Пять ударов по самому коррумпированному органу страны

За даними Transperancy Internationl у 2015 році Україна посідала 130-ту позицію з 168-ми можливих у світовому рейтингу сприйняття корупції.

У 2014 році вона була 142-ю з 174-х країн.

В Україні корупційними зв'язками і схемами пронизані майже всі державні органи, але безперечним лідером є Державна фіскальна служба.

Це підтверджують незалежні опитування бізнесу, який зазначає, що кожен четвертий підприємець в Україні стикається з корупцією з боку працівників ДФС. Про це свідчать дослідження Ради бізнес-омбудсмена, який відзначає що 43% скарг, поданих у 2015 році, припадає на Державну фіскальну службу.

За такого рівня корупції, який за останні два роки майже не змінився, жодні кроки щодо покращення бізнес-клімату, зменшення ставок, вдосконалення адміністрування податків, спрощення обліку та звітності, не спрацюють.

Робоча група на чолі з Міністерством фінансів напрацювала зміни Податкового кодексу. Вони передбачають п'ять важливих кроків, які допоможуть суттєво зменшити корупційні можливості ДФС.

Перший крок — ліквідація податкової міліції.

Каральний орган, створений за часів Азарова, майже ніколи не виконував свою безпосередню функцію: боротьбу з податковими злочинами. Існують численні факти зловживань з боку податкової міліції та скарги від підприємців.

За даними народного депутата Андрія Журжія, 85% справ, порушених за ухилення від сплати податків, закриті за відсутністю складу злочину.

Це свідчить про абсолютну неефективність даного органу, а численні скарги та факти затримання працівників податкової міліції на хабарах підтверджують, що основна мета більшості працівників відомства — власне збагачення.

Найкращий вихід — створення фінансової поліції або Служби фінансових розслідувань. Новий орган повинен мати інший функціонал виявлення злочинів.

Не збір доказів через тиск на підприємців і влаштування "масок-шоу", а аналіз ризикованих операцій, які мають ознаки податкового шахрайства, збір доказів на основі інформації з комп'ютерних податкових баз.

Тобто основою повинна стати не каральна, а аналітична функція, щоб максимально зменшити негативний вплив на бізнес. До нової служби буде набрано новий склад працівників, а кількість старих кадрів не буде перевищувати 30% або взагалі дорівнюватиме нулю.

Другий крок — позбавлення ДФС функції адміністрування баз даних.

Основний напрямок покращення адміністрування — впровадження електронних сервісів. Це унеможливить несанкціоноване втручання в бази даних. Факти свідчать, що працівники ДФС систематично зловживають своїми обов'язками, здійснюють ручне втручання в інформаційні податкові бази даних.

Про незаконне розірвання договорів на електронне обслуговування свідчать чисельні звернення до народних депутатів, що часто призводить до порушення нормальної роботи підприємств і нарахування значних штрафних санкцій.

Крім того, викликає занепокоєння стан збереження податкової інформації в електронних базах даних. Так, 2015 року було втрачено 3 терабайти податкової інформації. Це свідчить про можливе приховування злочинів з боку фіскальних органів. При цьому результати даного розслідування не були опубліковані.

Крім того, зосередженість в одному органі функцій розробки програмних алгоритмів і функцій моніторингу та контролю нелогічна. Така ситуація — відвертий шлях до корупції та зловживань.

Слід позбавити ДФС функції адміністрування податкових баз, але при цьому фіскальні органи залишаються основними користувачами цих баз без прав зміни їх функціоналу та ручного втручання в алгоритми їх функціонування.

Такий крок дозволить ліквідувати конфлікт інтересів та ручне втручання фіскальних органів у бази даних. Ризик обмеження доступу та втрати інформації підприємців при цьому повинен суттєво зменшитися.

Третій крок — максимальна комп'ютеризація податкового адміністрування.

Наразі у платника податків відсутній повноцінний доступ до інформації про сплачені ним податки та подану звітність.

Підприємець не може бути переконаним у тому, що вся податкова звітність своєчасно прийнята, а податкова заборгованість сплачена у повному обсязі. Це призводить до випадків тиску на підприємців і бажання "поспілкуватися" у неформальній обстановці з метою вирішення часто неіснуючих проблем.

Запровадження електронного кабінету платника податків дозволить уникнути таких ситуацій. Платник завжди буде знати, коли і яку звітність він мусить подати, чи своєчасно вона була прийнята, і коли необхідно сплатити податки.

Електронні сервіси допоможуть підприємцю отримати інформацію про контрагентів, поставити питання інспектору і здати звітність. Це зменшать корупційні можливості податківців, підвищить якість обслуговування бізнесу.

У законопроекті пропонується законодавче закріплення функціоналу електронного кабінету платника податків, що дозволить уникнути втручання у функціонал даного сервісу з боку податкової, а також покладе на них відповідальність щодо технічних збоїв, які можуть виникати.

Наприклад, якщо електронний кабінет не працював, і підприємець вчасно не подав звітність, він звільняється від відповідальності за це. Таким чином, відсутність особистого спілкування податківця з бізнесом зменшить корупційні можливості працівників фіскальної служби.

Четвертий крок — створення єдиного реєстру на відшкодування ПДВ.

Найбільш корупційним моментом в податковій системі тривалий час залишалася система відшкодування ПДВ. Вона була не лише способом крадіжки з державного бюджету мільярдів гривень, а й способом тиску на підприємців з метою вимагання хабарів за здійснення відшкодування.

У 2015 році запровадження системи електронного адміністрування ПДВ унеможливило прямі крадіжки з держбюджету, а впровадження єдиного реєстру повинно було зробити процес прозорим, з відкритим єдиним реєстром.

Проте з голосу у Верховній Раді були внесені правки щодо створення двох реєстрів. Це дало можливість здійснювати корупційне відшкодування.

Зокрема, за перше півріччя 2016 року через відшкодування ПДВ аграріям, які використовували спеціальний режим, було відшкодовано 7 млрд грн незабезпеченого ПДВ. Після викриття цього факту голова ДФС припинив відшкодування ПДВ у країні, чим завдав бізнесу значних збитків.

Крім того, голова ДФС Роман Насіров, ігноруючи норми законодавства, не публікує належним чином реєстр, що створює можливості для маніпулювання своєчасністю погашення заборгованості з ПДВ. Така практика негативно впливає на наші експортні можливості, вбиваючи економіку України.

Наявність двох реєстрів дозволяє одним платникам отримувати кошти вчасно, а інші мусять чекати по кілька місяців. Як наслідок, всі хочуть потрапити в перший реєстр. Таким чином, два реєстри ділять платників на своїх і чужих. Загалом, процес відшкодування ПДВ пояснює, чому до нас не йдуть інвестори.

Законопроект пропонує створити єдиний реєстр платників ПДВ і примусити ДФС публікувати всю інформацію про заявки на відшкодування з конкретними термінами їх погашення. Єдиний реєстр прибере дискримінацію окремих платників податків і створить ефективний антикорупційний механізм.

П'ятий крок — податкові консультації.

Тривалий час податкові консультації були для ДФС елементом корупційних можливостей. Окремим підприємствам чиновники відомства через консультації надавали податкові пільги, тобто трактували податкове законодавство таким чином, щоб зменшити платежі конкретного підприємства за хабар.

Загальне ж консультування часто здійснювалося лише у фіскальному плані — всупереч законодавству та економічному змісту господарських операцій. Показовою є ситуація, коли податківці надали консультацію про необхідність оподаткування візиток податком з доходів фізосіб, що розкритикував Мінфін.

Можливо, це не та податкова реформа, якої чекав бізнес, проте без цих кроків заходи із зменшення ставок чи спрощення звітності будуть неефективними.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.