Рахункова палата знайшла масові порушення у тому, що НБУ робив восени-взимку 2008 року. Такий висновок вона зробила після отримання доступу до документів, які охороняються банківською таємницею.

Що це буде означати для голови Нацбанку Володимира Стельмаха, покаже час.

З одного боку, знайдених фактів недостатньо навіть для скандалу у Верховній Раді, тому що не доведені найбільш резонансні тези минулої осені - "відкати" за рефінансування та "кришування" валютних спекуляцій.

З іншого боку, стверджує джерело "Економічної правди" у парламенті, знайдених фактів більше ніж достатньо для кримінальної справи за звинуваченням у необережному використанні державних коштів.

"Діяльність Нацбанку у жовтні-грудні 2008 року щодо забезпечення стабільності банківської системи шляхом рефінансування банків під програми фінансового оздоровлення супроводжувалася прийняттям неправочинних та необґрунтованих рішень", - стверджується у доповідній записці Рахункової палати на адресу Тимчасової слідчої комісії парламенту з питань перевірки діяльності НБУ в період фінансової кризи.

Контролери не робили гучних звинувачень у зловживаннях. Натомість вони ретельно перерахували порушення. Факти викладені сухо та майже не справляють враження. Це, скоріше, протокол слідства, ніж гучна промова з трибуни.

"Із 32 постанов, прийнятих правлінням НБУ, 31 постанова про надання 17 банкам стабілізаційних кредитів під програми фінансового оздоровлення на загальну суму понад 39 мільярдів гривень, не відповідала вимогам чинних нормативно-правових актів", - коректно записано в документі.

Зафіксовано, що рефінансування надавалося без нотаріального засвідчення застави, а обсяги наданих кредитів перевищували межі, максимально дозволені з точки зору банківського ризику. 7,6 мільярда лише на прохання уряду отримав "Нафтогаз України", що не є операцією з підтримки ліквідності.

Базуючись на суб'єктивних підходах, правління НБУ "неправомірно прийняло 14 рішень про надання стабілізаційних кредитів 11 банкам на суму 14,8 мільярда гривень". Неправомірність була хоча б у тому, що під отримання стабкредитів не було програм фінансового оздоровлення та не приймалася гідна застава.

Тобто, на думку Рахункової палати, НБУ роздавав гроші, виходячи з власного розуміння ситуації, та не забезпечив джерела їх повернення. Якщо банки збанкрутують, юридично ці кошти повернути буде важко. Цей факт може коштувати регулятору щонайменше неприємної розмови з прокуратурою.

Рахункова окремо виділяє ще два справді цікаві моменти. Перший - Нацбанк призначав різні відсоткові ставки за користування власними кредитами. "Різниця сягала 1,5-2 рази - від 12% до 22%, що свідчить про суб'єктивний підхід при прийнятті таких рішень", - говориться у документі.

Інший момент. Одному з банків строк сплати відсотків за користування кредитами був перенесений з жовтня-грудня 2008 року на 2009 рік. "...Що призвело до неотримання Національний банком у 2008 році доходів у сумі 152 мільйони гривень", - зазначили у Рахунковій палаті.

Контролери також проаналізували, чи існує зв'язок між наданим рефінансуванням та операціями на валютного ринку. Згідно з їхніми даними, отримані кредити таки пішли на валютний ринок, після чого гривня різко девальвувала. Рахункова палата стримано пояснила це "відсутністю контролю за використанням коштів з боку НБУ".

"Заходи НБУ хоча і сприяли нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпеченню стабільності банківської системи, однак мали негативний вплив на ситуацію на валютному ринку країни. Причиною цього стала відсутність контролю за використанням отриманих коштів рефінансування під програми фінансового оздоровлення, внаслідок чого значну їх частину було спрямовано банками на закупівлю іноземної валюти, що створювало додатковий тиск на обмінний курс гривні. В результаті, протягом жовтня-грудня офіційний курс гривні до долара знецінився майже в 1,6 рази", - стверджується у доповідній записці.

З тону, у якому викладена доповідна, може скластися враження, що замість звинувачення Рахункова палата надала НБУ індульгенцію. І що замість гучного скандалу відбудеться лише дискусія фахівців.

Проте, один з парламентських експертів, знайомий з роботою тимчасової слідчої комісії щодо діяльності Нацбанку, вважає інакше.

Стриманий стиль, у якому викладена доповідна записка, він пояснив технічним моментом. "Рахункова палата лише фіксує факти. Вона не має права робити якісь висновки, але їх зробить Верховна Рада", - вважає експерт.

За його словами, вже найближчим часом Тимчасова слідча комісія парламенту з питань перевірки діяльності НБУ в період фінансової кризи може висунути дуже жорсткі звинувачення. Зокрема, про те, що дії Нацбанку були непрозорими, упередженими на користь окремих банків, мали ознаки корупції і призвели до масштабної інфляції та різкої девальвації.

"Якщо після цього не з'являться кримінальні справи, то це вже питання до правоохоронних органів. Як, власне, і питання, чому їх немає досі", - сказав експерт.

На його думку, вже один факт може коштувати Стельмаху більше ніж посади. Внаслідок необдуманої політики рефінансування у жовтні-грудні 2008 рок, НБУ може отримати неповернення рефінансування, та не матиме адекватних джерел погашення.

Головний принцип кредитування - зворотність. Якщо Нацбанк надає рефінансування, але не отримує адекватної заставу, виникає ризик втрати державних коштів. Навіть PriceWaterhouseCoopers визнав, що сьогодні не можна сказати, чи повернуть банки отримані кошти. За деякими прогнозами, кількість тимчасових адміністрацій у фінансових установах України може зрости до 50 - саме таким є рівень проблем у системі.

"Під загрозою мільярди гривень платників податків. Хто буде компенсувати ці збитки? Як на мене, це мінімум зняття з посади, а як максимум - тюрма", - підкресли експерт.

Проте, у Національному банку висновків Рахункової палати не бояться. На думку директора департаменту зовнішньоекономічних відносин та зв'язків з громадськістю НБУ Сергія Круглика, цей документ не може мати жодних наслідків.

"А що у висновку є такого, що б заслуговувало уваги? Рахункова палата отримала ті ж документи, що і Тимчасова слідча комісія Верховної Ради. А Нацбанк за власний рахунок ще і робить аудит своїх рішень про надання рефінансування та проведення інтервенцій восени 2008 року. Це вимога МВФ", - розповів він.

За словами Круглика, всі звинувачення в бік Нацбанку були зроблені на хвилі політичного ажіотажу. "Де ж підтвердження "відкатів", про які так багато говорили? Якщо є кримінал, де хоч одна кримінальна справа?" - спитав він.

Один з членів фінансового комітету Верховної Ради згодний з тим, що керівництво Нацбанку зможе уникнути переслідування. "Знаєте, як там мудро все зроблено? Усі рішення прийняті колегіально. Ну не будете ж ви саджати за грати все правління Нацбанку!" - зауважив він.

На думку депутата, навіть за наявності гучного скандалу НБУ почне тягнути час. "Через кілька місяців почнуться вибори, і інтерес до цієї теми вщухне. А там ще, дай бог, почнеться відродження кредитування. Так вони там, у Нацбанку, ще будуть серед героїв ходити", - підсумував він.