ФОПам приготуватися. Рада спростила адміністрування ПДВ, але краще від цього не стане

11 листопада Верховна Рада зробила важливий крок до запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) на спрощеній системі оподаткування. Депутати ухвалили законопроєкт, який має спростити сплату цього податку. Розгляд документа у другому читанні відбувся фактично у "турбо-режимі" – без обговорення правок. "За" проголосували 273 народні обранці.

Попри благородну мету – полегшити адміністрування одного із найскладніших податків – ухвалений законопроєкт навряд чи покращить умови ведення бізнесу в Україні. Представники бізнес-асоціацій переконані, що без фундаментальних змін у системі ПДВ його поширення на ФОПів може призвести до колапсу як у роботі малого бізнесу, так і Державної податкової служби (ДПС).

Що саме ухвалили депутати та яких ще змін потребує адміністрування ПДВ для того, аби його міг сплачувати малий бізнес?

Особливості ПДВ в Україні

ПДВ – непрямий податок, який фактично оплачує покупець (суму додають до ціни товару чи послуги). Однак насправді за його сумою у чеку стоїть великий обсяг документальної роботи, звітностей, документообігу, блокувань та навіть судових баталій із податковою.

Платниками ПДВ є не лише кінцеві продавці, але й усі компанії ланцюжку виробництва чи постачання товарів. Проте, якщо кожне таке підприємство додаватиме по 20% (ставка ПДВ) до вартості товару, то його ціна зростатиме експоненційно і, зрештою, кінцевий споживач просто не зможе його придбати.

Саме тому податок нараховується на "додану" вартість і система його адміністрування дозволяє зменшувати свої зобов'язання на суму ПДВ, яку підприємства включали в ціну товару на попередніх етапах ланцюжка виробництва. Сума такого ПДВ, яку платник податків може відняти від свого зобов'язання, називається податковим кредитом.

Наприклад, бізнес продає яблучний сік у магазині біля дому і є платником ПДВ. Сік він продає за 60 грн (з яких 10 грн – сума ПДВ). У гуртового постачальника магазин закуповує сік по 42 грн (з яких вартість самого соку – 35 грн, а ПДВ – 7 грн). Коли магазин подаватиме звітність з ПДВ, то він матиме право зменшити своє зобов'язання з цього податку, яке він вказував у чеку (10 грн), на податковий кредит (ці 7 грн ПДВ, які магазин заплатив гуртовому постачальнику соку і які той самостійно перерахував до бюджету). Тому сума податку, яку безпосередньо магазин заплатить до бюджету, становитиме 3 грн, а не 10 грн, які вказані у чеку споживача.

Під час адміністрування ПДВ критично важливо мати документацію про походження товарів, які бізнес продаватиме. Адже без цих документів така компанія не зможе зменшувати суму свого податку на податковий кредит і фактично ПДВ для неї перетвориться на податок з обороту.

Без підтверджених документів про походження товарів сума податку, яку треба заплатити бізнесу, може зрости у рази (у згаданому вище прикладі – з 3 грн до 10 грн). Власне, жорсткіший контроль за походженням товарів і був однією із цілей запровадження ПДВ для малого бізнесу. Адже так держава планує протидіяти продажу контрабанди чи контрафакту.

Ключовий документ у системі адміністрування ПДВ – податкова накладна, яка підтверджує те, що підприємець купував товар та має право на податковий кредит. Ці накладні платники ПДВ мають реєструвати у ДПС. Остання цю реєстрацію може заблокувати (позбавивши підприємство права на зменшення суми його податкових зобов'язань). У такому разі платники можуть оскаржувати це рішення, зокрема у судах. Податкова, як правило, судиться до найвищої інстанції.

Формально адміністрування податку в Україні автоматизоване, а рішення про блокування накладних ухвалюють не люди, а Система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР).

Але для того, аби мати можливість реєструвати накладні та використовувати податковий кредит, підприємства мають подавати до ДПС так звані таблиці – переліки кодів товарів, які вони закуповують для своєї діяльності, та кодів товарів, які вони продають (наприклад, магазин, який продає сік, має вказати відповідний код у "вихідному" ПДВ, а у "вхідному" – код соку, та, наприклад, код пального, яке використовується під час роботи генератора).

Податкова може "зносити" таблиці з кодами (і фактично блокувати підприємству відшкодування податкового кредиту), якщо платник, наприклад, не відповідає іншим критеріям СМКОР (наприклад, щодо розміру середньої зарплати працівників або податкового навантаження у відсотках до обороту).

Система адміністрування ПДВ має ще багато інших проблем та нюансів, які суттєво ускладнюють роботу бізнесу. Ухвалене депутатами спрощення адміністрування цього податку не вирішує майже жодної з них.

Що змінює законопроєкт?

Ухвалений у другому читанні законопроєкт №16037-д запроваджує низку змін в адмініструванні ПДВ, зокрема:

• збільшення розміру суми, яку платник ПДВ заявляє до відшкодування і яка автоматично підлягає документальній позаплановій перевірці податкової – зі 100 тис. грн до 1 млн грн. Йдеться про випадки, коли податковий кредит перевищує податкове зобов'язання. Тоді платник може компенсувати таку різницю із бюджету. Наразі, якщо сума такого відшкодування перевищує 100 тис. грн, то перед тим, як його отримати, проводиться перевірка ДПС. Законопроєкт збільшує цю суму вдесятеро;
• автоматичне заповнення звітності з ПДВ в електронному кабінеті. Іншими словами, коли ФОПи-платники ПДВ подаватимуть звітність через електронний кабінет, то там автоматично підтягуватимуться дані про обороти із накладних, які такий ФОП реєстрував протягом звітного періоду. Проте відповідальність за правильність заповнення декларації все одно залишається на платнику (якщо в електронному кабінеті не підтягнуться дані з якоїсь накладної, то винним у хибних показниках буде ФОП);
• ФОПам надається право звітувати з ПДВ не щомісяця, а щоквартально (урядовий варіант законопроєкту встановлював обов'язок, а не право, для ФОПів звітувати з ПДВ щокварталу, що викликало зауваження представників бізнесу, оскільки різні звітні періоди для ФОПів та не ФОПів створювали плутанину у звітностях);
• надається можливість платникам ПДВ формувати одну велику зведену податкову накладну, якщо такий платник продає товари кінцевим споживачам або не платникам ПДВ.

У законопроєкт також потрапили норми, не пов'язані з ПДВ. Зокрема, щодо податкової пільги на продаж автомобілів. Наразі фізична особа не платить податок на доходи (ПДФО, 18%) та військовий збір (5%) з доходу від продажу автомобіля, якщо протягом року була тільки одна така угода. Однак цією пільгою зловживають "перекупи", оформлюючи автомобілі на підставних осіб, щоб продавати їх без сплати податків.

Законопроєкт встановлює обмеження: пільга діятиме лише, якщо автомобіль перебував у власності фізичної особи не менше пів року (183 дні).

Ще одна норма передбачає обов'язок вказувати VIN-код авто у податкових документах. Це дозволить простежувати їхній обіг та унеможливить фіктивний продаж (заради створення податкового кредиту з ПДВ). Так само у податкових документах мають вказувати й IMEI-код мобільних телефонів.

Проблеми, які лишаються

Ухвалений депутатами законопроєкт не вирішує ключових проблем, які виникають у бізнесу під час адміністрування ПДВ. Зокрема, проблеми блокування податкових накладних, необхідність подання таблиць з кодами товарів (та блокування накладних, якщо підприємство закупило товари, кодів яких не вказало у таблицях) та інші ускладнення, які роблять адміністрування ПДВ доволі трудомістким процесом.

За оцінками Світового банку, витрати бізнесу на адміністрування податків в Україні становлять в середньому 250 людиноднів на рік, значну частину яких становить саме адміністрування ПДВ. "Для бізнесу на загальній системі з ПДВ витрати часу на ведення бухгалтерського та податкового обліку становили 478,2 людинодня на рік, тоді як для підприємств на спрощеній системі без ПДВ – 114,5 людинодня", – уточнює асоційований експерт CASE-Україна Олег Гетман.

Левову частину часу у платників податку забирає процес оскарження рішень ДПС щодо блокування накладних: спочатку в самій податковій, потім – в суді. При цьому податкова судиться "до кінця", захищаючи свою позицію в апеляції та касації, на що вказували раніше в Раді бізнес-омбудсмена.

"Наразі в Україні близько 150 тисяч активних платників ПДВ. Податкова щомісяця блокує накладні близько 10 тисяч компаній. Якщо цю систему не змінити і поширити обов'язок сплати ПДВ на малих ФОПів, то блокування накладних може поширитися на 30-40 тисяч підприємств та підприємців. У ДПС немає фізичної можливості справлятися із таким навантаженням", – зазначає експерт аналітичного центру Спілки українських підприємців Мирослав Лаба.

Він вважає, що ключові зміни, які мають спростити адміністрування ПДВ, мають стосуватися роботи СМКОР, аудит якої мав провести уряд.

Наступні – ФОПи?

Наприкінці 2025 року уряд домовився про нову програму співпраці з МВФ. Тоді серед умов виділення фінансування з'явилася скандальна норма про запровадження ПДВ для ФОПів. Ухвалити ці зміни мали ще на початку 2026 року, однак уряду колишньої прем'єрки Юлії Свириденко вдалося домовитися про відтермінування цієї норми. Тоді у Кабміні казали, що система адміністрування ПДВ наразі занадто складна та неготова до того, аби цей податок сплачував найменший бізнес.

Зрештою, у меморандум з МВФ записали пункт про ухвалення законопроєкту про спрощення адміністрування ПДВ. Цей документ Рада і ухвалила 11 листопада. У домовленостях з МВФ йдеться, що ФОПи повинні будуть сплачувати ПДВ з 1 січня 2028 року. Законопроєкт, який запроваджуватиме такий обов'язок, Рада має ухвалити у першому кварталі 2027-го.

ФОПи і зараз платять ПДВ, але виключно добровільно, якщо оберуть відповідну систему оподаткування. Наприклад, підприємці на третій групі єдиного податку можуть сплачувати не 5%, а 3% єдиного податку і ПДВ.

Попередньо відомо, що стати платниками ПДВ держава планує зобов'язати усіх ФОПів, які зараз перебувають на спрощеній системі, якщо їхній дохід перевищує 4 млн грн. У початкових домовленостях з МВФ фігурував ліміт у розмірі 1 млн грн, але урядовцям все ж вдалося його збільшити у чотири рази.

Проте навіть у такому разі новий податок стосуватиметься значної частини малих підприємців. За підрахунками ДПС, у разі ухвалення цих змін платниками ПДВ можуть стати понад 250 тис. ФОПів, які наразі перебувають на спрощеній системі оподаткування.