Как заставить Ахметова прекратить травить днипрян?

Придніпровська ТЕС — перша найпотужніша теплова електрична станція України та Європи. Вона запускалися почергово з 1954 року.

Електростанція розташована на лівому березі міста Дніпра і досі тримає лідерство.

Тільки тепер це лідерство сумне — щодо негативного впливу на довкілля та здоров'я дніпрян.

Станція, яка з 2012 року є частиною холдингу ДТЕК, — найстаріша немодернізована ТЕС у Європі і єдина розташована в межах міста-мільйонника.

З шести енергоблоків лише два обладнані електрофільтрами — сучасними системами фільтрації від пилу. Їх встановили у 2012 році, коли компанія отримувала так звану інвестиційну надбавку, до 95% вартості електрофільтру, яка закладалася у тариф електроенергії і сплачувалася споживачами.

Це була єдина значуща модернізація. На жаль, ці блоки майже не використовуються в процесі вироблення електроенергії.

А чому, власне, компанія повинна проводити екологічну модернізацію?

Якщо відсторонитися від моральності питання і не думати про конституційні права кількох мільйонів жителів Дніпропетровської області, здоров'ю яких шкодить робота станції, то постає питання, які зобов'язання поклала держава на інвестора в момент продажу такого важливого об'єкту.

Встановлюючи вартість 25% акцій ПАТ "Дніпроенерго", частиною якого є Придніпровська, Запорізька та Криворізька ТЕС — 37,3 млн грн — уряд обумовив екологічні зобов'язання такого продажу.

Компанія-покупець повинна була до 31 грудня 2013 року розробити план заходів з охорони повітря, у тому числі із скорочення викидів оксидів сірки, азоту і твердих часток. Початок виконання плану — не пізніше 1 січня 2015 року.

Проте досі жоден з котлів станції не оснащений сірко- та азотоочищенням. Пилоочисне обладнання, встановлене на чотирьох з шести енергоблоків у 1960-х роках, має критичну зношеність і не відповідає європейським нормам.

Також інвестор повинен був впровадити системи комплексного екологічного моніторингу на всіх енергоблоках та в зоні впливу ТЕС на об'єкти навколишнього природного середовища відповідно до природоохоронного законодавства.

Однак на ТЕС досі відсутня система комплексного екологічного моніторингу — як на межі санітарно-захисної зони, так і на чотирьох котлах, які працюють в рази більше за ті, що оснащені системою моніторингу.

Цікаво, що про існування моніторингу на двох енергоблоках станції департамент екології Дніпропетровської ОДА не мав інформації. ТОВ "ДТЕК Дніпроенерго" самостійно не публікувало дані, тож шість років ніхто не мав до них доступу.

Інвестор мусив дотримуватися вимог природоохоронного законодавства. Проте численні порушення, які підтверджуються екологічною інспекцією, постійні недопуски контролерів на станцію, навіть для перевірок виконання наданих приписів, свідчать про порушення і цього зобов'язання.

Фонд держмайна, який повинен перевіряти дотримання умов договору купівлі-продажу підприємства та виконання зобов'язань, у своїх перевірках не фіксує порушень. Однак якщо газоочисне обладнання не встановлене чи відсутня система моніторингу на станції, то як можна це не вважати порушенням?

ДТЕК також порушує умови дозволів на викиди в атмосферне повітря, які є головним документом, за яким працює підприємство. Так, за чинним до 2022 року дозволом на викиди станція мусила до 31 грудня 2017 року провести низку екологічних заходів, які майже дублюють приватизаційні зобов'язання.

Компанія не здійснила жодного з них. З 1 січня 2018 року гранично допустимі концентрації шкідливих речовин повинні були знизитися удесятеро.

Зараз ТОВ "ДТЕК Дніпроенерго" хоче отримати новий дозвіл на викиди для свого структурного підрозділу Придніпровської ТЕС, передбачивши високі концентрації небезпечних речовин аж до 2034 року.

Якщо такий дозвіл буде наданий, жодні обіцянки можна не виконувати і навіть не давати, оскільки документ дозволить труїти мільйонне місто ще вісім років.

До речі, така схема була відпрацьована підприємством у 2015 році, коли підходив строк виконання зобов'язань за старим дозволом.

Також станція не виконала умов обласної та міської екологічних програм, умов екологічного меморандуму між Дніпропетровською обласною адміністрацією, підприємством та громадськістю. Заходи розробляло саме підприємство. Тим більшим зухвальством виглядає тотальне невиконання його обіцянок.

Підприємство забруднює не тільки повітря. Майже 250 га житлових кварталів міста вкриті шлаками — відходами виробництва Придніпровської ТЕС.

Одне з місць для зберігання відходів розташоване в руслі річки Шиянка, друге — у колись мальовничій балці. Постійне просочення відходів замулює води. Колосальний тиск 11 млн тонн відходів, накопичених протягом роботи станції, на ґрунти, провокує постійне підтоплення та запилення житлових кварталів.

Дніпряни більше не мають наміру терпіти порожні обіцянки, розраховуючись за програш здоров'ям власних дітей. Вдихання таких викидів провокує важкі наслідки для бронхо-легеневої та серцево-судинної систем, онкологічні захворювання, загострюють хронічні недуги та знижують імунітет.

Жителі міста об'єдналися в ініціативну групу Save Dnipro та відстоюють свої права. Головні вимоги — виконання природоохоронних зобов'язань компанією групи ДТЕК: пило- та газоочищення на всіх енергоблоках у 2018 році, впровадження автоматизованої системи моніторингу, вирішення проблеми шлаків станції.