"Укрэнерго" получает прибыль – полная отчетность; "Нафтогаз" заявляет о 23 миллиардах прибыли, но отчетности еще нет

Корпоративне управління держпідприємств

Кабмін призначив нового в.о. директора "Укрспирту". 3 травня 2024 року на цю посаду було призначено Станіслава Банчука. 6 травня 2024 року держпідприємство "Укрспирт" підтвердило призначення Банчука, не надавши додаткових подробиць.

Банчук раніше займався юридичною практику в Києві. Також, людина з таким прізвищем до 2014 року була заступником обласного прокурора Чернівецької області, зазначає "Економічна правда" (ЕП).

За даними YouControl, Банчук є засновником низки підприємств, зокрема ТОВ "Юридична компанія "Стандарт", ТОВ "Газтехком", ТОВ "Новітні енергетичні системи", Торговий дім "П.Е.Г.О.", ТОВ "ВОГА Ресурси" і ТОВ "СпецОіл", які спеціалізуються на торгівлі нафтою і газом.

[1 березня 2024 року голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Віталій Коваль заявив, що приватизація спиртових заводів вийшла на фінішну пряму: у 2024 році Фонд планує приватизувати ще 17 об'єктів "Укрспирту".

За словами Коваля, ФДМУ провів 115 онлайн-аукціонів з продажу активів "Укрспирту"; 54 аукціони завершилися продажем лотів. Сумарна стартова ціна цих активів під час аукціонів зросла з 1,25 млрд грн до 3,01 млрд грн. – SOE Weekly.]

У січні 2022 року ми повідомляли, що в.о. директора "Укрспирту" Сергій Блескун подав у відставку. Після цього Кабмін тимчасово призначив новим в.о. директора Віталія Жадобіна.

11 листопада 2022 року Кабмін призначив Івана Кучеренка новим в.о. директора "Укрспирту".

[Востаннє "Укрспирт" мав постійного директора у 2014 році, і з того часу компанію очолювали "виконуючі обов'язки" директора. – SOE Weekly.]

Колишньому голові ФДМУ, який підозрюється у багатомільйонних рокараданнях, обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 8 травня 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для колишнього голови ФДМУ Дмитра Сенниченка, який перебуває у міжнародному розшуку.

За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Сенниченко очолював злочинну групу, яка привласнила понад 500 млн грн держпідприємств, зокрема "Одеського припортового заводу" ("ОПЗ") та "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" ("ОГХК"), та відмила 10 млрд грн у 2019-2021 роках.

Як ми повідомляли у березні 2023 року, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та САП заявили, що викрили злочинну групу під керівництвом Сенниченка. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

[Сенниченко очолював ФДМУ з вересня 2019 року по лютий 2022 року. Він подав у відставку в листопаді 2021 року, але Верховна Рада затвердила її лише 17 лютого 2022 року. – SOE Weekly.]

У квітні 2023 року ми писали, що підозрюваних у цій справі, зокрема Сенниченка, оголосили в розшук.

У листопаді 2023 року ми повідомляли, що НАБУ і САП оновили підозри всім учасникам злочинної групи, яку ймовірно очолював Сенниченко. Тепер їх також підозрюють у легалізації злочинних доходів на суму понад 10 млрд грн.

[Докладніше про цю справу читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Енергосектор

Українські енергетичні об'єкти знову зазнали удару. 8 травня 2024 року Міністерство енергетики повідомило, що Росія пошкодила енергетичну інфраструктуру України, зокрема об'єкти електропередачі у Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській та Вінницькій областях.

Жертв та постраждалих немає. Енергетики працювали над ліквідацією наслідків спільно з Державною службою з надзвичайних ситуацій, додали у міністерстві.

Також було пошкоджено газову інфраструктуру на заході України.

[Про попередні атаки на підземні сховища газу читайте докладніше у наших попередніх дайджестах.]

За словами "Укренерго", це вже п'ятий масований удар ракетами та дронами по енергетичних об'єктах з 22 березня 2024 року.

Окрім пошкоджень інфраструктури генерації, також було пошкоджено обладнання на одному з об'єктів "Укренерго" в центральному регіоні, повідомили в компанії.

Через дефіцит електроенергії, спричинений масованою атакою, "Укренерго" було змушене вводити обмеження на електропостачання промисловості та бізнесу у вечірні пікові години.

"Укренерго" також імпортує електроенергію з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови, але, за словами голови правління компанії Володимира Кудрицького, цього недостатньо для покриття дефіциту.

Найбільший приватний енергетичний холдинг України, "ДТЕК" Ріната Ахметова, повідомив, що Росія знову атакувала три його теплоелектростанції, серйозно пошкодивши обладнання.

9 травня 2024 року "Укргідроенерго" повідомило, що дві гідроелектростанції (ГЕС) не працюють через атаку. [Загалом компанія має десять ГЕС. – SOE Weekly.]

"На сьогодні вся гідрогенерація зазнала критичних пошкоджень. Зруйноване обладнання потребує значних зусиль для ремонту та відновлення, а також значних фінансових ресурсів", – зазначили в компанії.

[6 червня 2023 року "Укргідроенерго" повідомило, що Каховська ГЕС повністю зруйнована і не підлягає відновленню після того, як росіяни влаштували потужний вибух у машинному залі. – SOE Weekly.]

Російські ракети атакували найбільшу ГЕС України, ДніпроГЕС у Запоріжжі, 22 березня 2024 року. Під час іншої ракетної атаки, 29 березня 2024 року, цілеспрямованою мішенню російських сил стали Канівська та Дністровська ГЕС.

Україна зіткнулася з найбільшою російською атакою ракетами і дронами по енергооб'єктах 22 березня 2024 року. Тиждень потому "Укренерго" зазнало ще однієї атаки з боку Росії.

11 квітня 2024 року Україна зіткнулася з третьою за місяць російською атакою на свої енергооб'єкти. Була зруйнована Трипільська теплова електростанція (ТЕС) у Київській області.

27 квітня 2024 року Україна зіткнулася з черговою російською атакою на енергоінфраструктуру.

Кабмін продовжив дію низького тарифу на електроенергію для населення до кінця травня 2024 року. 26 квітня 2024 року Кабінет Міністрів продовжив дію спеціальних обов'язків (ПСО) ще на місяць, з 30 квітня по 31 травня 2024 року. Вартість електроенергії для населення залишиться на рівні 2,64 грн за кВт-год.

["Енергоатом" та "Укргідроенерго" отримали право продавати електроенергію на ринкових умовах з 1 жовтня 2021 року. За новою моделлю ПСО отримані кошти спрямовувалися на компенсацію постачальникам електроенергії різниці між регульованими тарифами для населення (на той час 1,44 грн/кВт-год та 1,68 грн/кВт-год залежно від обсягу споживання) та ринковими цінами.

З жовтня 2021 року Кабінет Міністрів неодноразово продовжував дію механізму ПСО – ціна на електроенергію для населення залишалася незмінною до кінця попереднього опалювального сезону. Механізм діяв до 30 квітня 2023 року.

30 травня 2023 року Кабмін затвердив підвищення тарифу на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год з 1 червня 2023 року.

Згодом ми повідомляли, що у січні дію моделі ПСО було продовжено до 30 квітня 2024 року. Уряд прийняв це рішення, щоби зменшити фінансове навантаження на домогосподарства через складну економічну ситуацію, спричинену повномасштабною війною. Як наслідок, ціна на електроенергію для домогосподарств і надалі становитиме 2,64 грн за кВт-год. – SOE Weekly.]

За словами заступниці міністра енергетики Світлани Гринчук, Кабмін обговорює можливість підвищення тарифів на електроенергію, оскільки потрібні ресурси для наступного опалювального сезону. За її словами, рішення ще не прийнято.

Як ми повідомляли в наших попередніх дайджестах, низький тариф на електроенергію постійно спричиняв фінансові труднощі для українських енергетичних підприємств:

• На ринку електроенергії утворився ланцюжок боргів "всіх перед усіма" на суму 60 млрд грн.
• Після накопичення великих боргів через втрату ЗАЕС "Енергоатом" зміг знову виконувати всі ПСО лише з вересня 2023 року. У листопаді 2023 року компанія сплатила 1,8 млрд грн, які вона заборгувала "Укренерго" за послуги диспетчерського управління, а в січні повідомила, що повністю виконала свої зобов'язання за ПСО на 2023 рік.
• Наприкінці січня "Укргідроенерго" повідомило, що завершило розрахунки за всіма ПСО для домогосподарств на 2023 рік.

Як ми писали у квітні, "Нафтогаз" залишив поточний тариф на газ для населення незмінним щонайменше ще на рік.

"Укренерго" отримало 400 млн грн прибутку у 2023 році (за результатами аудиту); фінансова звітність – на сайті Лондонської фондової біржі. 3 травня 2024 року "Укренерго" повідомило про фінансові результати за 2023 рік, завершивши рік із доходом у 83 млрд грн.

Повний звіт про фінансові результати роботи "Укренерго" в минулому році, включаючи звіт незалежного аудитора, опубліковано на сайті Лондонської фондової біржі.

10 травня компанія також провела брифінг, під час якого голова правління Володимир Кудрицький прокоментував основні показники "Укренерго" у 2023 році.

За 2023 рік компанія отримала 377 млн грн прибутку (за результатами аудиту). [За 2022 рік "Укренерго" отримало 6 млрд грн збитку. – SOE Weekly.]

Незважаючи на обстріли інфраструктури росіянами та складну ситуацію в енергосистемі, "Укренерго" збільшило вартість своїх активів на майже 45 млрд грн, додав Кудрицький.

Окрім того, компанія сплатила за 2023 рік державі 2,4 млрд грн податків та дивідендів.

Також Кудрицький повідомив, що за 2023 рік та перший квартал 2024 року "Укренерго" погасило 24 млрд грн боргів.

[У листопаді 2023 року ми писали, що на ринку електроенергії утворився ланцюжок боргів "усіх перед усіма" на 60 млрд грн.]

Уряд Німеччини виділяє 45 млн євро на відновлення та захист енергетичної інфраструктури. 9 травня 2024 року "Укренерго" підписало угоду з Німецьким банком розвитку KfW.

За словами голови правління "Укренерго" Володимира Кудрицького, кошти підуть на будівництво високовольтної лінії, яка підвищить стабільність з'єднання України з європейською мережею. Допомога також буде спрямована на закупівлю високовольтного обладнання та відновлення об'єктів у центральній Україні після російських атак.

Загалом, за підтримки KfW "Укренерго" залучило понад 177 млн євро кредитів та грантів на відновлення та розвиток мережі передачі електроенергії від початку повномасштабного російського вторгнення, додали в компанії.

Як ми повідомляли раніше, "Укренерго" отримало від німецьких партнерів енергетичного обладнання на суму майже 1 млн євро.

Група "Нафтогаз" повідомила, що її аудійований чистий прибуток за 2023 рік склав 23 млрд грн; фінансова звітність поки не доступна. 7 травня 2024 року Група "Нафтогаз" повідомила, що отримала 23,1 млрд грн консолідованого чистого прибутку у 2023 році, що є значним покращенням порівняно зі збитками у 79,1 млрд грн у 2022 році.

Компанія повідомила, що її консолідована фінансова звітність була підтверджена незалежним аудитором, затверджена наглядовою радою 3 травня 2024 року та направлена на затвердження Кабінету Міністрів. 

[На момент написання дайджесту фінансової звітності "Нафтогазу" у публічному доступі не було.

Звертаємо увагу, що законом про особливості діяльності фінансового сектору у зв’язку з воєнним станом дозволено, зокрема, акціонерним товариствам не публікувати фінансову звітність.

На виконання вимог цього закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), як регулятор, прийняла рішення, згідно якого акціонерні товариства зобов’язані розкрити свою річну та проміжну інформацію (до якої входить фінансова звітність) за 2021–2023 звітні роки протягом 90 днів після завершення дії воєнного стану.

Допоки не буде скасовано цю норму закону, державні акціонерні товариства, зокрема "Нафтогаз", "Укрнафта" та інші матимуть правову підставу не розкривати свою фінансову звітність.

В звичайному порядку, згідно вимог Положення НКЦПФР про розкриття інформації емітентами цінних паперів, річна фінансова звітність за 2023 рік повинна була би бути розкрита як частина річної інформації акціонерними товариствами до 30 квітня 2024 року.

Разом з тим, законодавство жодним чином не забороняє розкриття річної інформації (у т.ч. фінансової звітності) держкомпаніями, як це передбачають кращі практики корпоративного управління.

Нам не відомі жодні об’єктивні причини, у т.ч. пов'язані з дією воєнного стану, для подальшого існування такої норми закону. Відсутність річних звітів призводить до непрозорості діяльності держкомпаній, у т.ч. унеможливлює аналіз та розуміння результатів їхньої діяльності.

В умовах, коли держкомпанії або їхні керівники вибірково повідомляють про окремі фінансові показники або тенденції, об'єктивний аналіз таких повідомлень та результатів роботи держкомпаній в цілому є неможливим.

У країнах з розвинутими ринками капіталу існують правила, які регулюють розкриття чутливої (інсайдерської) інформації публічними компаніями. Зокрема, така інформація не повинна вводити в оману акціонерів, інших інвесторів та громадськість при вибірковому розкритті або затримці у її розкритті. – SOE Weekly.]

Прибутковість бізнес-напрямків зумовлена значним покращенням фінансових результатів компаній групи, додали в "Нафтогазі", не надавши жодних подробиць.

Компанія також повідомила, що більша частина прибутку піде на виплату дивідендів державі. [Кабмін встановив індивідуальний коефіцієнт виплати дивідендів для "Нафтогазу" на рівні 95%. – див. один із наших попередніх дайджестів.]

Також незрозуміло, чи включаються фінансові показники "Укрнафти" у фінансову звітність "Нафтогазу", і якщо так, то яким чином.

[Як ми повідомляли раніше, "Укрнафта" має сплатити державі загалом 8 млрд грн дивідендів за 2023 рік. Аудиторська фінансова звітність "Укрнафти" за 2022 або 2023 роки також була недоступна на момент написання дайджесту. – SOE Weekly.]

Тим часом, колишній гендиректор "Оператора газотранспортної системи України" (ОГТСУ) Сергій Макогон поставив під сумнів ці дані. Він зазначив, що основним джерелом прибутку "Нафтогазу" у перші шість місяців 2023 року був буферний газ, згідно з [неаудійованою] звітністю компанії за цей період.

[Очевидно, це означає, що "Нафтогаз" отримав можливість продавати буферний газ з підземних сховищ, який він не міг продавати раніше.

Буферний газ – це обсяг газу, який є необхідним для забезпечення стабільної роботи підземних сховищ, в тому числі для підтримання необхідного тиску, що дозволяє здійснювати нормальний відбір газу. – SOE Weekly.]

Інтерв’ю голови "Нафтогазу". Голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов цього тижня дав інтерв’ю Forbes Україна. Ми обрали ключові моменти.

Про фінансові результати "Нафтогазу" у 2023 році та прогнози на 2024 рік:

• За словами Чернишова, консолідований прибуток групи "Нафтогаз" за 2023 рік – 23 млрд грн. У 2022 році збитки становили 79 млрд грн. Це означає, що за цей період результат змінився більш ніж на 100 млрд грн. Важливу роль у цьому відіграла "Укрнафта": її прибуток становив понад 20 млрд грн, додав керівник "Нафтогазу".

[Як ми повідомляли раніше, "Укрнафта" заробила майже 24 млрд грн чистого прибутку у 2023 році. – SOE Weekly.]

• Чернишов додав, що компанії групи перерахують дивіденди "Нафтогазу": "Укргазвидобування" – 12,3 млрд грн, "Укртрансгаз" – 6,6 млрд грн, "Укртранснафта" – 5,3 млрд грн, "Укрнафта" – 3,5 млрд грн. 

[Незрозуміло, як саме дивіденди "Укрнафти" будуть виплачуватися державі та "Нафтогазу"; див. попередній пункт. – SOE Weekly.]

• За словами голови "Нафтогазу", на зміну фінансових показників вплинули збільшення виручки від реалізації продукції, зокрема, "Укрнафти"; збільшення видобутку газу "Укргазвидобуванням", зниження собівартості видобутку тощо. А також – відсутність витрат на імпорт газу та минулорічні гранти, в тому числі так званий норвезький грант.
• Чернишов додав, що група цього року продовжить нарощувати видобуток газу та нафти. Цільовий показник – 15 млрд кубометрів газу та близько 2 млн тонн нафти.

Про підземні сховища газу:

• За словами Чернишова, наразі у підземних сховищах понад 8 млрд кубометрів газу. На початок опалювального сезону потрібно мати не менше 13 млрд кубометрів. У разі необхідності створення страхового запасу "Нафтогаз" може скористатися програмою екстреної кредитної лінії ЄБРР, додав він.

Інфраструктура

Цивільну інфраструктуру "Укрзалізниці" в Херсоні обстріляли росіяни, повідомила компанія 8 травня 2024 року.

Внаслідок обстрілу було пошкоджено колію на залізничному вокзалі Херсона, а рух поїзда № 121/122 (Київ-Херсон-Київ) було тимчасово обмежено. Пізніше того ж дня залізничники завершили ремонт пошкодженої внаслідок обстрілу колії, повідомили в компанії.

Як ми повідомляли раніше, 19 квітня 2024 року цивільна інфраструктура "Укрзалізниці" у Дніпрі та його околицях також зазнала обстрілів з боку російських військ.

Приватизація

Конфіскований завод "ПентоПак" виставили на аукціон за 203 млн грн, повідомила пресслужба Фонду державного майна (ФДМУ) 6 травня 2024 року. Його конфіскували у російсько-грецького бізнесмена Івана Саввіді.

Онлайн-аукціон заплановано на 31 травня 2024 року.

За словами ФДМУ, "ПентоПак" є одним з провідних виробників упаковки для м'яса та ковбасних виробів. Компанія виробляє багатошарову синтетичну термозбіжну плівку за сучасними технологіями, включаючи друк ультрафіолетовими, водними та спиртовими чорнилами.

Продукція "ПентоПак" використовується у більш ніж тридцяти країнах світу. В Україні компанія співпрацює з компаніями "Рудь", "Глобино" та "М'ясна гільдія".

"ПентоПак" зберіг 193 робочі місця і не має заборгованості по заробітній платі та перед держбюджетом. Компанія планує вийти на нові ринки пакувальних матеріалів для молочної промисловості, рибопереробки та упаковки кормів для тварин, додали у ФДМУ.

"Це надзвичайно привабливий інвестиційний актив. Йдеться не просто про виробничі потужності, а про налагоджений прибутковий бізнес у перспективному сегменті харчової промисловості. Новий власник матиме всі можливості для подальшого зростання та розвитку", – заявив голова ФДМУ Віталій Коваль.

Як ми повідомляли раніше, ФДМУ оголосив про свої плани щодо приватизації "ПентоПаку" на початку березня.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

"Укрнафта" та АРМА просять дозволу на управління активами "Татнєфті". 6 травня 2024 року "Укрнафта" та Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) подали заявки на отримання дозволу на концентрацію для управління активами російської групи "Татнєфть", а саме автозаправними станціями, нафтобазами та іншими об'єктами комерційної нерухомості (загалом 110 об'єктів) у Полтавській та Харківській областях.

За словами "Укрнафти", більшість із них перебувають у занедбаному стані, а деякі АЗС були зруйновані, і їх потрібно відбудовувати з нуля. Станом на сьогодні з 70 АЗС "Татнєфті" працюють близько 15. Аналогічна ситуація і з нафтобазами, що простоюють, додали в "Укрнафті".

[АРМА заявило про свої плани передати АЗС "Татнєфті" в управління "Укрнафти" десять місяців тому, а Кабмін передав їх 15 серпня 2023 року.

Невідомо, чому АРМА та "Укрнафта" не звернулися за дозволом на злиття раніше, і яким чином здійснювався догляд за цими активами протягом цього часу. – SOE Weekly.]

"Укрнафта" заявила, що оцінюватиме ці активи у кожному конкретному випадку окремо, щоб розрахувати необхідний рівень інвестицій і терміни їх повернення.

АРМА та "Укрнафта" завершують підготовку договору про управління активами.

[Як ми повідомляли раніше, "Укрнафта" також управляє активами групи Glusco. 14 березня 2024 року Антимонопольний комітет України дозволив "Укрнафті" взяти в управління активи Glusco, а 15 березня 2023 року "Укрнафта" та АРМА повідомили, що підписали акти приймання-передачі цих активів.

Докладніше про кейс Glusco читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]