Панама без эмоций. Что будет дальше?

PanamaPapers показав, що в Україні немає публічних спеціалістів, які б об’єктивно, доступно і чесно змогли б пояснити усі за та проти офшорного скандалу та участі перших осіб у ньому. Можливо такі спеціалісти і є, але вони або не публічні або уже зайняли одну зі сторін конфлікту.

Було б правильно, якби хтось зі ЗМІ чи НГО, замовив аналіз ситуації із офшором Президента, без емоцій, виключно букви закону. Наразі є дві кардинальні точки зору: Президент ні в чоу не винен і винен у всьому. Суб’єктивність проти емоцій.

Тому пропоную зачекати, доки з’явиться такий коментар. А поки що Президенту нічого боятись, окрім сумлінь совісті. Адже юридичних інструментів його покарання сьогодні не існує. Звичайно це вдарить по його персональних рейтингах, а ще більше по іміджу України закордоном, але з посади його ніхто не зніме, хоч і затьмарить шанси другого терміну.

Але давайте поглянемо на конфлікт зі сторони. Адже включно із сьогоднішнім днем, ми розглядаємо PanamaPapers суто як внутрішньодержавний скандал організований проти Президента, хоча природа події загальносвітова.

Глобальний мотив

Кількість виведених коштів в офшорні гавані стала критичною і це спровокувало війну проти офшорів на світовому рівні.  Зрозуміло що перші кроки такої боротьби доволі сірі, адже дані отримані в результаті взлому.  Плюс ми не знаємо ні замовників, ні реальних мотивів такої операції.

Також ми не знаємо важливого моменту, опубліковані прізвища – випадкові чи підібрані за певним логічним принципом. Наприклад в Росії, уже публікують матеріали, де пов’язують Сороса, боротьбу Рокфеллерів проти Ротшильдів та багато інших світових змов.

Але пресу та громадськість більше цікавить моральна та політична сторона, бо в основі скандалу лежить не взлом бази даних реєстратора, а ухилення видних політтиків, бізнесменів та спортсменів від сплати податків.

Рамон Фонсека виданню Financial Times – скандал PanamaPapers – назвав полюванням на відьом. Зрозуміло що йому неприємно бути тим, з кого почали боротьбу із офшорними гаванями, де сьогодні покояться вкрадені, кримінальні та анонімні кошти.

Тож виникає питання чи несуть юридичну відповідальність компанії реєстратори за діяльність компаній які вони реєструють?

Швидше за все ні! Юридичні інструменти вибудувані таким чином, що як заявив уже згадуваний Рамон Фонсека, він може спати спокійно. Плюс його порівняння, яке він наводить виданню FT про виробника автомобілів, який не несе відповідальності за водіїв, цілком логічне із юридичної точки зору.

Підтвердженям даного факту служить – більш ніж 50-ти річна практика користування офшорами.

Але чи дотримувались реєстратори усіх стандартів при ресєтрації своїх клієнтів? Адже багато хто із клієнтів не може пояснити походження коштів, у декого воно взагалі корупційне, або навіть кримінальне.

Викликає сумнів достовірність та поверхневість даних, які надавали клієнти, а точніше їх юридичні представники. Наприклад, в одному із листів Порошенка називають Прем’єр міністром, наче б то помилка у 5-ть літер, але різниця колосальна. Це викликає запитання про якість решти персональної інформації.

Моральні аспекти

Теоретично можна погодитись із містером Фонсека, про те що кожен має право "бути загубленим чи прихованим", і можливо для цього є легальні юридичні інструменти. Але це аж ніяк не відноситься до політичних лідерів, які виставлють на загальний огляд свою порядність, чесність та моральність.

Лідери країн, які будують офшорні імперії, а в той же час закликають цивілізований світ інвестувати в їх країну, а місцевий бізнес чесно спачувати штучно роздутий податковий кейс – нещирі та аморальні.

Нажаль український політичний клас так і не зрозумів за що весь світ осуджує таких як вони: не за те що три офшорні компанії не внесені в декларацію, а за те що вони приховують прибутки. Не можна сьогодні говорити про реформи та боротьбу із бідністю, не сплачуючи податки. Точно так же не можна говорити про те, що офшор це інструмент захисту від рейдерства, а в той же час всіма силами гальмувати реформу правосуддя в своїй країні.

Підводячи підсумок, слід сказати, що перша хвиля ПанамаГейт це краштест на моральність. А у випадку політиків, на відповідність принципам, які вони публічно декларують.

Наступна хвиля офшорних скандалів буде юридично-фінансовою, коли будуть виявлені точно такі ж компанії, точно тих же політиків. Але уже із відмитими коштами та корупцйними капіталами. Звісно що схеми будуть дещо складнішими, але тим не менш очевидиними. Старт слід сприймати виключно як попередження, а далі буде важче.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.