Україні потрібні банки для ММСБ

Коли ми говоримо про розвиток банківської системи, дискусія часто зводиться до цифр. Скільки банків працює в Україні? Чи достатньо їх для економіки? Чи потрібні нові гравці?

На мою думку, сьогодні це не головне питання. В Україні працює близько 60 банків. Це значно менше, ніж у багатьох країнах Євросоюзу. Для порівняння, у Німеччині понад 1000 банківських установ, у Польщі – понад 500, в Австрії – майже 400.

Але кількість сама по собі нічого не гарантує. Головне питання полягає в іншому: скільки з цих банків готові системно працювати з мікро-, малим та середнім бізнесом (ММСБ).

Саме ММСБ сьогодні є фундаментом української економіки.

За даними Світового банку, ММСБ формує понад 90% бізнесу у світі та забезпечує понад 50% робочих місць. В Україні ж роль мікро-, малого та середнього бізнесу під час війни стала ще більш критичною.

Мікро-, малий та середній бізнес в Україні – це понад шість мільйонів робочих місць. З них більша частина – це якраз мікро і малий бізнес. Фактично кожен другий працюючий українець пов'язаний із сектором ММСБ.

В умовах війни саме цей сегмент продемонстрував найбільшу адаптивність. Саме підприємці відкривали виробництва в нових регіонах, релокували команди, створювали робочі місця та знаходили нові ринки збуту.

Але водночас саме ММСБ залишається сегментом, для якого доступ до фінансування часто є найскладнішим. І тут ми стикаємося з парадоксом.

Протягом останніх років Національний банк провів величезну роботу зі зміцнення фінансової системи. Українські банки залишаються стійкими навіть під час повномасштабної війни. Ліквідність у системі є. Капітал є.

Однак на практиці тисячі підприємців продовжують відчувати дефіцит фінансування. Причина полягає не в нестачі ресурсів.

Причина полягає в тому, що значна частина фінансового сектору досі не навчилася ефективно працювати з ризиками ММСБ.

Багато бізнесів помирають не через відсутність клієнтів чи замовлень. Вони помирають через касові розриви.

Підприємець відвантажив товар сьогодні, а оплату отримає через 60 або 90 днів. Для великої компанії це незручність. Для малого бізнесу це може стати причиною зупинки діяльності.

Саме тому наступний етап розвитку фінансової системи має полягати не лише в забезпеченні стабільності. Він має полягати у створенні умов, за яких фінансування ММСБ стане таким самим зрозумілим і масовим продуктом, як сьогодні роздрібне кредитування.

Факторинг, цифрові кредитні рішення, embedded finance, нові скорингові моделі, відкриті дані та автоматизований аналіз бізнесу вже поступово змінюють правила гри.

І важливо, що регулятор останніми роками послідовно підтримує цей напрямок, створюючи умови для цифровізації фінансових сервісів та розвитку нових моделей фінансування.

Після війни Україна потребуватиме не лише відбудови інфраструктури.

Вона потребуватиме нового економічного зростання. І забезпечити його зможуть не тільки великі корпорації. Його забезпечать сотні тисяч підприємців. Тому головне питання для банківської системи сьогодні звучить просто. Не скільки банків працює в Україні. А скільки банків справді готові фінансувати розвиток українського ММСБ?

Здається, що українській економіці сьогодні потрібні фінансові інститути нового покоління. Якщо об'єднати банківську ліцензію, глибоку експертизу у фінансуванні мікро-, малого та середнього бізнесу, сучасні скорингові моделі, а також вбудовані фінансові продукти, можна отримати не просто ще один банк.

Можна створити банківський інститут нового типу, який працюватиме з підприємцем інакше, ніж це традиційно відбувалося в українському банківському секторі.