Вартість вуглецю і ціна добрив

22 грудня Єврокомісія затвердила виконавчий регламент з детальними правилами застосування CBAM (Carbon Boarder Adjustment Mechanism) з 2026 року. Механізм передбачає оподаткування імпорту в Євросоюз залежно від обсягу викидів парникових газів, що виникають під час виробництва товару в країні походження.

Запровадження CBAM вплине і на український агросектор. Хоча агропродукція з України ще не підпадає під дію механізму, нові правила позначаться на вартості ключових ресурсів, насамперед міндобрив, частина яких імпортується з ЄС.

Вуглецевий чинник у ланцюгах постачання

Наразі CBAM поширюється на найбільш вуглецеємні продукти: електроенергію, сталь, алюміній, цемент, водень та аміачні добрива. Перехідна фаза діє з кінця 2023 року: імпортери зобов'язані звітувати про вуглецевий слід продукції.

З 2026 року вони почнуть купувати CBAM-сертифікати за цінами, прив'язаними до Системи торгівлі викидами Євросоюзу (СТВ). Фактично це означає, що доступ до євросоюзівського ринку поступово передбачатиме сплату за вуглець.

Для ЄС CBAM виконує дві ключові функції: вирівнює конкурентні умови між імпортом та локальними виробниками, які вже платять за викиди в рамках СТВ, і запобігає "витокам вуглецю" – викидам, що не регулюються євросоюзівськими кліматичними політиками, уповільнюючи досягнення цілей декарбонізації.

Механізм запроваджується поступово. Зобов'язання імпортерів купувати CBAM-сертифікати не буде одразу стосуватися всього обсягу викидів. У перші роки діятиме так званий CBAM-коефіцієнт, який визначатиме частку безкоштовних квот.

У 2026 році CBAM-коефіцієнт становитиме 97,5% від еталонного значення за відповідним продуктом. Тобто на вказану величину імпортеру будуть сформовані пільги, аналогічні безкоштовним квотам в СТВ. Решту треба буде погасити СВАМ-сертифікатами, які продаватиме уповноважений орган.

CBAM-коефіцієнт щороку зменшуватиметься і у 2034 році сягне нуля. Тоді імпортери будуть змушені повністю оплачувати вуглецеву інтенсивність продукції.

Цей процес дзеркально стосується євросоюзівських виробників: безкоштовні квоти для них також поступово скорочуються за CBAM-коефіцієнтом. Тож CBAM – не тимчасове обмеження, а складова довгострокової трансформації ринку.

Для українського агросектору ключовий ефект непрямий. Хоча аграрна продукція формально не охоплена CBAM, здорожчання аміачних добрив з Євросоюзу означатиме додатковий ціновий тиск на агровиробників у найближчі роки.

Ціноутворення для аміачних добрив

Викиди парникових газів у процесі виробництва аміачних добрив утворюються при спалюванні газу і під час та після парової конверсії метану для отримання водню. Із суміші водню та азоту далі синтезується аміак. Ключовими категоріями аміачних добрив є безводний аміак, карбамід, аміачна селітра та сульфат амонію.

У межах CBAM і Системи торгівлі викидами ЄС оплата за вуглець стосуватиметься не всіх викидів, а лише тієї частини, яка перевищує встановлені у Євросоюзі еталонні показники (бенчмарки) і не покривається безкоштовними квотами.

Ці бенчмарки значно нижчі за фактичну вуглецеємність більшості добрив, що означає необхідність доплати за надлишкові викиди. Додатково еталонні показники коригуються CBAM-коефіцієнтом, який щороку зменшується.

Порівняння фактичної вуглецеємності аміачних добрив у ЄС з еталонними значеннями, які діють з 1 січня 2026 року

Розмір такої доплати залежить від вартості квот у СТВ. За даними AFS Energy, у 2025 році вона коливалася в діапазоні 65-75 євро за тонну СО₂.

За даними опитування аналітиків і трейдерів, у 2026 році тонна СО₂ подорожчає до 91 євро. За прогнозом Мережі центральних банків та наглядових органів для "озеленення" фінансової системи (NGFS), довгострокові сценарії, до 2035 року, передбачають зростання ціни за тонну СО₂ до 189 євро і вище.

Прогнозований рівень подорожчання аміачних добрив через введення коефіцієнта СВАМ

За таких умов вуглецева складова поступово стане відчутною частиною вартості добрив. Уже з 2026 року ціна додаватиме десятки євро до кожної тонни аміачних добрив, а після 2030 року – сотні євро залежно від продукту. Найбільше це торкнеться карбаміду, аміачної селітри та безводного аміаку.

Як агровиробникам адаптуватися

Водночас CBAM має ширший ефект. Необхідність адаптуватися до Механізму вуглецевого коригування імпорту стимулюватиме інші країни посилювати національні політики з декарбонізації, адже ціна за вуглець, сплачена в країні походження, зменшуватиме зобов'язання за CBAM при імпорті до Євросоюзу.

Це означає, що з часом вуглецева складова буде закладена в собівартість добрив навіть у тих країнах, які виглядають дешевшою альтернативою. Таким чином, ЄС як лідер у кліматичному регулюванні прагне залучити своїх торгових партнерів до підвищення власних кліматичних амбіцій і їх синхронізації з євросоюзівськими.

Цікаво, що стосовно CBAM ЄС проявив принциповість: зберіг невідворотність регламенту на фоні послаблення у 2025 році інших регуляторних актів, пов'язаних із сталим розвитком, зокрема директиви про нефінансову звітність (CSRD).

Для українського агросектору ризики, пов'язані із СВАМ, прогнозовані та керовані. Виробникам варто починати діалог з постачальниками добрив щодо вуглецеємності їх продукції, запитувати дані про викиди через екологічні декларації або паспорти вуглецеємності. Також слід запровадити оцінку цінових ризиків, пов'язаних з вуглецем, у фінансове планування та сценарні розрахунки.