Українська правда

Створення Нацустанови розвитку: депутати внесли зміни до законопроєкту

- 6 жовтня, 17:30

Національна установа розвитку, створення якої передбачає відповідний законопроєкт на базі Фонду розвитку підприємництва, забезпечуватиме надання фінансової та іншої підтримки мікробізнесу, малим та середнім підприємствам.

Про це йдеться у порівняльній таблиці, опублікованій на сайті Верховної Ради.

Законопроєкт "Про Національну установу розвитку" до другого читання пройшов комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. До нього внесли низку правок.

Національна установа розвитку забезпечить розроблення, реалізацію (тобто, супроводження та адміністрування) та аналіз ефективності програм і проектів розвитку або підтримки суб’єктів підприємництва тощо, підтримку яким надає Національна установа, говориться у документі.

У законопроекті йдеться про залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти.

"Важливо підкреслити, що законопроєкт передбачає створення фінансової установи з особливим статусом, але це саме фінансова установа, а не банк з відповідними інструментами. Хоча установу вже охрестили "банком банків", – зазначив у коментарі ЕП голова Правління Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.

"Головна мета – це прибрати бюрократичні проволочки і дозволити установі працювати напряму з фондами ЄС. Ми зможемо вигравати на тендерах у ЄС, які забезпечують гранти. Тобто, йдеться про системну роботу на міжнародному рівні", – пояснив він.

"Ця установа буде справді дуже схожа на німецьку KfW (Kreditanstalt für Wiederaufbau), яка була створена у 1948 році в межах Плану Маршала і виявилася ефективною", – додав він.

"До винесення законопроєкту на голосування у другому читанні цей досвід детально проаналізував Deloitte і зробив відповідні оцінки для створення аналогу в Україні. До того ж, потрібно було виписати добре, як буде регулювати діяльність нової установи НБУ, як здійснюватиметься контроль над діяльністю тощо", – зазначив Гапон.

"Нацустанова розвитку не буде працювати напряму з підприємцями. Це більше про роботу безпосередньо з банками. Сьогодні ми саме так і працюємо: визначаємо категорії, які можуть отримати пільгові кредити, умови, залучаємо міжнародне фінансування. Уряд зі свого боку також ухвалює відповідні постанови. Але хто саме отримає кредит – це вирішує вже сам банк", – зазначив він у коментарі ЕП.

"Міжнародне фінансування дозволяє створити "подушку безпеки" для банків тощо. Адже вони мають справу з високими ризиками. Особливо, якщо малому бізнесу важко забезпечити заставу тощо. А мета законопроєкту – створити сприятливі умови саме такому бізнесу на прифронтових територіях тощо, який не має таких умов, які має більш масштабний бізнес", – підкреслив голова Правління Фонду.

Гапон також нагадав, що у червні 2024 року уряди України та Німеччини оголосили про старт ініціативи "Візія: ФРП 2.0" та підписали відповідні документи щодо її впровадження. Це є частиною пакету допомоги для розвитку сучасної та сталої інфраструктури підтримки малих та середніх підприємств в Україні.

Ініціатива спрямована на трансформацію Фонду розвитку підприємництва в стійку, надійну та незалежну установу для залучення та впровадження проєктів міжнародної та державної підтримки у сфері забезпечення доступу МСП до фінансування відповідно до найкращих світових стандартів та практик.

Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через KfW виділило грант у розмірі 1 млн євро для фінансування комплексної реформи ФРП із залученням консультаційної компанії Deloitte.

Нагадаємо:

Раніше повідомлялося, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує ухвалити у другому читанні законопроєкт про Національну установу розвитку.

Голова парламентського Данило Гетманцев зазначив, що така державна спеціалізована інституція матиме статус "банку банків" та "чіткий мандат на відновлення й структурну трансформацію економіки".

У 2024 році Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти про створення Національної установи розвитку (НУР), що має стати аналогом німецької KfW – Кредитної установи для реконструкції.