Незламність, що має свою ціну: історія "Аптеки 9-1-1" у час повномасштабної війни

Чотири роки повномасштабної війни змінили умови роботи фармритейлу. Про трансформацію бізнесу, виклики та завдання на 2026 рік — розмова із директоркою з корпоративних комунікацій компанії "Аптека 9-1-1" Валентиною Йовенко.

— Як трансформувалася стратегія "Аптеки 9-1-1" під час війни?

— На початку повномасштабного вторгнення йшлося не про бізнес, а про виживання. Ключовим завданням стало забезпечення безперервного доступу людей до ліків і збереження команди. Наша мережа мала найбільшу кількість аптек саме на сході країни: у Харківській, Луганській і Донецькій областях. Перед війною ми активно відкривалися в цих регіонах, тому постраждали дуже сильно.

Лише на початку повномасштабної ми втратили близько 280 аптек. Багато точок не відкривалися через великий відтік персоналу. У Харкові з понад 300 аптек у перші дні працювало близько 100, а згодом — лише 35. Попри це, навіть у найскладніші періоди ми не припиняли роботу в регіонах, де це було фізично можливо, зокрема на прифронтових територіях.

Тому стратегія розвитку стала більш зваженою: ми ретельніше оцінюємо ризики відкриття нових точок, диверсифікуємо географію присутності, інвестуємо в енергонезалежність і цифрові сервіси. Базовий принцип залишився незмінним — доступ до життєво важливих ліків.

— Які ключові виклики війни найбільше вплинули на операційну діяльність і витрати?

— Перше, це втрата аптек на окупованих і прифронтових територіях — те, що я вже казала.

Другий фактор — кадровий. На початку повномасштабної війни ми фактично втратили до 50% персоналу в окремих регіонах. Частина співробітників евакуювалася з родинами, і це було абсолютно зрозуміло. Дефіцит фармацевтів безпосередньо вплинув на операційну ефективність і продажі.

Третій виклик — витрати на енергозабезпечення. Сьогодні всі аптеки мережі оснащені генераторами. А це додаткові витрати на паливо, які становлять близько 2 млн грн на місяць у кожній області. Київський регіон забирає близько 3 млн грн. У прифронтових регіонах ситуація складніша: переважно аптеки працюють виключно на генераторах, а деякі точки ще й обладнанні старлінком. Наприклад, одна аптека в Миколаєві потребує додатково близько 57 тис. грн на місяць лише на паливо.

Мобільні аптечні пункти в прифронтових громадах часто працюють із мінімальною рентабельністю, але ми їх зберігаємо, бо це єдиний доступ до ліків для людей.

Заборона надання маркетингових послуг торік стало для нас справжнім викликом. Особливо, це стосується нашої діяльності в прифронтових регіонах та віддалених населених пунктах.

— Кадровий ринок фармацевтів суттєво скоротився через війну та міграцію. Як компанія закриває дефіцит кваліфікованих спеціалістів?

— Одним із наших стратегічних пріоритетів - інвестиція в розвиток людей та професії.

Ми переглядаємо систему мотиваційних програм та інвестуємо в освіту і підвищення кваліфікації. Компанія співпрацює наразі з 70 профільними навчальними закладами. Близько 700 співробітників сьогодні здобувають фармацевтичну освіту або підвищують кваліфікацію за фінансової підтримки компанії.

Один зі стратегічних векторів розвитку бренду роботодавця - це робота з молоддю і студентами.

Лише в 2025 році більше 1000 студентів пройшли практику в аптеках мережі та відвідали вебінари. Це дозволяє формувати кадровий резерв і водночас підтримувати розвиток професії фармацевта в Україні.

— Які ключові завдання компанії на 2026 рік?

— Ми працюємо над довгостроковими рішеннями енергонезалежності, зокрема, впровадженням сонячних панелей. Вдосконалюємо цифрові сервіси: онлайн-бронювання, телемедицини та термінали самообслуговування "Самаптека".

Наше головне завдання в 2026 році — зберегти мережу й команду та забезпечити українцям доступ до ліків і кваліфікованої фармацевтичної допомоги.