Минулого тижня в Чернігові трапився неординарний випадок.

Хворий на туберкульоз напав на лікаря обласного диспансеру з вимогою надати необхідні йому ліки.

Проте ліки у протитуберкульозному диспансері відсутні через зрив тендера.

Відтак пацієнт залишився сам на сам із смертельною хворобою.

Як показали результати досліджень експертів, чернігівський інцидент - не поодинокий випадок, а всеукраїнський тренд. Бізнес не довіряє архаїчному, неплатоспроможному та корупційному уряду, тому відмовляється від колись ласих медичних державних закупівель.

Ціна питання

І на заході, і на сході лікарні не можуть закупити медпрепарати через брак пропозицій. На торги ніхто не приходить.

Протягом вересня-грудня 2014 року Центр політичних студій та аналітики провів моніторинг медичних державних закупівель на Волині, Запоріжжі, Херсонщині та Чернігівщині, які повинні були задовольнити потреби пацієнтів у 2015 році. Регіони були обрані таким чином, аби отримати результати з різних частин країни.

Загалом об'єктами моніторингу стали 181 торги. Результати невтішні. Із 181 тендера визначенням переможця завершилися 115. Тобто 66 закупівель або 36% зірвалися, переважно - через відсутність конкуренції.

Наприклад, на 38 закупівель із 66 подано менше двох заявок. В шести випадках до оцінки допущено менше двох пропозицій. На п'ятьох торгах відхилено всі пропозиції. Можна припустити, що в чотирьох регіонах тільки через брак конкуренції зірвалося 75% закупівель для пацієнтів.

Доволі високий відсоток закупівель, які не відбулися через порушення законодавства організаторами. Таких торгів на чотири області - вісім з 66.

Якщо розглянути регіони окремо, то найбільший відсоток зірваних торгів - у Херсонській області. Вона, до слова, має додаткові соціальні зобов'язання перед 10 тисячами вимушених переселенців з окупованого Криму. Загалом на Херсонщині з 23 медичних закупівель зірвалося 11 або 48%.

Найбільше торгів не змогла провести Херсонська міська клінічна лікарня імені Лучанського. У жовтні для пацієнтів не купили апарат штучної вентиляції легень для новонароджених та рентгенограф за програмою "Боротьба з туберкульозом".

У грудні не вийшло придбати апарати для серця. Лише за цей місяць Херсонська область не змогла закупити медичних товарів більш ніж на півмільйона гривень.

На другому місці - Запорізька область, яка також має зобов'язання перед переселенцями з Донбасу та пораненими учасниками війни. У 2015 році пацієнти не побачать низку препаратів через 39 зірваних тендерів з 64.

Найбільше тендерів зірвалося у Запорізькій обласній клінічній лікарні. Вона залишилася без ліків для онкохворих, антибіотиків та ендопротезів на 1 млн грн.

На Чернігівщині за вересень-грудень зірвався 31% закупівель, на Волині - 27%. На грудневих торгах Чернігівський геріатричний пансіонат не зміг придбати ліки для клієнтів на півмільйона гривень. Протитуберкульозний диспансер, у якому стався скандал через нестачу ліків, не купив препаратів на 300 тис грн.

Волинське обласне дитяче територіальне медичне об'єднання під Новий рік залишилося без наркотичних препаратів більш ніж на 340 тис грн.

Не убезпеченні від помилок системи і кияни. Автор переглянув кілька останніх тендерів, які проводилися за кошти столичного бюджету. Проблеми аналогічні.

У січні 2015 року ніхто не прийшов на торги департаменту охорони здоров'я КМДА, на яких планували придбати дієтичне харчування на 800 тис грн. За день до Нового року Київський обласний онкодиспансер не купив засобів на 900 тис грн.

Не буває в болоті смачної води

Експерти уже два роки б'ють у дзвони, закликаючи бонз з Грушевського сплатити борги перед переможцями закупівель. Інформація про неоплачені державою контракти поширюється серед бізнесу, і закупівлі втрачають привабливість.

У 2013 році автор попереджав, що несплата рахунків місцевої влади загрожує забезпеченню дитячих садків, шкіл та лікарень у Криму.

Недавно експерти дійшли висновку, що загальне становище системи державних закупівель стрімко погіршується через масові неплатежі представниками держави за укладені контракти. За даними Держстату, за три квартали 2014 року обсяг фактичних бюджетних видатків на покриття тендерних угод становив лише 23%.

Твердження про несплату рахунків підтверджує і місцева влада. На запит автора Запорізька ОДА повідомила, що за двома останніми договорами на закупівлю радіологічного устаткування для обласної клінічної лікарні на більш ніж 700 тис грн казначейство на кінець 2014 року сплатило лише 60 тис грн.

Міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі. Фото kmu.gov.ua

Волинська ОДА сором'язливо зазначила, що укладені за результатами закупівель договори Держказначейство оплачувало не завжди вчасно.

Борги держави перед приватними підрядниками ламають систему державних закупівель. Зірвані ж закупівлі в медицині ламають людські долі.

За словами Вікторії Тимошевської, директорки програми "Громадське здоров'я" фонду "Відродження", скасування низки закупівель ліків 2014 року призвело до хаосу у регіонах. Така ситуація склалася з придбанням інсуліну та препаратів для дітей з рідкісними захворюваннями, тож за все платили батьки хворих дітей.

Не останню роль у провалі закупівель відіграла тотальна корупція, яка після Революції гідності надалі процвітає у державному апараті.

Наприкінці 2014 року Олекса Шалайський, керівник журналістського проекту "Наші гроші", зазначив, що нова влада так і не запровадила дієвого покарання за тендерну корупцію. Гучні скандали навколо закупівель Міністерства охорони здоров'я та Міністерства оборони яскраво це підтверджують.

Світло в кінці тунелю?

Недавно голова правління "Трансперенсі інтернешнл" Андрій Марусов звинуватив уряд Арсенія Яценюка в тому, що він починає реформування державних закупівель "поспіхом, з корупційними схемами та звільненням тендерних корупціонерів від відповідальності".

Наступного дня соратник Яценюка Андрій Іванчук "пригальмував" прийняття законопроекту, який обурив громадських експертів на чолі з Марусовим. Схоже, нова влада не безнадійна і готова до діалогу з суспільством.

Рецепт повернення довіри бізнесу до державних закупівель простий. Треба негайно почати виплачувати борги перед підрядниками, які поставили ліки.

Звичайно, для початку казначейство повинне повністю оплатити контракти, від яких залежать людські життя. Шаблонна відмовка про те, що в країні війна, тому проблеми пацієнтів не на часі, цього разу не спрацює. Адже, як показує інцидент у Чернігові, життя людей без ліків у небезпеці й під мирним небом.

"В Україні за добу від онкології помирають 300 осіб. Причина - катастрофічне недофінансування програм та корупція в МОЗ. В середньому по Україні за добу від браку медикаментів може помирати 1 600 осіб", - наголошує голова фонду "Пацієнти України" Дмитро Шерембей.

Гліб Канєвський, експерт Центру політичних студій та аналітики