У суді, як удома. Час, який бізнес проводить у судах, зріс удвічі

Бізнес, громадські організації та депутати зійшлися в словесних баталіях щодо скасування так званих правок Лозового і того, чи зростає тиск на підприємців. "Правки Лозового" обмежують строк розслідування до оголошення підозри особі.

У 2017 році законодавці встановили, що максимальний строк проведення досудового розслідування не може перевищувати 18 місяців. Це притому, що в розвинених країнах строки розслідування починають рахувати після предʼявлення обвинувачень конкретним фігурантам справ.

Прихильники скасування "правок Лозового" кажуть, що через них Національне антикорупційне бюро не встигає розслідувати складні справи. Зокрема, це загрожує закриттям двох справ про виведення грошей з Приватбанку, збитки за якими перевищують 17 млрд грн. В одній із цих справ фігурує Ігор Коломойський.

Прихильники збереження "правок" кажуть, що необмежений строк розслідування – один з важелів тиску силовиків на бізнес. У заяві створеної підприємцями організації "Маніфест 42" сказано, що кількість закритих кримінальних справ щодо господарської діяльності у 2023 році найнижча за останні п'ять років.

"Протягом 2022-2023 років (на час дії воєнного стану "правки Лозового" призупинили) слідчі майже припинили закривати справи проти бізнесу. Завислі справи використовуються тиловими силовиками для корупційного тиску на підприємців", – заявив голова "Маніфесту 42" Сергій Позняк.

За його словами, ця проблема набула небачених раніше масштабів і потребує негайного реагування правоохоронних органів та політичного керівництва країни.

За даними Офісу Генерального прокурора, які вже досліджувала ЕП, кількість справ, у яких висувають підозру, передають до суду чи хоча б закривають, дійсно щорічно падає і зараз найменша за весь час спостережень. Натомість зростає кількість незакритих справ, за якими не ухвалюють жодних рішень.

Безпрецедентний тиск силовиків на бізнес. Чи справді це так і що кажуть цифри?

Завислі справи – лише одна сторона медалі. Частково пасивність правоохоронців пояснюється тим, що в кримінальному процесі кожна слідча дія (арешт активів, блокування рахунків, доступ до документів) проводиться лише за рішенням суду.

ЕП подивилася на проблему з точки зору того, як довго бізнес перебуває під ризиком арешту активів і як часто цей аргумент використовують правоохоронці.

Для цього редакція взяла всі ухвали за кримінальними статтями стосовно господарської діяльності, у яких мова йшла про арешт майна та зняття арешту, і порахувала за кожною справою кількість днів від реєстрації кримінального провадження (КП) до дати винесення ухвали слідчого судді про надання дозволу на певні процесуальні дії (детальніше – у розділі "Методологія").

Кількість ухвал, пов’язаних з арештом майна, падає, а час, який бізнес проводить у судах, зростає

З одного боку (лівий графік), кількість судових ухвал, де йде мова про арешт активів чи його зняття, падає з 2018 року. Як, до речі, і кількість кримінальних проваджень за господарськими справами загалом.

З іншого боку, час між реєстрацією провадження та ухвалою суду про арешт активів чи його зняття поступово зростає. Якщо раніше цей показник перебував у межах року, то зараз цей час перевищує півтора року. Так, в одній із справ суд арештував майно в рамках кримінального провадження, яке тривало з 2015 року.

Одна з причин – правоохоронці часто відкривають чи об'єднують старі справи з новими, що робить цей процес нескінченним. З іншого боку, зростає кількість ухвал про зняття арешту через закінчення строків давності. Серед прикладів – ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області, Тростянецького районного суду та Немирівського районного суду Вінницької області.

Загалом, зібрані ЕП дані свідчать, що правоохоронна та судова системи стають менш ефективними і цей процес почався ще до великої війни.

Методологія

ЕП відібрала ухвали за всіма кримінальними провадженнями, у яких фігурують так звані економічні статті Кримінального кодексу (ККУ) і в яких йде мова про арешт нерухомого майна, грошей, банківських рахунків чи зняття арешту.

Редакція проаналізувала близько 14 тис ухвал за 9 тис кримінальних проваджень, у яких чітко зазначені номер провадження і дата відкриття. Розглядалися всі ухвали з Реєстру судових рішень незалежно від процесуального статусу.

Економічні статті Кримінального кодексу України: 199 – підробка грошей, цінних паперів, марок акцизного податку; 200 – незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками, електронними грошима; 203-2 – незаконні азартні ігри; 204 – незаконне виготовлення і збут підакцизних товарів; 205-1 – підробка документів для реєстрації компанії чи ФОП; 206 – протидія законній господарській діяльності; 212 – ухилення від сплати податків; 212-1 – ухилення від сплати ЄСВ; 218-1 – доведення банку до банкрутства; 219 – доведення до банкрутства; 220-1 – порушення порядку ведення бази даних про вкладників або формування звітності; 220-2 – фальсифікація фінансових документів та звітності; 222 – шахрайство з фінансовими ресурсами; 222-1 – маніпулювання на організованих ринках; 223-1 – підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів; 224 – виготовлення чи збут підроблених цінних паперів; 229 – незаконне використання ТМ; 231 – комерційне шпигунство; 232 – розголошення комерційної таємниці; 232-1 – незаконне використання інсайдерської інформації; 233 – незаконна приватизація.

ЕП не ставила за мету оцінювати законність чи справедливість дій сторін кримінальних проваджень.