Українська правда

Санкції & ПДВ: обмеження в бюджетному відшкодуванні

Податкова використовує санкційні обмеження як додатковий інструмент для відмов у відшкодуванні ПДВ. Бізнесу слід враховувати цей ризик.

Питання відшкодування ПДВ завжди було болючим для аграрного сектору. Податкові органи регулярно шукають підстави для відмови в бюджетному відшкодуванні, зокрема, виявляючи сумнівні ланки постачання, наявність ризиків, "тіньове" походження товару, кримінальні провадження.

З 2023 року ситуація ускладнилася через законодавчі зміни, які обмежують право на бюджетне відшкодування для осіб, щодо яких застосовані санкції. Ідеться про зміни до Податкового кодексу (ПК), внесені законом №3317-IX від 10 серпня 2023 року та доповнені законом №3813-IX від 18 червня 2024 року.

Кого стосуються нові обмеження

Відповідно до п. п. 200.4-1 ст. 200 ПК, податківці можуть відмовити в бюджетному відшкодуванні компаніям, щодо яких застосовані санкції, і якщо санкції застосовані до їх засновників, учасників або кінцевих бенефіціарних власників (КБВ).

Законодавство формально охоплює випадки застосування санкцій до компанії або наявності прямого зв’язку компанії з підсанкційною особою. Однак податкова часто розширює тлумачення цієї норми, відмовляючи у випадках, коли підсанкційна особа присутня лише на глибоких рівнях власності або була такою в минулому.

Понад те, відомі випадки, коли претензії щодо відшкодування ПДВ отримували навіть компанії, які купували товари (та отримували "вхідний" ПДВ) у контрагентів, пов’язаних з підсанкційними особами. Судових спорів за участю таких покупців нам наразі не вдалося виявити, але їх поява – лише питання часу.

Судова практика: де зараз фокус

Уже понад 30 судових спорів щодо оскарження ППР стосуються санкційних обмежень. Переважно це справи, де платник має в структурі власності підсанкційну особу. Спірні моменти зосереджуються навколо трьох аспектів.

1. Ретроспективне застосування санкцій. Обмеження щодо ПДВ набули чинності з 29 січня 2024 року для компаній, щодо яких застосовані санкції, і з 26 липня 2024 року щодо компаній, засновники, учасники чи КБВ яких перебувають під санкціями.

Утім, податкова нерідко намагається застосовувати ці положення заднім числом. Зокрема, у справах, де декларації подавалися ще у 2023 році або коли особу внесли до санкційних списків до 26 липня 2024 року.

Суди в таких випадках стають на бік бізнесу. Вони підкреслюють, що норма п. п. 200.4-1 ст. 200 ПК має бути чинною на момент подання декларації, у якій заявлене бюджетне відшкодування. Показовим є кейс, де податкова намагалася переглянути судове рішення 2020 року у зв’язку із застосуванням санкцій у 2024 році. Суд відмовив, визнавши це порушенням принципу правової визначеності.

2. Санкції щодо КБВ: чи має значення частка власності? КБВ визначається як особа, що має вирішальний вплив на роботу компанії. Це особи, що прямо чи опосередковано володіють 25% і більше частки в статутному капіталі або мають інші форми контролю (трасти, корпоративні права, вплив на органи управління).

Ключовим у спорі є не лише формальний зв’язок (або його відсутність), а наявність реального контролю. Якщо частка менша за 25% і немає фактичного впливу, то формально підстав для відмови немає. Однак на практиці податкова часто ігнорує ці межі, застосовуючи обмеження автоматично, навіть при частках менш як 25%.

Судова практика тут ще тільки формується, репрезентативної позиції щодо необхідності доведення фактичного впливу поки немає.

3. Неналежні джерела інформації. Для доведення зв’язку компанії з підсанкційною особою податкова іноді використовує застарілі дані, неперевірені або неактуальні джерела, зокрема бази Orbis або SMIDA.

Суди не раз вказували, що такі дані не можуть вважатися належними доказами без підтвердження з державних реєстрів. Ба більше, податкова іноді посилається на наявність підсанкційних акціонерів, які давно вийшли із складу власників.

Висновки

Податкова активно використовує санкційні обмеження як додатковий інструмент для відмов у відшкодуванні ПДВ. Бізнесу слід враховувати ці ризики при плануванні операцій, угод з контрагентами, формуванні ланцюгів постачання.

Судова практика з цих питань лише формується. Наразі є певні позитивні рішення на користь бізнесу, зокрема щодо недопустимості ретроспективного застосування санкцій, недостатності формального володіння часткою 25% та невизнання сумнівних джерел доказами. Однак передбачуваність результатів спорів поки що низька. Очікується подальше зростання кількості таких справ – як щодо безпосередніх підсанкційних компаній, так і щодо їхніх контрагентів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
податки Податковий кодекс Податкова санкції ПДВ