Чесно про ліси, виклики і невдачі
У березні 2020 року ми запускали національний FSC-стандарт системи ведення лісового господарства. Тоді здавалося, що найскладніше позаду: два роки консультацій і пошуку компромісів між усіма зацікавленими сторонами. Однак наступні п'ять років показали: це був лише початок шляху.
Велика війна, масштабна реформа галузі, нові виклики в кожному аспекті і ось – звіт про те, як система працює. Результати обнадійливі, хоча й показують напрямки, де потрібно працювати далі. Ділюся своїм баченням цього досвіду.
Відверто про мотивацію
Для багатьох FSC – це насамперед можливість виходу на євросоюзівські ринки, де сертифікація стає обов'язковою вимогою. Це абсолютно нормально. Економічна мотивація – один з найпотужніших драйверів змін у будь-якій галузі.
Коли євросоюзівський покупець вимагає FSC-сертифікат, це стимулює лісові господарства вдосконалювати свої практики. 80% респондентів нашого опитування відзначили реальне покращення в охороні та збереженні цінностей довкілля. Це суттєвий результат, особливо якщо згадати, з чого ми починали.
Водночас аудити показують, що 23% невідповідностей стосуються екологічних критеріїв. Це не означає, що галузь погано працює. Це свідчить про високу планку стандарту, яка виходить за межі звичних практик. FSC вимагає більше, ніж наше законодавство, і це нормально для добровільної сертифікації світового рівня.
Де потрібна спільна робота
Аналізуючи п'ятирічний досвід, я бачу три напрямки, де лісовому господарству потрібна підтримка, і де ми, "FSC Україна", маємо працювати активніше.
Цінності довкілля. Це особлива частина FSC-стандарту, вона охоплює широкий спектр елементів: від репрезентативних ділянок природних екосистем до рідкісних видів. У лісових господарствах працюють високопрофесійні фахівці, але FSC піднімає планку, вимагаючи системного підходу до моніторингу цих цінностей.
В Україні є Червона та Зелена книги, працюють наукові установи, але ця інформація часто розпорошена, не завжди актуалізована та не вмонтована в щоденну практику планування лісогосподарських заходів. Респонденти опитування самі відзначили потребу в посиленні інформаційного забезпечення, особливо для проведення якісної інвентаризації та моніторингу біорізноманіття.
Це простір для вдосконалення системи. Слід розвивати інформаційні інструменти, які б давали господарствам оперативний доступ до актуальних екологічних даних, посилювати співпрацю з науковими установами. Ці завдання ефективніше вирішуватимуться на рівні галузі. "FSC Україна" готова підтримувати такі ініціативи.
Співпраця з громадами. Лісове господарство має досвід взаємодії із зацікавленими сторонами, але FSC виводить це на новий рівень. Ідеться про формування культури, коли рішення щодо окремих аспектів ведення лісового господарства, особливо тих, що стосуються цінностей довкілля, ухвалюються з урахуванням позиції місцевих громад та інших зацікавлених сторін.
Стандарт вимагає забезпечувати доступ до певної інформації (наприклад, стислого викладення плану ведення господарства) і залучати зацікавлені сторони до обговорення конкретних питань. Лісові господарства роблять кроки в цьому напрямку: розміщують інформацію, проводять консультації. Однак часто бракує розуміння, як організувати ефективну співпрацю на користь і лісівникам, і громаді.
Це питання методології та навчання. Тут ми можемо посилити підтримку, розробляючи практичні інструменти та ділячись успішними кейсами.
Нормативне забезпечення: де потрібні зміни
Один з найяскравіших результатів опитування: 71% респондентів назвали гармонізацію лісового законодавства з вимогами FSC-стандарту для України ключовим чинником для подальшого розвитку. Це справедливо. FSC часто вимагає більше, ніж національні нормативи. Це створює додаткове навантаження на лісові господарства, які повинні орієнтуватися на дві системи вимог одночасно.
Утім, процес євроінтеграції штовхає нас у правильному напрямку. Адаптація до євросоюзівських стандартів природно зближує українське законодавство з принципами FSC. Однак є специфічні теми, де потрібна цілеспрямована робота.
Перша тема – оновлена FSC-політика щодо пестицидів, яка посилює вимоги до оцінки ризиків та пошуку альтернатив хімічному захисту лісу. Друга тема – реалізація основних конвенцій Міжнародної організації праці, особливо в частині трудових прав та уникнення дискримінації за будь-якими ознаками.
Це не формальні вимоги, це актуальні питання для українського суспільства. Тут "FSC Україна" готова прокладати місток між міжнародними практиками та українськими реаліями, допомагаючи галузі рухатися вперед системно.
Що вдалося (і це надихає)
Попри виклики, є результати, якими можемо пишатися. Коли в лютому 2022 року почалася велика війна, багато хто сумнівався, чи витримає система екстремальні умови. Проте FSC не лише збереглася, а й адаптувалася до нової реальності.
Завдяки злагодженій роботі лісових господарств, органів сертифікації та "FSC міжнародного" ми за рік розробили підходи до роботи з територіями, забрудненими вибухонебезпечними предметами. Цей процес триває.
Лісівники показали неймовірну стійкість, гнучкість та професіоналізм, адаптуючись до реальності, з якою світова практика лісової сертифікації раніше не стикалася. Це досвід, який ми продовжуємо осмислювати та вдосконалювати разом.
Візьмімо реформу галузі. Об'єднання 97 окремих лісгоспів у структуру ДП "Ліси України" могло призвести до втрати сертифікатів, але вони збереглися завдяки позиції керівництва підприємства, яке підтримує цінність FSC, та професійній роботі учасників процесу: від "FSC України" та "FSC міжнародного" до органів сертифікації та інших зацікавлених сторін. Ба більше, система стала стійкішою.
Найголовніше – 89% респондентів підтвердили, що FSC допомагає швидше реагувати на зміни. Це не абстрактна цінність, це конкретна перевага в умовах, коли довкілля змінюється через війну, кліматичну кризу та ринкові виклики.
Про рішення не переглядати стандарт
90% опитаних фахівців вважають, що зараз не час радикально переглядати стандарт. Я з ними згоден, FSC-стандарт для України релевантний. Це дає нам час зосередитися на якості виконання актуальних вимог, а не на адаптації до нових.
Перегляд стандарту – питання часу. Коли FSC на міжнародному рівні завершить оновлення своєї нормативної бази, українському стандарту теж знадобиться оновлення. Проте це буде плановий процес на основі накопиченого досвіду.
Тому ми підтримуємо реалізацію чинного стандарту: організовуємо тренінги, розробляємо методичні матеріали, розвиваємо ініціативи з інформаційного забезпечення екологічного моніторингу, сприяємо діалогу з громадами.
Це можна робити без зміни тексту стандарту і саме на цьому ми концентруємо зусилля. Стандарт залишається стабільним, а якість його виконання зростає через навчання, методичну підтримку та обмін досвідом між лісовими господарствами.
Партнерство заради спільної мети
Кожна зацікавлена сторона сприймає FSC по-своєму: хтось бачить у ньому контрольний орган, хтось – інструмент впливу на галузь, а хтось – механізм її захисту. Однак справжнє розуміння нашої ролі формується через досвід спільної роботи, коли в прозорих та демократичних процедурах узгоджуються інтереси.
FSC – це відкритий майданчик для спільного формування правил відповідального лісогосподарювання. Наша мета – показувати, що найвищі стандарти та найкращі світові практики можливо втілювати в українських умовах.
Коли лісівники стикаються з викликами – виявленням рідкісних видів, організацією громадських консультацій, – це спільна робота, тому ми інвестуємо в навчання, створюємо платформи для обміну досвідом, залучаємо експертів.
За п'ять років ми побудували спільноту фахівців, які розуміють цінність FSC як інструменту найкращого господарювання. Це колеги з лісових господарств та відповідальних громадських організацій, які стали амбасадорами відповідального підходу, хто навчає інших, ділиться досвідом і пропонує інновації.
Погляд у майбутнє
Наступні два-три роки будуть важливими. Євросоюзівський регламент EUDR щодо боротьби із знелісненням уже діє, вимоги до прозорості та екологічної відповідальності зростають. Це виклик, але й можливість.
Україна має шанс стати регіональним лідером відповідального лісівництва. У нас є мотивовані фахівці, є підтримка на рівні керівництва галузі, є розуміння важливості теми. Бракує деяких системних речей, але і це можна вирішити.
Вірю, що через п'ять років ми читатимемо черговий звіт, де питання біорізноманіття, діалогу з громадами та фінансування вже не будуть викликами. Вони стануть стандартною практикою, бо саме так працює зміна культури: крок за кроком, через навчання та підтримку, через партнерство та довіру.
Ліс – це наша спільна відповідальність і FSC – це дороговказ, який допомагає нам бути гідними цієї відповідальності перед наступними поколіннями.