"Економічна правда" 18 березня цього року публікацією статті Юрія Полунєєва "Український прорив з кризи" запросила економістів України до експертної дискусії навколо можливих шляхів виходу країни з фінансової кризи.

Високо цінуючи статтю Юрія Полунєєва та відгукнувшись на пропозицію редакції, хочу запропонувати власний погляд на цю тему.

Шок без терапії

Пошук ефективних шляхів виходу з кризи неможливий без чіткого уявлення про реальний стан нашої економіки та фінансів.

А таке уявлення може дати лише неупереджений аналіз тенденцій "до" і "з початку" фінансово-економічної кризи, бо минулого року життя країни і громадян розділилося на ці два принципово різні періоди.

Зі свого боку, цілісне відображення реальної картини потребує розгляду, який охопив би всі інституційні сектори української економіки та враховував би динамічний світовий контекст, чого сьогодні вкрай не вистачає.

Оскільки картину економічної дійсності необхідно усвідомити вже зараз, деякі висновки доведеться здійснювати на основі оперативної інформації.

І. Сектор державного управління

1. Фінанси бюджетів України

З початком кризи доходи державного та місцевих бюджетів України зменшилися як у номінальному, так і в реальному обчислені. Якщо у серпні 2008 року до всіх бюджетів України надійшло 31,2 мільярда гривень, то у лютому 2009 року - лише 20,8 мільярда гривень, що на третину менше (графік 1).

Графік 1
Доходи бюджетів України, серпень 2008 року - лютий 2009 року, мільярдів гривень

Джерело: ДКУ, Мінфін. Тут і далі у графіках латинськими цифрами показано дані за відповідні місяці 2008-2009 років

Реальні доходи бюджетів, тобто обсяги доходів, скореговані на рівень інфляції, зменшились ще в більшій мірі.

Якщо в серпні 2008 року порівняно з цим же місяцем 2007 року мало місце їх зростання на 24,4%, то у лютому 2009 року порівняно з лютим 2008 року - падіння на 23,3% (графік 2).

Графік 2  Реальні доходи бюджетів України, серпень 2008 року - лютий 2009 року, у % до відповідного місяця попереднього року

Джерело: ДКУ, Мінфін, Держкомстат, розрахунок

Таким чином, реальні "купівельні" можливості ресурсів бюджетів України у лютому 2009 року були майже на четверть меншими, ніж рік тому і майже на половину меншими, ніж у "передкризовому" серпні 2008 року.

Поки що ситуація не покращується, хоча темпи погіршення дещо загальмувалися.

2. Пенсійний фонд України

Непосильні зобов'язання Пенсійного фонду стали сьогодні головною проблемою фінансів України. (графік 3).

Графік 3 Видатки Пенсійного фонду України, 2004-2009 роки, мільярди гривень

Джерело: ПФУ, Мінфін, Держкомстат, постанова Кабінету міністрів  №235 від 11 березня 2009 року

Починаючи з 2005 року, відбулося різке зростання видатків Фонду. Якщо у 2004 році його виплати склали 36,2 мільярда гривень, то в 2007 році - у 2,8 рази більше: 101,9 мільярда гривень.

У бюджеті Пенсійного фонду на 2009 рік передбачено вже 164 мільярди гривень, що в 1,6 рази більше, ніж у 2007 році та в 4,5 рази більше, ніж у 2004 році.

Однак головна проблема лежить ще глибше. Разом із збільшенням видатків ПФУ, рік від року зростали трансферти Пенсійному фонду з держбюджету.

Якщо у 2003 році обсяг цих трансфертів дорівнював нулю, то у бюджеті відомства на 2009 рік передбачено 48,9 мільярда гривень (графік 4), в тому числі для покриття дефіциту Пенсійного фонду - 13,1 мільярда гривень.

Графік 4 Трансферти держбюджету Пенсійному фонду, 2003-2009 роки, мільярди гривень

Джерело: ПФУ, Мінфін, звіт про виконання бюджету ПФУ за 2008 рік

Поступово обсяги видатків Пенсійного фонду стали наближатися до рівня доходів держбюджету (графік 5). "Рубікон" було перейдено у січні-лютому 2009 року, коли видатки Фонду склали 101,5% доходів фінансового плану країни, без трансфертів до ПФУ.

Графік 5 Видатки Пенсійного фонду України у порівнянні з доходами держбюджету України*, 2004-2009 роки, %

Джерело: ПФУ, Мінфін, *доходи держбюджету без трансфертів ПФУ, 2009 рік - плановий бюджет ПФУ

Напруженість з виконанням зобов'язань із виплати пенсій розпочалися у Пенсійному фонді ще в кінці минулого року. Тоді власних доходів відомству у 102 мільярди гривень разом із трансфертами із держбюджету у сумі 41,4 мільярда гривень не вистачило для виконання зобов'язань із виплати пенсій.

Через нереформованість пенсійної системи, відсутність другого її рівня - обов'язкової накопичувальної системи, слабку розвиненість третього рівня - недержавного пенсійного забезпечення - сьогодні всі ризики забезпечення людей пенсією покладено лише на державу.

Насправді вони мали б бути розділені між державою, бізнесом та громадянином, на що і спрямована пенсійна реформа.

Як наслідок, на початок 2009 року Пенсійний фонд вийшов із непогашеною позикою у 4,7 мільярда гривень.

У січні-лютому ситуація ускладнилася. Зобов'язання ПФУ із виплати пенсій на ці два місяці склали 26,4 мільярда гривень - по 13,2 мільярда гривень на місяць.

Доходи ж відомства за цей період становили лише 20,4 мільярда гривень, в тому числі 14,5 мільярда гривень - власні доходи і 5,9 мільярда гривень - планові надходження із держбюджету.

Тому для виплати у повному обсязі пенсій Фонд запозичив в січні-лютому "в держави" близько 6 мільярдів гривень.

Як наслідок, суттєво зменшилося вихідне сальдо Єдиного казначейського рахунку України, яке показує наявність "вільних грошей" у держави на певну дату чи за певний період.

3. Вихідне сальдо ЄКР

Суми залишків коштів - вихідне сальдо - на Єдиному казначейському рахунку з липня 2008 року до березня 2009 року видно на графіку 6.

Графік 6 Середні залишки коштів на Єдиному казначейському рахунку України, липень 2008 року - березень 2009 року, мільярди гривень

Джерело: ДКУ, * на 18 березня 2009 року

Як видно із графіка, найбільше "вільних" грошей в держави було у вересні - в середньому 17,7 мільярда гривень в день.

Потім почався процес зменшення їх обсягу: 12,8 мільярда гривень у грудні, 7,1 мільярда гривень у січні, 4,8 мільярда гривень у лютому.

А 18 березня 2009 року на ЄКР було лише 1,4 мільярда гривень, тоді як рік тому - 13,2 мільярда гривень тобто в 9,4 рази менше. "Вільних грошей" в держави немає.

Таким чином, державні фінанси знаходяться сьогодні у досить складній ситуації.

Доходи бюджетів, порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшились.

Власних надходжень Пенсійного фонду разом з трансфертами з держбюджету не вистачає для виконання зобов'язань із виплати пенсій. У зв'язку з цим бюджет ПФУ на 2009 рік затверджено з дефіцитом в 13,1 мільярда гривень.

Водночас зобов'язання держави, визначені законом про держбюджет на 2009 рік - 267 мільярдів гривень, місцевими бюджетами - близько 90 мільярдів гривень, обов'язковими пенсійними виплатами - 164 мільярди гривень, поверненням ПДВ - 2,6 мільярда гривень на 1 січня 2009 року, мають бути виконані.

При цьому слід мати на увазі, що на 10 березня 2009 року 52 484 установи та організації України були розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, а кількість пенсіонерів на 1 березня 2009 року становила 13,7 мільйона осіб.

4. Державний борг України

На початок березня державний та гарантований державою борг України склали 28,7 мільярда доларів, що на 4,1 мільярда доларів більше, ніж на кінець 2008 року. Темпи зростання цих показників у 2004-2009 роках показано на графіку 7.

Графік 7 Державний та гарантований державою борг України, на кінець року, мільярдів доларів

Джерело: Мінфін, * на 1 лютого 2009 року, **на 1 березня 2009 року

На обслуговування державного боргу України за січень-лютий 2009 року було використано 1,7 мільярда гривень, що становить 5% доходів держбюджету.

Враховуючи невеликі обсяги державного боргу України, особливо у порівнянні з іншими країнами, графік 8, та відносно невеликі зобов'язання з його обслуговування у 2009 році, розмови про державний дефолт навіть у нинішній складній ситуації виглядають частково перебільшеними.

Графік 8 Державний борг на душу населення в Україні та в деяких країнах світу, кінець 2008 року, євро

Україна, Великобританія, Німеччина, Франція, США.

Джерело: Мінфін, "Инвестгазета"

ІІ. Сектор фінансових корпорацій

1. Прибутки та активи

Криза в Україні, як і в усьому світі, розпочалася перш за все як фінансова криза.

Тому суб'єкти сектору фінансових корпорацій, до яких належать банки, інвестиційні та страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки, ломбарди та інші небанківські установи, першими відчули на собі її вплив.

Якщо за підсумками 2007 року фінансові корпорації отримали прибутків на 22,6 мільярда гривень, то у 2008 році ця сума зменшилася до 18,8 мільярда гривень, або на 17%.

Найбільше прибутковість впала у вересні-листопаді 2008 року. Так, якщо в листопаді 2007 року прибутки склали 2,2 мільярда гривень, то в листопаді 2008 року - в сім разів менше: лише 0,3 мільярда гривень.

Осторонь, через особливості звітності, стоїть грудень 2008 року, хоча порівняно з груднем 2007 року зменшення прибутків і в цьому місяці склало 3,6 мільярда гривень, або 48,6% (графік 9).

Графік 9 Прибутки фінансових корпорацій, липень 2008 року - січень 2009 року, мільярдів гривень

Джерело: Держкомстат

Активи комерційних банків, навіть в умовах кризи, формально не зменшились. На кінець 2008 року вони склали 927 мільярдів гривень, на 1 березня 2009 року - 984 мільярдів гривень.

Однак такий результат більше пов'язаний з різкою девальвацією гривні та перерахунком валютних активів у гривневі, ніж реальним зростанням активів.

Активи інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, кредитних спілок за період кризи зменшились. Водночас, таке зменшення торкнулося їх по-різному: в більшій мірі - публічних фондів спільного інвестування, в меншій мірі - недержавних пенсійних фондів.

Фондовий ринок України своїм падінням відреагував на початок фінансової кризи ще у березні-квітні 2008 року. Загалом же індекс ПФТС із 1174 пунктів, які він мав 1 січня 2008 року, знизився до 301 пункту 31 грудня 2008 року, тобто впав на 74,4%, а за січень-березень 2009 року - ще на 32,2%. Це видно на графіку 10.

Джерело: ПФТС

Як наслідок падіння фондового ринку, капіталізація представлених на ньому компаній знизилася з 551,3 мільярда гривень на 1 січня 2008 року до 181,3 мільярда гривень на 31 грудня 2008 року, тобто на 67,1%. А за січень-березень, до 18 березня 2009 року - ще на 13,3% і склала 157,2 мільярда гривень.

У жовтні 2008 року, з початком "видимої" для пересічних громадян та бізнесу частини кризи, розпочався масовий відтік коштів із банківської системи України.

З 1 жовтня 2008 року до 1 березня 2009 року фізичні особи "вивели" з банківської системи 26,7 мільярда гривень та 3,46 мільярда доларів.

Загалом же за цей час з фінансової системи країни, за оцінками експертів, "вийшло" близько 80 мільярдів гривень. Для підтримки банківського сектору Нацбанк з 1 вересня 2008 року до 1 березня 2009 року здійснив рефінансування фінансових установ на загальну суму понад 70 мільярдів гривень.

На фоні девальвації національної валюти, падіння доходів населення, збільшення суми проблемних кредитів значна частина банків опинилася у скрутній ситуації. НБУ був змушений ввести тимчасові адміністрації в десяти установах, ще у чотирьох введено кураторів НБУ.

Загалом в умовах кризи банківська система України зіткнулася з двома ключовими проблемами: перша - девальвація гривні, друга - проблема довіри до банківської та фінансової систем з боку громадян.

2. Курси гривні

За 2008 рік лише офіційний курс національної валюти до долара зменшився із 5,05 гривні за долар до 7,7 гривні за долар, тобто "офіційна" гривня девальвувала на 52,5 відсотка.

Зрозуміло, що зупинити девальвацію національної валюти і стабілізувати її курс - ключове завдання. Без його вирішення не буде відновлено довіру до фінансової системи країни.

Водночас, курсове співвідношення гривні до долара в нинішній ситуації залежить, насамперед, від адекватності та реалістичності проведення антикризових заходів.

Сюди належать стабілізація сальдо торговельного та платіжного балансів, створення умов для повернення інвесторів, рівень емісійних коштів, які буде "вливати" НБУ через рефінансування, обсяги валютних резервів Нацбанку і вміння ними скористатися, продовження співпраці з МВФ.

Ще один бік медалі - це ризики щодо самого долара. Як тільки світова економіка почне відновлюватися, підуть "вгору" і євро, і швейцарський франк. Тому з часом долар неминуче буде падати.

Але як тільки він знизиться щодо євро та інших валют, і США отримають переваги в експорті, інші країни теж почнуть девальвувати свої валюти. В цій ситуації курсові ризики гривні ще надовго залишаться дуже значимими.

3. Довіра до банківської системи

На кінець вересня 2008 року українці довірили банкам 213 мільярдів гривень своїх заощаджень. Обсяг депозитів на банківських рахунках складав 126,6 мільярда гривень і 15,7 мільярда доларів.

Однак, вже через п'ять місяців на банківських депозитах фізичних осіб залишилось 99,9 мільярда гривень і 12,2 мільярда доларів. Тобто, громадяни виводили кошти з банківської системи України з "швидкістю" 5,4 мільярда гривень та 700 мільйонів доларів на місяць.

Без чесної професійної відповіді на питання, чому так сталося і чому сталося так швидко, не обійтися. Тим більше, що процес "виходу" громадян з банків, хоч і загальмувався, все ж триває.

За даними компанії GfK Ukraine, кількість українців, які не планували продовжувати терміни своїх депозитів, збільшилась з 18% у другому кварталі 2008 року до 35% у четвертому.

При цьому частка українців, які надають перевагу накопиченням "під матрацом", зросла до 39%. Одночасно, з 6,9% до 4,2% впала частка громадян, які мають депозитні рахунки в банках.

В січні-лютому 2009 року 85% українців були переконані, що сьогодні поганий або дуже поганий час для позичання коштів у банках. У січні-лютому 2008 року таких було 41%.

Як наслідок такого падіння довіри до банківської системи, значні заощадження населення мають сьогодні готівкову позабанкову форму.

Водночас, в країні нормально функціонує достатньо міцних банків, інвестиційних та пенсійних фондів, які не мають проблем з ліквідністю і вчасно виконують свої зобов'язання перед клієнтами.

Далі буде...