"Мораторій на перевірки": що насправді ухвалено і чому бізнесу рано розслаблятися

21 липня 2025 року президент Володимир Зеленський указом №538/2025 увів у дію рішення РНБО "Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні".

Що саме вирішила РНБО і що ввів у дію президент?

Якщо читати текст, а не заголовки, РНБО не встановила "загальний мораторій". Рішення доручає уряду встановити обмеження на перевірки Державної податкової служби та Держмитслужби для платників із низьким рівнем ризику (і для авторизованих економічних операторів), з винятками (зокрема для підакцизних товарів).

Іншими словами, йдеться про налаштування ризик-орієнтованої моделі, а не про заборону будь-яких перевірок. Указ №538/2025 також рекомендує Верховній Раді пришвидшити розгляд деяких законопроєктів (у т.ч. змін до Податкового та Митного кодексів), жоден з яких, втім, не стосується заборони або обмеження перевірок.

"П’ятирічний мораторій" уряду – це план, а не норма

18 серпня 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко презентувала проєкт Програми дій уряду із згадкою про мораторій на перевірки бізнесу до п’яти років. Це – програмна декларація і політичний намір, який потребує законопроєктів і голосів у парламенті.

Станом на сьогодні жодного закону, що встановлює 5-річний мораторій, не ухвалено.

Паралельно планові та позапланові податкові перевірки тривають за діючими процедурами. Тобто режим "як було": плани перевірок – у силі, штрафи – накладаються, строки – не зупинені.

Чому "мораторій на підставі указу/постанови" не працюватиме

Податковий контроль – лише за Податковим кодексом. Види перевірок, їх підстави, порядок і винятки визначає саме цей документ. Змінити це може тільки закон. Жоден указ президента або постанова Кабміну не можуть "перекреслити" норми Податкового кодексу.

Ієрархія актів. Принцип простий: у разі колізії між законом і підзаконним актом застосовується закон. Тому навіть "жорсткий" урядовий акт або указ президента не може зупинити дію Податкового кодексу – потрібна законодавча зміна.

Що реально змінилося з 21 липня? По-суті, нічого. Після рішення РНБО уряд анонсував обмеження (а не скасування) перевірок для низькоризикових платників. Винятки – високоризикові сфери (підакцизні товари тощо). Це корисний, але точковий крок у межах ризик-орієнтованого нагляду. Загального "стоп-перевірок" немає. Та і не варто його очікувати в поточній ситуації.

Що треба змінити в законодавстві, аби мораторій став реальністю?

Податковий кодекс:

• чітко визначити сферу та межі мораторію (на які види перевірок і щодо яких ризик-груп);
• зафіксувати винятки (підакцизні товари, ПДВ-ризики, трансфертне ціноутворення, виплати пасивних доходів нерезидентам, тощо);
• внести зміни в частині зупинення/продовження строків давності, накладення штрафів, тощо.

Митний кодекс слід синхронізувати з податковими винятками та ризик-критеріями (АЕО, низький ризик).

Практичні поради бізнесу "на зараз"

Не змінювати внутрішню політику допуску до перевірок. Працюємо за Податковим кодексом: перевіряємо підстави, наказ, строк, предмет; фіксуємо процес. Будь-яка відмова в допуску "через мораторій з новин" – шлях до спору, який бізнес, швидше за все, програє.

Класифікація ризику. Якщо ви low-risk/АЕО – використовуйте цей аргумент у комунікації з ДПС/ДМС, посилаючись на указ №538/2025, але не як абсолютну підставу для недопуску.

Моніторити законопроєкти. Реальним тригером змін стане реєстрація/ухвалення законів під урядову Програму дій (п’ятирічний мораторій).