Мільйони під ногами громад

Під ногами українських громад лежать мільйони гривень – у вигляді будівельних відходів, що утворюються внаслідок руйнувань та демонтажу аварійних споруд. Згідно зі статичними даними, сьогодні в Україні накопичилось близько 20 млн тонн. Однак, замість того, щоб ставати цінним ресурсом, ці відходи часто накопичуються, забруднюючи довкілля та значні площі землі.

В масштабах України це питання стоїть надзвичайно гостро і рішенням цієї проблеми є впровадження в містах системи рециклінгу – переробки та повторного використання. З застосуванням відповідної спецтехніки, зокрема промислових дробарок, будівельний бій переробляється на вторинний щебінь, без домішок чорного металу, який відразу відсортовується за допомогою магнітних сепараторів.

Ринкова вартість такого щебеню коливається в межах 5 дол. за тонну. Тобто, сьогодні, під ногами громад – 100 млн дол. у вигляді будівельних відходів. При повторному використанні, його вартість збільшується, оскільки матеріали, які він заміняє, коштують набагато більше ніж 5 дол.

Рециклований щебінь має широку сферу використання, зокрема – в дорожньому будівництві (основа для тимчасових доріг, тротуарів, стоянок), в будівництві майданчиків та фундаментів (підлоги складів, ангарів), в міському благоустрої (основа під бруківку, засипка траншей, при рекультивації полігонів і кар'єрів).

Переробка відходів поєднує в собі три важливі складові – екологічну, економічну та соціальну.

Екологічність полягає у тому, що 100% будівельних відходів переробляються та повторно використовуються, що нівелює такі екологічні наслідки як забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод, повітря.

Економічна складова полягає у суттєвому зменшенні витрат на транспортування відходів руйнувань, оскільки переробка може відбуватись відразу на об'єктах проведення будівельних або демонтажних робіт. Також важлива стаття економії полягає у тому, що вторинний щебінь у багатьох випадках заміняє потребу у закупівлі первинного щебеню, оскільки сфера його можливого застосування досить широка.

Крім того, відсортований чорний метал, зокрема з залізобетонних конструкцій, що пройшли процедуру подрібнення та сортування – це ресурс, що забезпечує покриття поточних фінансових витрат на роботу дробильної установки (паливо, заробітна плата оператора).

Описані процеси прямо впливають на соціальну складову, оскільки від екології та раціонального використання фінансових ресурсів громади залежить якість та комфорт життя, здоров'я населення та добробут.

Реальний досвід

Досвід окремих громад доводить ефективність цього підходу.

У Бучі за допомогою дробарки всього за рік було повністю перероблено всі накопичені будівельні відходи, що утворилися після бойових дій. Отримані матеріали використано для відновлення доріг і благоустрою міста – без додаткових витрат на закупівлю щебеню чи транспортування сміття.

Аналогічна практика реалізовується в Чернігові та Миколаєві за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, що демонструє успішну модель сталого управління відходами й ефективного використання ресурсів на місцевому рівні.

Наразі нами реалізовується проєкт постачання дробильного комплексу в Ірпінь у рамках співпраці з Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO). Це ще один приклад, як інвестиції у сучасну техніку сприяють екологічному та економічному відновленню громад.

Ресурс громади та грантові програми

Сьогодні Україна має великий рівень підтримки серед міжнародних організацій, котрі готові фінансувати проєкти, пов'язані з переробкою відходів. Однак, будь-яка допомога починається з ініціативи громади.

Зрозуміло, отримання грантової підтримки є довгим шляхом і при цьому не кожному вдається досягти результату. Однак, практика є, вона позитивна.

Попри це, потрібно також усвідомлювати, що на жаль, міжнародних грантів і донорських програм недостатньо, щоб забезпечити кожну окрему громаду такою технікою. Саме тому питання поводження з будівельними відходами має стати пріоритетом місцевої влади.

Висновок

Вирішення проблеми забруднення України будівельними відходами напряму залежить від бажання та управлінських рішень громад, оскільки відповідальність за поводження з відходами покладена саме на місцеве самоврядування.

Відсутність бюджету в цьому випадку не є виправданням, оскільки перероблені будівельні матеріали (вторщебінь) стають реальним ресурсом, який громада використовує в процесі діяльності комунальних підприємств, а отже зменшує потребу у закупівлі первинного щебеню та нівелює витрати на його транспортування, на що системно витрачаються бюджетні кошти.

Відповідно, самоокупність техніки відбувається досить швидко за рахунок зекономлених коштів.