Украинская правда

Госкомпании заплатят по 80% дивидендов, Рада может принять долгожданный законопроект о корпоративном управлении

Госкомпании заплатят по 80% дивидендов, Рада может принять долгожданный законопроект о корпоративном управлении

ВАКС арестовал украинские нефтяные активы подсанкционного российского олигарха, J.P. Morgan отозвал свой иск о национализации ПриватБанка: главные события в жизни госкомпаний 3–9 февраля.

Корпоративне управління держпідприємств

Кабмін підвищив базовий норматив виплати дивідендів до 80% для держпідприємств за 2023 рік. 5 лютого 2024 року Кабінет Міністрів встановив для держпідприємств базовий норматив виплати дивідендів на рівні 80%. Держпідприємства можуть прийняти рішення про виплату вищих дивідендів.

За словами заступника міністра економіки Олексія Соболева, у держбюджеті-2024  заплановано загальні надходження від дивідендів держпідприємств у розмірі понад 66 млрд грн.

[Ця сума становитиме 4% від запланованих 1,768 млрд грн доходів держбюджету на 2024 рік. SOE Weekly.]

При цьому Кабмін також встановив індивідуальні ставки виплати дивідендів для наступних держпідприємств:

  • "Нафтогаз" 95%.[У жовтні 2023 року група "Нафтогаз" відзвітувала про 6,6 млрд грн прибутку за перше півріччя 2023 року. Як ми повідомляли раніше, Група "Нафтогаз" сплатила понад 90 млрд грн податків у 2023 році. Публічної звітності про прибуток "Нафтогазу" за весь 2023 рік ще немає. Раніше ми писали, що індивідуальна норма виплати дивідендів для "Нафтогазу" за 2022 рік становила 30%, а решта прибутку мала бути спрямована на закупівлю природного газу, видобутого в Україні. SOE Weekly.]
  • "Ощадбанк" має спрямувати на дивіденди 30% чистого прибутку за 2022 рік. [Згідно з повідомленням "Ощадбанку", його чистий прибуток у 2023 році становив 4,75 млрд грн. Норматив виплати дивідендів для "Ощадбанку" не змінився порівняно з 2022 роком].
  • "Українська фінансова житлова корпорація" 30%. [Норматив виплати дивідендів за 2022 рік становив 30% за умови спрямування 50% прибутку на доступне іпотечне кредитування. SOE Weekly.]
  • "Укрнафта" – 30%, за умови спрямування 50% прибутку на капітальні інвестиції, затверджені Кабміном у фінансовому плані компанії на 2024 рік.
  • "Українське Дунайське пароплавство" – 30%, за умови, що 50% прибутку буде спрямовано на оновлення флоту та розвиток виробничих потужностей Кілійського суднобудівного заводу.
  • "Укрзалізниця" – 50%, за умови, що 30% прибутку буде спрямовано на фінансування капітальних інвестицій, затверджених у консолідованому фінансовому плані на 2024 рік, реконструкцію критичної залізничної інфраструктури та оновлення рухомого складу.[Норма виплати дивідендів "Укрзалізниці" за 2022 рік також становила 50%, а 30% прибутку планувалося спрямувати на відновлення пошкоджених активів та протидію наслідкам російській агресії. – SOE Weekly.]

Минулого року ми повідомляли, що 18 квітня 2023 року Кабмін встановив для держпідприємств нормативи дивідендів за 2022 рік. Більшість держпідприємств мали спрямувати 50% прибутку на дивіденди за умови, що 30% прибутку буде використано на відновлення пошкоджених активів та протидію російській агресії. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Кабмін оголосив відбір на посади незалежних членів наглядової ради "Енергоатому". 5 лютого 2024 року Мінекономіки повідомило про оголошення конкурсного відбору трьох членів наглядової ради НАЕК "Енергоатом". Кінцевий термін подачі заявок 4 березня 2024 року. До складу наглядової ради також увійдуть два представники держави.

У лютому 2023 року ми повідомляли, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 про корпоратизацію "Енергоатому".

За повідомленням енергетичного комітету Ради, запровадження належного корпоративного управління держпідприємствами є одним із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

"Енергоатом" залишається на 100% у власності держави, а саме Кабміну. Його акції не підлягають приватизації та не можуть бути відчужені у інший спосіб.

Два з половиною роки тому ми писали, що рішення про початок корпоратизації "Енергоатому" декларувалися протягом десятку років, починаючи щонайменше з Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ в Україні на 2010-2014 роки.

Рік тому ми повідомляли, що реформа корпоративного управління НАЕК "Енергоатом" була одним із головних пріоритетів уряду на 2023 рік. Відповідно до Плану пріоритетних дій Кабміну, "Енергоатом" мав бути перетворений на акціонерне товариство до травня 2023 року. Оператор атомної енергетики також мав отримати наглядову раду з незалежною більшістю, обрану на конкурсних засадах. Кінцевим терміном значився листопад 2023 року.

Також ми повідомляли, що 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про корпоратизацію "Енергоатому".

У травні 2023 року ми писали, що на виконання прийнятого закону Кабмін схвалив перетворення "Енергоатому" на акціонерне товариство. Для цього уряд створив комісію під головуванням заступника міністра економіки Олексія Соболева. До складу комісії увійшли також президент "Енергоатому" Петро Котін, заступник міністра енергетики Фарід Сафаров та ще вісім членів.

У грудні ми повідомляли, що Міненерго оголосило про укладення угоди з рекрутинговою компанією, яку було найнято для пошуку кандидатів до наглядової ради "Енергоатому", ТОВ "Екзекьютів Серч Юкрейн" [працює під брендом Amrop SOE Weekly]. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Також ми писали, що 29 грудня 2023 року Кабмін схвалив довгоочікуване перетворення "Енергоатому" на акціонерне товариство (АТ). За даними YouControl, АТ "Енергоатом" було зареєстровано 11 січня 2024 року.

Крім того, було призначено тимчасово виконуючих обов'язки членів правління на період до формування постійного складу правління. Президента ДП "НАЕК "Енергоатом" Петра Котіна призначили в.о. гендиректора новоствореного АТ "Енергоатом". Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Докладніше про процес корпоратизації "Енергоатому" читайте у наших попередніх дайджестах.

Кабмін схвалив корпоратизацію ДП "Гарантований покупець". 2 лютого Кабінет Міністрів прийняв розпорядження про перетворення Державного підприємства "Гарантований покупець" на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатиме державі й не підлягатиме приватизації.

Для проведення корпоратизації Кабмін створив комісію, до складу якої увійшли заступник міністра економіки Олексій Соболев, заступник міністра енергетики Фарід Сафаров та ще дев'ять членів.

[Тим часом, 9 лютого 2024 року Кабмін звільнив Сафарова із посади засутпника міністра. Публічної інформації про причини звільнення поки немає. SOE Weekly.]

За словами Соболева, корпоратизація "Гарантованого покупця" підвищить прозорість діяльності компанії. За його словами, компанія стане більш зрозумілою для міжнародних партнерів, що полегшить її потенційну інтеграцію в європейський ринок.

Парламентський комітет рекомендував прийняти законопроєкт про корпоративне управління держпідприємств. 5 лютого 2024 року Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендував ухвалити законопроєкт №5593-д щодо приведення системи корпоративного управління держпідприємствами у відповідність до Керівних принципів ОЕСР.

[Як ми повідомляли у квітні 2023 року, відповідно до поточної програми МВФ, українська влада взяла на себе зобов'язання посилити корпоративне управління держпідприємств.

МВФ встановив для України дедйлайн прийняття відповідного закону жовтень 2023 року.

Згодом ми повідомляли, що відповідно до оновленого Меморандуму з МВФ, відповідний законопроєкт (№5593-д) має бути ухвалений до початку 2024 року.

Більше двох років тому ми писали, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5593-д у першому читанні.

Тоді ми писали, що поточна редакція законопроєкту № 5593-д ще не повністю відповідає Принципам ОЕСР та потребує доопрацювання.

Ухвалена комітетом версія законопроєкту вирішує переважну більшість питань, які необхідно було доопрацювати після першого читання.

SOE Weekly надасть аналіз законопроєкту після його остаточного прийняття Верховною Радою. SOE Weekly].

Банки

J.P. Morgan відкликав свій позов про визнання недійсною процедури bail-in єврооблігацій "ПриватБанку". 2 лютого 2024 року "ПриватБанк" повідомив, що Господарський суд міста Києва задовольнив клопотання J.P. Morgan Securities про відкликання позову до "ПриватБанку" щодо застави за єврооблігаціями вкладників під час націоналізації банку.

"J.P. Morgan більше не є учасником справи. На одного позивача стало менше", – заявив адвокат "ПриватБанку" Олег Самсонович.

Раніше, 8 березня 2023 року, UBS також відмовився від аналогічного позову.

Таким чином, за словами "ПриватБанку", у справі про оскарження bail-in єврооблігацій залишився її ініціатор – маловідома британська компанія Shakoor Capital Limited, а також Pala Assets Holdings Limited, якою керує російський бізнесмен Євгеній Йоріх, український ФОП Сазонов Д. В. та Concorde Bermuda Limited.

[Комісії з цінних паперів США (SEC) звинувачувала Concorde Bermuda Limited фігурувала у шахрайстві на ринку цінних паперів у 2015-2016 роках. Тоді Concorde погодилася врегулювати справу за 4,2 млн дол, не визнавши і не заперечивши звинувачення SEC. За даними ЗМІ, Concorde Bermuda Limited пов'язана з інвесткомпанією Concorde Capital, якою володіє український бізнесмен Ігор Мазепа. – SOE Weekly.]

Слухання у справі Shakoor Capital Limited тривають вже більше двох років.

Завдяки процедурі bail-in було збільшено статутний капітал "ПриватБанку" на 29,4 млрд грн під час його націоналізації. Банк Англії визнав цю процедуру у 2021 році, а Лондонський арбітражний суд підтвердив її законність у 2022 році.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

ВАКС заарештував українські нафтові активи підсанкційного російського олігарха Едуарда Худайнатова на 500 млн грн. 6 лютого 2024 року Служба безпеки України (СБУ) повідомила, що за її матеріалами Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції про арешт частки Худайнатова в ТОВ "Нафтова компанія "Альянс-Україна", яка становить 100% статутного капіталу та  вартість якої становить близько 500 млн грн.

За даними СБУ, Худайнатов контролював ТОВ "Нафтова компанія "Альянс-Україна" через офшорні компанії, що дозволяло йому уникати націоналізації цього активу після повномасштабного вторгнення рф, продовжуючи отримувати значні прибутки з нафтогазового ринку України.

Худайнатов є однією з довірених осіб президента росії путіна, очолює російську нафтогазову компанію "ННК-Груп", а також входив до ради директорів "Роснєфті".

"ННК-Груп" і "Роснефть" є одними з найбільших "спонсорів" повномасштабної війни проти України. Вони регулярно постачають паливно-мастильні матеріали для військово-промислового комплексу та окупаційних угруповань Росії, додали в СБУ.

Укрзализныця Нафтогаз Приватбанк Энергоатом держпідприємства