Світові тренди книговидавничого ринку та їх вплив

У світі тренд на жанрову літературу та серійність триває вже багато років і не демонструє ознак спаду. Романтична проза, фентезі, романтичне фентезі, трилери, young adult і new adult-серії формують основу продажів у великих англомовних ринках. Читачі інвестують не лише у книжку, а у всесвіти, до яких хочуть повертатися – з тими самими героями, законами й емоційною безпекою знайомого сюжету.

Причини очевидні: серійність знижує ризик для читача, створює емоційну прив'язаність і дозволяє будувати довшу взаємодію між видавцем, автором і аудиторією. Саме тому у світі активно розвиваються франшизи, книжкові всесвіти та кросмедійні активності.

В Україні цей тренд має ще один важливий вимір – ескапізм. У час війни читання жанрової літератури стає способом психологічного відновлення, можливістю бодай на кілька годин вийти з травматичної реальності. Українські читачі обирають серії фентезі, ромкоми, детективи та трилери як спосіб на деякий час зануритися в інший світ і відновитися.

ШІ: глобальний тренд і ситуація в Україні

Штучний інтелект – один із ключових трендів світу у 2026 році, зокрема у книговиданні. Ігнорувати АІ стало неможливо, тому важливо навчитися з ними співіснувати і використовувати його інструменти для блага. У міжнародній практиці AI вже використовується для:

• аналітики читацьких уподобань і прогнозування попиту;
• оптимізації маркетингу та таргетингу;
• подекуди – допоміжних редакторських процесів (аналіз структури тексту, consistency checks);
• автоматизації внутрішніх бізнес-процесів.

Водночас важливо чітко зафіксувати: в Україні це не можна назвати повноцінним видавничим трендом. Українські видавці, зокрема Vivat, не перекладають книжки за допомогою AI, не редагують тексти штучним інтелектом і не навчають моделі на авторських текстах. Це прямо заборонено договорами з авторами та правовласниками і є питанням етики та довіри.

Проте очевидно й інше: AI вже зараз оптимізує внутрішню роботу бізнесу – аналітику, операційні процеси, комунікації. І цей інструмент потрібно вивчати, тестувати й відповідально впроваджувати. Вкрай важливо, щоб розвиток AI в Україні відбувався в межах державної регуляції, синхронізованої з європейськими підходами. Без цього слідувати глобальному тренду безпечно й системно буде неможливо.

В інших країнах використання штучного інтелекту в книговиданні супроводжується гострими дискусіями про захист авторських прав. У США та Європі видавці, авторські асоціації та регулятори публічно вимагають чітких правил: заборони навчання AI-моделей на захищених авторським правом текстах без згоди правовласників, прозорості джерел даних і справедливої компенсації авторам.

Тобто навіть на глобальному ринку AI не сприймається як "сіра зона" – навпаки, формується консенсус, що технології мають розвиватися паралельно з правовою та етичною рамкою, а не замість неї.

Індивідуальний читацький досвід і спільноти

Ще один помітний світовий тренд, який триває довгий час, – фокус на індивідуальному читацькому досвіді та побудові спільнот навколо книжок. У світі це реалізується через:

• книжкові клуби різних форматів;
• офлайн- і онлайн-події з авторами;
• персоналізовані рекомендації;
• перетворення книгарень на культурні простори, а не лише точки продажу.

Ми взяли цей курс задовго до того, як він став мейнстримом. Ми створюємо оригінальні івенти, присвячені серіям і жанрам: вечірки за мотивами "Бріджертонів", тематичні "ковбойські" події для серій романів, експерименти з форматами взаємодії з читачем.

У цих складних маркетингових діях не лише бажання "продати товар", а й формування довготривалих відносин, у центрі яких – увага до читача та його досвіду.

Екосистема навколо книжки

У 2026 році книжки дедалі частіше перетворюються на широку культурну екосистему, яка охоплює не лише текст, а цілу низку продуктів і досвідів, що створюють додаткову цінність для читача й брендів.

Екосистема включає тематичні події, подкасти, інтерактивні проєкти, арт-об'єкти, мерч і колаборації з іншими брендами. Така модель дозволяє видавцям будувати довготривалі взаємини з аудиторією, перетворювати окремі видання на серії, бренди та культурні феномени.

В Україні наразі найбільш помітно зростає інтерес і попит на мерч.

Екранізації – клондайк для студій

2026 рік буде особливо багатий на екранізації книжок. Це далеко не новий досвід, студії активно слідкують за новинками на книжковому ринку і купують права на екранізації.

З нових і цікавих кейсів – після виходу екранізації роману "Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці" Емілі Генрі аудіокнига зросла на 515% у прослуховуваннях і на 800% у збереженнях на Spotify. Ці цифри вкотре доводять, що екранізації – дієвий інструмент у популяризації літературних творів.

Також успішними були екранізації "Покинь якщо кохаєш" Коллін Гувер і нещодавня "Служниця" Фріди Мак-Фадден, яка вже отримала продовження завдяки успішним касовим зборам.

У 2026 році вийде екранізація роману "Гамнет" Меггі О'Фаррелл – ми очікуємо на стрічку вже в лютому. Також на великих екранах скоро можна буде побачити "Напрочуд кмітливі створіння" Шелбі Ван Пелт.

Direct-to-consumer і контроль взаємодії з аудиторією

Окремо серед трендів виділяють direct-to-consumer (DTC) підходи, про які пишуть профільні міжнародні медіа. Видавці прагнуть мати прямий контакт із читачем: через власні платформи, книгарні, події та ком'юніті.

За прогнозами щодо 2026 року, видавці, які інвестують у спільноти та прямі канали взаємодії, отримують не лише фінансову стабільність, а й лояльність, яка стає ключовим активом ринку.

Книговидавничий ринок у 2026 році – це поєднання глобальних трендів і відповідальності.

В Україні ці процеси відбуваються в умовах війни, але саме тому вони набувають глибшого сенсу: книжка стає не лише продуктом, а опорою і рятівним колом у складних ситуаціях.