точкою зламу для малого бізнесу, якщо ми не злякаємося змін і зробимо ставку не на контроль, а на довіру. Саме вона будує зрілу економіку: цифрову, гнучку, українську.