Фіскальні чеки на АЗС. Чому не скрізь запроваджено?

Сьогодні програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) – це вже давно не просто заміна звичайної каси. По суті, йдеться про зміну самої логіки розрахунків.

Бізнесу вже недостатньо просто видати чек, важливо, щоб розрахунок легко вбудовувався в операційну роботу, не вимагав зайвих витрат, не створював додаткової бюрократії і не прив'язував підприємця до додаткового обладнання. Саме тому ПРРО поступово стає частиною нормальної цифрової інфраструктури ринку.

Це добре видно в тих сферах, де швидкість і гнучкість мають вирішальне значення. У ресторанному бізнесі ПРРО зручний тим, що його легше поєднати з сучасними POS-системами та мобільними сценаріями роботи персоналу.

Його перевага не в тому, що хтось хоче просто замінити одну касу на іншу. Питання в тому, що закладам потрібен інструмент, який краще відповідає реальному ритму роботи. Те саме стосується доставки, де розрахунок часто відбувається в момент вручення товару клієнту. В інтернет-торгівлі ПРРО теж логічно вписується в процес, бо дозволяє оформлювати розрахунки і при онлайн-оплаті, і при отриманні товару у поштовому відділенні.

Але найцікавіше починається там, де ПРРО поки що не став звичним стандартом, хоча потреба в ньому вже очевидна. Один із таких ринків – роздрібний продаж пального.

До 2022 року паливний ринок працював у значно простішій логіці. Пальне переважно надходило з Росії та Білорусі через трубопровід, залізницю і морські поставки великими партіями, а далі розподілялося через великі нафтобази. Після 2022 року ця модель зникла.

Імпорт переорієнтувався на європейські країни, маршрутів стало більше, постачання – дрібнішими, а логістика – складнішою. Це означає, що і контролювати ринок стало важче. А коли ринок складніше контролювати, в ньому легше приховувати частину обігу. Саме тому прозорий облік і цифрова фіксація розрахунків тут мають особливе значення.

Цифри це підтверджують. У 2022 році тіньовий сегмент паливного ринку сягнув 34%. У 2023 році його вдалося знизити до 13% завдяки боротьбі держави з нелегальними АЗС та міні-НПЗ. Але навіть після цього йдеться про дуже великі втрати для бюджету. За оцінками експертів, ринок в середньому втрачає 9-12 млрд грн на рік. Тому дискусія про ПРРО на АЗС – це не про чергову технічну новинку. Це про те, як зробити ринок прозорішим.

Водночас тут треба бути чесними. ПРРО досі не запроваджені на АЗС повноцінно не просто так. Ринок пального є технічно складним і дуже чутливим до помилок. Тут важливі точність обліку, коректна інтеграція з паливними колонками, температурні поправки, стабільність роботи і чітке розуміння, хто несе відповідальність у разі збою. Щодо технічного аспекту, варто додати, що ПРРО у складі обладнання АЗС повністю відповідають обов'язковим вимогам, а інколи й перевищують їх за низкою параметрів.

Вони забезпечують кращий контроль і облік операцій, вищий рівень безпеки та стабільності, а також дають додаткові можливості для управління бізнесом і інтеграції з обладнанням.

Тому розмова точиться не лише про переваги ПРРО, а і про стандарти, критерії відповідності та вимоги до постачальників таких рішень, адже належне відображення має міститись і в законодавстві. І це нормальна дискусія. Бо для такого ринку недостатньо просто сказати, що технологія готова. Її ще потрібно імплементувати з точки зору нормативної складової.

Саме тут українська дискусія виглядає цілком зрілою. Вона вже давно не зводиться до питання, чи потрібні ПРРО як такі. Питання інше – за якими правилами вони мають працювати, хто може їх постачати, як перевіряти якість продукту і де проходить межа відповідальності між виробником, користувачем і державою. Тобто ПРРО в Україні вже займає значну частину у фіскальній інфраструктурі країни.

Міжнародний досвід лише підсилює цю логіку. Італія через обов'язкове електронне виставлення рахунків скоротила втрати ПДВ на 2,2-2,6 млрд євро вже в перший рік. У Словаччині працює система eKasa, де каси підключені онлайн до фінансового управління. Франція робить ставку на сертифіковане програмне забезпечення, Польща – на інтегровану податкову інфраструктуру. Логіка скрізь однакова: цифровізація дає державі кращий контроль, а бізнесу – простіші інструменти.

Тому майбутнє ПРРО варто оцінювати ширше, ніж просто як оновлення касової техніки. Насправді йдеться про поступовий перехід до моделі, у якій фіскалізація стає нормальною частиною цифрового середовища. Для бізнесу це означає менше зайвих витрат і простіші процеси. Для держави – кращу аналітику і прозоріший ринок. А для таких складних сегментів, як ринок пального, це ще й шанс отримати інструмент, який допоможе зменшувати тінь не точково, а системно.