Біоетанол – історія не про спирт, а про економіку доданої вартості

10 липня, 13:00

Біоетанол давно перестав сприйматися виключно як спирт або паливний компонент. У США, Бразилії та країнах ЄС він є складовою паливної політики, аграрної переробки, кліматичної стратегії, промислової стратегії та виробництва супутніх товарів і нових видів палива. Біоетанол є основою для виробництва: високобілкових кормів (DDGS), біогенного CO₂, технічної хімії та стійкого авіаційного пального (SAF). У 2024 році в ЄС вироблено майже 5 млн тонн відновлювального етанолу і майже 7 млн тонн харчових та кормових копродуктів.

Україна: стрімке зростання потужностей

За останній рік біоетанольна галузь в Україні продемонструвала стрімке нарощення виробничих потужностей — більш ніж у 2,5 рази (до 600 тис. т). Це створює передумови для забезпечення внутрішнього попиту після впровадження обов'язкового додавання біоетанолу до пального, розвитку експорту та надходження валютної виручки, запуску нових напрямків глибокої переробки — не лише кукурудзи та меляси, а й харчових відходів та вегетативної маси, залучення нових іноземних інвестицій у виробництво.

Економічний ефект
Кожна тонна зерна, перероблена в біоетанол, створює додану вартість всередині країни: продаж кукурудзи як сировини (за експортною ціною) дає до бюджету країни приблизно в 1,6–2 рази менше надходжень ніж може давати кукурудза, перероблена в біоетанол
Завод потужністю 100 тис. т/рік щороку споживає до 350 тис. т кукурудзи — це закупівля у місцевих фермерів
Будівництво сучасного заводу потребує 50–100 млн дол. США інвестицій
Поточні потужності галузі відповідають інвестиційному потенціалу понад 300 млн дол. США
Один завод забезпечує 80–150 прямих робочих місць і до 1000 у ланцюжку: від агровиробництва та логістики до сервісних компаній та енергетики
За данними ДПС України, у січністравні 2026 року до державного бюджету від виробників надійшло 12 мільйонів 153 тисячі гривень податку на прибуток

Вартість сировини vs Переробка у біоетанол на базі 1 млн тонн

Для розрахунку використані поточні середні світові та експортні ціни (FOB/DAP).
Товар / Середня ціна за 1 тонну,$ / Загальна вартість
1 млн т кукурудзи у сировині / $160 - $180 за тонну/ $180 млн.
1 млн т кукурудзи у біоетанолі /$900/ $283,5 млн

Chokniti Khongchum/Pixabay.com

Загальна ситуація

На виконання Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України No438 від 1 квітня 2026 року, держава взяла на себе зобов'язання щодо імплементації європейських норм у сферах акцизного регулювання, відновлюваної енергетики та сталості біопалив. Однак низка ключових питань регулювання ринку біоетанолу, зокрема податковий режим, митна класифікація та умови обігу продукції, наразі не мають чіткого плану гармонізації, що стримує розвиток галузі та створює ризики для виконання євроінтеграційних зобов'язань України.

У ЄС біоетанол регулюється одночасно через кілька блоків acquis: акцизне законодавство, митну класифікацію, правила сталості біопалив і транспортну декарбонізацію (ключові акти: Директива 2020/262 про загальний режим акцизів, Директива 92/83/ЄЕС щодо структури акцизів на алкоголь і звільнень, Директива 2003/96/ЄС щодо оподаткування енергопродуктів, RED II/RED III щодо відновлюваної енергії та критеріїв сталості).

З 1 липня 2026 року Україна запровадила обов'язкове додавання біоетанолу до бензинів. Але в момент, коли держава формує попит, вона одночасно адміністративно блокує пропозицію. В Україні біоетанол фактично залишається в режимі надмірного адміністрування: податковий вексель, акцизний склад, СЕА РП СЕ, витратоміри, податкові пости/фізичний контроль, окремі вимоги до місць зберігання. І як зазначає Тож біоетанол — це не просто окрема галузь економіки країни.

Де зламано механізм

Проблема в тому, що біоетанол для регулювання досить нова субстанція, яка станом на зараз розглядається як продукт із подвійним призначенням, що не вписується в існуючі регуляторні категорії.

Відповідно оператори ринку стикаються з бар'єрами, що роблять торгівлю вітчизняним біоетанолом дорожчою за імпорт: податковий вексель, постійний фізичний контроль, онлайн-лічильники, відеоспостереження, дублювання вимог до зберігання. Результат — внутрішній ринок існує юридично, але не функціонує економічно.

А корінь проблеми - у правовому статусі продукту. В Україні біоетанол регулюється в логіці харчового спирту, хоча за призначенням є компонентом моторного палива або ж основою для виробництва хімічної продукції. Українські виробники здійснюють виробництво та експорт неденатурованого біоетанолу відповідно до вимог європейського ринку та стандарту ДСТУ EN 15376:2015. Водночас на практиці виникають різні підходи до трактування митної та податкової класифікації такого продукту.

Згідно наявної нормативної бази (Податковий кодекс України, Закон "Про альтернативні види палива", ДСТУ 7166:2025, ДСТУ 5043:2008, Директива ЄС RED II / RED III) біоетанол визначається як етиловий спирт, вироблений із біомаси. Але у процесі податкового адміністрування інколи застосовується різний підхід до понять: "біоетанол" та "спирт етиловий денатурований". Це створює правову невизначеність щодо використання біоетанолу як сировини для виробництва хімічної продукції.

Закон №3817-IX прямо допускає експорт біоетанолу без денатурації відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту. За практикою Європейського Союзу у системі TARIC біоетанол виділений окремо: 2207 10 00 11 — неденатурований біоетанол; окремі коди для денатурованого біоетанолу. А в Україні на даний момент УКТ ЗЕД не містить окремого коду для неденатурованого біоетанолу. В результаті біоетанол експортується за кодом 2207 10 00 90, виникають різні трактування його статусу, створюються додаткові регуляторні ризики для виробників. І як глобальний наслідок - стримування інтеграції до ринку ЄС.

Тому існує існує нагальна потреба у гармонізації підходів регулювання ринку біоетанолу України за аналогією з практикою ЄС.

Порівняння підходів Україна VS ЄС

Питання	Підхід ЄС	Підхід України зараз	Що треба змінити
Статус біоетанолу	Товар групи 2207, але для паливного використання важливі технічні стандарти, акцизний режим і сталість	Біоетанол прив'язаний до спиртового адміністрування	Відокремити паливний біоетанол від логіки харчового спирту
Акциз	Денатурований спирт може бути звільнений від акцизу за ст. 27 Директиви 92/83/ЄЕС	В Україні часто застосовується «0 ставка», але товар залишається під повним контролем	Перейти від «0 ставки + контроль» до звільнення від акцизу для денатурованого паливного біоетанолу
Переміщення	Через EMCS у режимі призупинення для підакцизних товарів; денатурований спирт має спрощений/звільнений режим залежно від статусу	СЕА РП СЕ, акцизні накладні, векселі, фізичний контроль	Замінити векселі на фінансові гарантії
Контроль	Ризик-орієнтований: авторизовані оператори, аудит, електронний контроль	Тотальний: пости, лічильники, відео, максимальні потужності	Прибрати постійний фізичний контроль і перейти до risk-based compliance

Євроінтеграційний дедлайн і вікно можливостей

Завдяки Національній програмі адаптації законодавства до acquis ЄС і визначених пріоритетів галузь отримала інструмент тиску і конкретний дедлайн. Але ризик очевидний: якщо імплементувати директиви формально, зберігши спиртову логіку контролю, євроінтеграційне зобов'язання буде виконано на папері, але не по суті.

Для змістовної імплементації необхідні три блоки змін. До Податкового кодексу: перехід від "нульової ставки" до режиму exemption для денатурованого паливного біоетанолу, заміна податкового векселя на фінансову гарантію, усунення дублювання між спиртовими й паливними акцизними складами. До Закону №3817-IX: виділення паливного біоетанолу в окремий технічний режим, дозвіл на консолідацію партій і обіг між авторизованими операторами. До митного тарифу: гармонізація опису з TARIC і пряма прив'язка до стандарту EN 15376.

Переробка як стратегія

Усе це — не лише галузева проблема. Вона прямо пов'язана з тим, чого прагне Національна економічна стратегія до 2030 року: збільшення частки переробки у ВВП до 20–25% і вихід з моделі сировинного експорту. Прем'єр-міністр Юлія Свириденко сформулювала цю ідеологію чітко: "Новою економічною ідеологією має бути переробка, тому що ми маємо бути країною, яка не експортує сировину, а експортує готову продукцію, яка у вартості є дорожчою". Сьогодні частка переробки у ВВП України — менше 10%.

Біоетанол — один із найбільш реалістичних маршрутів до зміни цієї структури. Сировинна база вже є: 84% кукурудзи, 54% пшениці, 57% ячменю йдуть на сировинний експорт. Технології переробки агросировини і вегетативної маси в Україні наявні. Є заводи із потенціалом 600 тисяч тонн. Це промислова база, що чекає на нормальне регуляторне середовище.

Окрім того, з урахуванням українських ринків, біоетанол є основою для виробництва розчинників, оксигенатів та інших видів хімічної продукції. Тобто, створення доданої вартості можливо і в межах використання цієї продукції в межах України за умови впровадження сприятливих регуляторних норм.

Wolfgang Eckert/Pixabay.com

Висновок

Пакет змін до Податкового кодексу, Закону №3817-IX та митного тарифу має бути ухвалений до грудня 2026 року в рамках поточного циклу імплементації acquis ЄС. Це питання не наступних років — це питання поточного законодавчого сезону.

Україна вже зробила правильний перший крок: запровадила обов'язкову частку біоетанолу. Наступний — дати ринку можливість цю вимогу виконати. Відокремити паливний біоетанол від логіки харчового спирту, перейти від тотального контролю до ризик-орієнтованої моделі — і нарешті дати галузі з потенціалом 600 тисяч тонн умови для того, щоб зберегти конкурентні позиції на глобальному ринку.