Українська правда

Як ПРРО допомагає бізнесу виживати під час війни

- 15 грудня, 17:00

Війна змусила українських підприємців стати максимально гнучким – бізнеси звикають до релокацій, працюють без світла й зв'язку. У цих умовах виживає той, хто може швидко адаптуватися.

І саме тут на рівні з зарядними станціями та генераторами свою роль відіграє програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), або просто "електронна каса".

Цей інструмент дозволяє приймати та фіскалізувати платежі з будь-якого місця – навіть без фізичного касового апарату, терміналу та офісу.

Каса у смартфоні – бізнес без перерви

Загалом зараз в Україні зареєстровано 951,4 тис. РРО/ПРРО, з яких 661,8 тис. – програмні. Тобто два з трьох підприємців обрали спосіб працювати мобільно, без фізичних кас.

ПРРО дозволяє прийняти платіж та видати клієнту чек просто зі смартфона, планшета чи ноутбука. Якщо зникає інтернет – система працює в офлайн-режимі, а дані передаються на сервер Державної податкової служби (ДПС) пізніше. Це означає, що навіть під час блекаутів бізнес не зупиняє роботу і не порушує закон.

Найчутливіший до змін клієнт – це представник малого бізнесу, адже для виживання він має рахувати буквально кожну копійку. Ці люди часто не можуть дозволити собі купівлю генератора чи зарядної станції, як і платити штрафи, тому для них продовжувати працювати за відсутності світла є ключовим питанням.

Великий бізнес економить за рахунок зниження затрат з облаштування касами торговельних точок.

Як результат – за перше півріччя 2025 року загальна сума задекларованих розрахункових операцій склала 2,6 трлн грн, що майже на 30% більше ніж офіційні виторги за аналогічний період 2024 року.

Коли цифрова інфраструктура важливіша за фізичну

Війна зруйнувала багато торгових точок, складів і офісів. Але цифрові системи, зокрема ПРРО, продовжили працювати.

Фіскальні чеки зберігаються у "хмарі" та передаються до ДПС – навіть якщо техніка втрачена. Це не лише зручно, а й підвищує рівень довіри між бізнесом, клієнтами й державою.

Цифрова фіскалізація стала частиною економічної безпеки країни: вона дозволяє підтримувати облік, збирати податки й показує, що економіка функціонує, навіть коли інфраструктура – під ударами.