Жилье для атошников: легкие деньги для дельцов

Чимало українців мріють про власне житло. Не менше людей потребують поліпшення житлових умов.

Зрозуміло, що держава не має змоги допомогти усім, тому вона намагається забезпечити хоча б найменш захищених громадян.

До такої категорії входять і військовослужбовці — учасники бойових дій на сході України, які стали інвалідами, або їхні сім'ї, якщо військовослужбовці загинули.

Наразі є кілька шляхів, якими бюджетні кошти спрямовуються на ці потреби.

Так, Мінфін надає місцевим бюджетам субвенції на будівництво або придбання житла для сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів першої-другої груп з числа військовослужбовців, які брали участь в АТО і потребують поліпшення житлових умов.

Також за бюджетною програмою Держслужбі у справах ветеранів війни та учасників АТО виділяються кошти на забезпечення житлом осіб, які брали участь в антитерористичній операції та забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості нижніх кінцівок.

Крім того, Міноборони традиційно виконує бюджетну програму "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних сил України".

У 2015 році на ці потреби Мінфін надав місцевим бюджетам 367 млн грн субвенцій, Держслужба у справах ветеранів війни та учасників АТО витратила 29,25 млн грн, а Міноборони — понад 760 млн грн. У 2016 році видатки на вказані потреби були ще більшими.

До того ж міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що до 18 грудня 469 інвалідам-учасникам бойових дій на Донбасі нададуть кошти для придбання житла. Ще 120 бійцям з інвалідністю виділять кошти до кінця грудня 2016 року.

Однак ефективність використання коштів вже можна впевнено поставити під сумнів. Аргументи на користь цього твердження знаходимо не лише у судовому реєстрі та інформації від органів контролю, а й у словах профільного міністра.

З початку 2016 року слідчі головного управління Нацполіції Черкаської області проводять досудове розслідування діяльності чиновників Черкаської ОДА.

Як сказано у матеріалах кримінального провадження, посадовці департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи ОДА, змовившись з продавцем квартир ТОВ "Кварц-2000", придбали 16 помешкань у будинку в Черкасах за цінами, що перевищують ринкові на понад 4,5 млн грн.

Ще дві справи ведуть слідчі військової прокуратури Південного регіону. Цього разу об'єктом розслідування є саме оборонне відомство.

Як з'ясували слідчі в іншому кримінальному провадженні, у серпні 2015 року Міноборони купило квартири на вторинному ринку в регіонах, зокрема, у Дніпрі.

Згідно з конкурсною документацією, участь в тендері щодо закупівлі квартир на вторинному ринку міста брали участь ТОВ "Будінвестперспектива", ТОВ "Активфінгруп" та ще дві фізичні особи-підприємці.

Слідчі вказують, що всупереч суттєвим умовам конкурсу, між міністерством і ТОВ "Будінвестперспектива" укладено договори з купівлі квартир для військовослужбовців на загальну суму понад 3 млн грн. Предметом закупівлі стали п'ять квартир у будинку в Дніпрі.

При цьому будинок не був введений в експлуатацію, а саме будівництво має ознаки самочинного. У квітні 2015 року департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Крім того, через кілька місяців після серпневих закупівель Міноборони провело ще один конкурс. Зокрема, воно відібрало пропозиції щодо закупівлі квартир у Дніпрі на вторинному ринку та на умовах пайової участі. У конкурсі взяли участь ТОВ "КСІЛ", ТОВ "Екомаркет плюс" та кілька фізичних осіб.

У результаті Міноборони купило у ТОВ "КСІЛ" 20 квартир у Дніпродзержинську. Водночас слідство встановило, що учасники конкурсу — ТОВ "КСІЛ", ТОВ "Екомаркет плюс" та одна з фізичних осіб — пов'язані між собою. У підсумку державі завдано збитків на суму понад 18 млн грн.

Не лише слідчі встановили факти неефективного витрачання коштів. Держаудитслужба під час проведення ревізії Черкаської ОДА виявила порушення, що призвели до втрати 1,6 млн грн, призначених для придбання житла для сімей атовців, що загинули, та інвалідів-атовців першої-другої груп.

У Держаудитслужбі повідомили, що відомство систематично не перевіряє такі видатки. Згадану розтрату воно виявило лише тому, що ревізувало всі операції Черкаської ОДА за дворічний період.

Випадками неефективного витрачання коштів, призначених для забезпечення житлом військових, занепокоєний і міністр соціальної політики Андрій Рева. "Чиновники часто намагаються заробити на купівлі житла інвалідам чи сім'ям учасників АТО, які загинули, або не купують його взагалі", — заявив він.

За словами міністра, Держслужба у справах ветеранів війни та учасників АТО купувала житло у Києві за ціною 26 тис грн за квадратний метр, тоді як самі люди, які отримували від держави гроші на самостійне придбання житла за іншою державною програмою, купували його по 18 тис грн.

Очевидно, так воно і є. Найбільше бюджетних коштів на придбання житла витратило Міністерство оборони. Відомство розпорядилося ними так.

Так, у Харкові оборонці більшість квартир придбали у ПАТ "ЗНКІФ "Спінакер". Ним керує ТОВ "КУА "Фінекс-капітал". Остання компанія відома тим, що чималі доходи від неї отримує міський голова Харкова Геннадій Кернес.

За інформацією "Наших грошей", на Харківщині міністерство купувало житло по 10 800 грн за квадратний метр. Натомість Держслужба у справах ветеранів війни та учасників АТО поінформувала, що в той же період купувала житло на Харківщині по 6 914 грн за квадратний метр.

Аналогічна ситуація у Дніпропетровській області: Міноборони купує там житло по 10,4-10,8 тис грн за квадратний метр, тоді як Держслужба у справах ветеранів війни та учасників АТО — по 8 тис грн за квадратний метр.

Однак якщо ситуацію у Дніпрі вже вивчають слідчі військової прокуратури, то в Харкові такі обставини відповідні органи не хвилюють.

Розслідування проведене в рамках проекту Центру локального самоврядування "Без корупції" за фінансової підтримки Міжнародного Фонду "Відродження".