Сергій Терьохін: Україна стала заручницею параної Стельмаха

Продовження інтерв'ю з головою парламентського комітету з питань податків та митної політики Сергієм Терьохіним. Першу частину читайте тут.

- Ви можете дати прогноз зростання ВВП на наступний рік?

- Мінус два відсотки.

- І інфляція?

- 8-10%. При цьому світова інфляція буде десь 4%.

- Багато економістів кажуть, що зараз - саме час державі вкладати в будівництво доріг, мостів... Чому уряд цьому не сприяє?

- А як він може? В уряду є рамки поведінки, які називаються бюджет.

Наприклад, в "Укравтодору" сукупних прострочених зобов'язань 800 мільйонів доларів! І тепер питання: а що уряду робити? Вкладати гроші далі в дороги? А потім оголошувати Укратодору дефолт? І ця цифра негайно виросте до 2 мільярдів доларів? До речі, цей борг був накопичений попереднім урядом, а не нашим.

- Який ви бачите тоді вихід?

- Ви сказали правильний вихід. Але для цього треба поміняти рамки поведінки, прийняти бюджет наступного року. Зробити фінт, припустимо, з зайнятістю. Багато країн скопіювали Рузвельта, сказали: "Знаєте що, дорогі безробітні. Ми скорочуємо виплати по утриманню усім, окрім інвалідів. І збільшуємо виплати за публічні роботи".

Фондовий брокер, хоча для нього це буде ментальним шоком, піде копати ями і будувати дороги. Якщо, звичайно, захоче заробляти якусь зарплату".

- Ми прочитаємо ці пропозиції в бюджеті на наступний рік?

- Ми готуємо зараз такі пропозиції. Це - єдиний спосіб поєднати витрати держави на збільшення безробіття з тим, що ви сказали - з капіталізацією цих грошей, з дорогами, з мостами, стадіонами, з Євро-2012.

- Спочатку антикризовий закон Ющенка передбачав, що мінімальна зарплата не досягне прожиткового мінімуму до 2011 року. Потім цей мораторій за наполяганням депутатів прибрали. Але в підписаному законі він знову з'явилася. Що трапилося?

- Ця норма була в законопроекті. Між іншим, за приведення мінімальної зарплати на рівень прожиткового мінімуму голосували люди, які жахливо не люблять український народ.

В кризу абсолютно всім треба економити: і людям, і державі, і бізнесу - треба затягувати паски.

В нас за минулий тиждень, за останні сім днів майже 26 тисяч людей, за поточним моніторингом Мінпраці, пішли в неоплачувані відпустки. Що це таке? Це фактично вже безробітні й неоформлені безробітні. І це всього за один тиждень!

Якщо залишиться сьогоднішня ситуація з кредитуванням, з кон'юнктурою на метал і хімію, то до кінця року ми отримаємо півмільйона безробітних. Мається на увазі, тільки незареєстрованих безробітних!

- Згідно з трудовими договорами, підприємства не мають права звільнити більше 4% робітників. Тому вони змушують іти людей у неоплачувану відпустку?

- Ні, вони можуть звільнити 100%, але будуть проблеми, бо в нас залишилися ще соціалістичні норми: півроку треба щось платити, забезпечувати і так далі. Якщо оборотних коштів немає на поточну діяльність бізнесу, то які там виплати?

Або можна відправити робітників у відпустки за власним бажанням. А я просто не раджу нікому писати заяви про надання відпустки за власним бажанням, бо ви не можете півроку реєструватися як безробітний і отримувати допомогу з фонду зайнятості.

Більшість країн Європи зараз сказали: "Нам треба зробити дві речі. Перша - це стабілізувати фінансово-банківську системи, і друга - це забезпечити зайнятість". Все.

- Ви можете як економіст прокоментувати ситуацію, що склалася на валютному ринку?

- Це повна параноя головного банкіра країни.

- Тимошенко пригрозила Стельмаху звільненням після девальвації гривні?

- Точно. Бо він прокинувся одного ранку і подумав: "Та біс з ними, з тими ринками. Мені треба тримати резерви НБУ". І тепер дивіться, що сталося. Нацбанк не виходив тиждень на ринок, довів до цієї істерики і росту вартості долара до 7 гривень. А потім взяв і вийшов на ринок у розмірі півмільярда. Що це таке?

Причому, коли кажуть, що хтось на цьому нагрівся - та ніхто не нагрівся на цьому! Була суцільна паніка.

- Але ж на початку девальвації НБУ продавав валюту лише окремим банкам?

- На цьому хтось нагрівся.

- А хто - ви знаєте? Ходили чутки, що долари продавали чотирьом банкам...

- Не знаю. НБУ продавав долари фактично не банкам, а їх клієнтам. Оце я знаю.

Стельмах обґрунтував такі вибіркові інтервенції начебто "підтримкою критичного імпорту". І це так сподобалося, що всі наступні інтервенції НБУ також були "для підтримки критичного імпорту".

Це взагалі дежа вю 1993 року. Тоді Стельмах підписав спільну постанову з прем'єром Кучмою про введення фіксованого курсу. Закінчилося пам'ятаєте чим? Створенням валютно-кредитної ради. Тоді хоча б валютно-кредитна рада відбирала, кому продавати валюту. А восени 2008 року це робив сам Стельмах.

- Зокрема, коли виник ажіотаж довкола доларів, Нацбанк продавав їх "Нафтогазу"...

- "Нафтогаз" - це окрема історія. Я вважаю, що взагалі це питання - до прокуратури. Перший раз, коли Нацбанк продав "Нафтогазу" 400 мільйонів доларів, я тоді ледве не перевернувся. Я дзвонив усім, казав: "Блін, ну така радість!". Ринковий курс долара 5,45, а вони продають окремому клієнту по 5,05. Ні фіга собі, 40 копійок різниці в курсі!

А найбільша різниця між курсом інтервенції та курсом закриття сесії складала 72 копійки на доларі! Я кажу, що це питання до Генпрокуратури!.

- Ходили чутки, що "Нафтогазу" продавали долари за вказівкою уряду. Це не правда?

- Ну як? Ви що? Уряд щодня довбасив Нацбанк за те, що він робить на валютному ринку!

- Як ви прокоментуєте заяву президента, що курс долара може повернутися на 4,84?

- Для цього немає причин. В нас головне - це стан фінансового рахунку в платіжному балансі. Тепер короткострокові позики закрилися, синдиковані кредити закрилися. Наступного року піде розрив 24 мільярди між притоком коштів і зобов'язаннями. Саме для цього ми беремо 16,4 мільярди у МВФ.

Якщо рішення МВФ заспокоїть ринок, тоді зменшиться цей розрив. Розрив ще зменшиться, якщо наші банки, де є участь іноземного капіталу - а їх більше 40% в балансі - домовляться по реструктуризації з материнськими банками за кордоном.

Але такої ситуації, як на початку цього року, вже не буде. Тому мій прогноз - 5 гривень з копійками за долар, в діапазон 5,10 - 5,20. Однак неможливо планувати курс більше, ніж на півроку.

- А ви самі тримаєте гроші в якій валюті?

- Тільки в гривні.

- Тож ви зараз "влетіли"?

- Чому? В мене доходність на гривні завжди позитивна. В чому я влетів?

- Інфляція складає 22%, а відсоткова ставка по депозиту у вас була явно менше.

- Подивимось...

- Припустимо, раніше ви на 100 тисяч гривень могли купити автомобіль за 20 тисяч доларів, а зараз - тільки за 15 тисяч.

- Це не гривня еквівалент автомобіля, а автомобіль - еквівалент гривні. У вас мізки у всіх тут в Україні перевернуті! У нас навіть курс стоїть не гривні до долара, а долара до гривні.

Вісімдесят відсотків всього, що споживається в Україні - це українське. Все! При чому тут долари? Ну поїдьте, будь ласка, до француза, і спитайте, чи "чеше" його курс євро до долара?!

- Комп'ютер, який стоїть у вас на столі, якого виробництва?

- Яка мені різниця? А у французів якого виробництва? Теж Тайвань.

- ...ви за ці гроші тепер можете купити менше комп'ютерів, светрів і мобільних телефонів...

- Чому? А кон'юнктура ринку, а ціни світові? Звідки ви знаєте? Пам'ятаєте, коли пройшла перша ревальвація 2005 року, чотири з хвостиком відсотків? Тоді почали кричати: "Ви посадили експортні галузі!"

І при цьому кон'юнктура на метал виросла на 42%. При чому тут курс? Отримуйте зарплату в гривні, зберігайте в гривні, і не буде нервів.

В усьому світі зараз автомобілі дешевшають. Звідки ви знаєте, чи покриє курсова різниця кон'юнктуру на зовнішньому ринку? Це для бюджету є різниця, бо там податкові бази різні. А вам яка? Мізки переверніть! Почитайте Конституцію: національна валюта - гривня. Все!

- Але народ знову віддаватиме перевагу зарплаті в доларах і в конвертах, ніж у гривні на картку. Адже підірвана довіра до національної валюти!

- Чекайте, зараз долар поліз вниз. Ще цікаво, як воно зрештою буде. З минулого четверга продаж баксів перевищив їх купівлю.

- А останні два тижні?

- Ці питання - до Стельмаха. А тепер пішла тенденція навпаки. Що ви собі голову морочите? Тримайте гроші в гривні.

- Ви можете, як співавтор антикризового проекту, назвати основні його плюси і мінуси?

- Плюси - те, що він дає нову процедуру фінансової підтримки банків без доведення їх до банкрутства. До закону причепили ще декілька хвостиків. Припустимо, пільгові умови оподаткування сільського господарства. Це, безумовно, плюс. Цей закон стабілізує ситуацію на сільськогосподарському ринку. І все, більше задач цей закон не ставив перед собою...

- Чому з антикризового закону прибрали право "Укрексімбанку" за мільярд викупити додаткову емісію "Промінвестбанку"?

- Це була повна дурість! Не розумію, хто це вигадав?!

- Це було в законопроекті президента...

- Ну, президент підписав законопроект і подав від свого імені. А хто це вигадав, я не знаю. Повна дурість!

Уявіть собі ситуацію: є журналіст із своїм реноме, яке називається в економіці goodwill - це вартість бізнесу як такого, який перевищує активи бухгалтерські. І цьому журналісту законом доручається, окрім "Української правди", примусово почати писати статті також у газету "2000". Причому по принципах газети "2000"! Що буде з "вартістю" журналіста після цього?

- Тобто ви вважаєте, що викуп "Промінвестбанку" - це був великий ризик для "Укрексімбанку"?

- В "Укрексімбанку" є повно зобов'язань перед кредиторами, як у будь-якого банку. Стандартне правило будь-якої міжнародної позики говорить: якщо ліквідність балансу падає більш ніж на 20%, тоді ця позика може бути пред'явлена до дострокового погашення.

Уявіть собі: зараз до балансу "Укрексімбанку" заводиться на мільярд гривень практично неліквідних корпоративних прав "Промінвестбанку". І що буде з ліквідністю "Укрексімбанку"?

Якщо б таку норму ввели в закон, це негайно збільшило би вартість і ліквідність зобов'язань ПІБ перед третіми особами. Цього теж нам не треба!

Зрештою, такі речі в законах не пишуться. Можливо приймати подібні рішення, але у межах якихось закритих корпоративних угод.

Це інформація, яка взагалі не може виходити назовні, бо вона впливає на багато різних чинників: на фондовий ринок, на поточну ліквідність банку, на курсову вартість його акцій та інших зобов'язань.

- Зазвичай на Заході, якщо якийсь банк опинявся у скрутній ситуації, майже завжди знаходився інший великий банк, який його купував.

- Правильно. Але це діє, якщо покупець отримує привілеї, які переважають зобов'язання по боргах проблемного банку. А якщо ні?

- При націоналізації виплачується хоча б мінімальна вартість акцій попередньому власнику?

- Хто вам це сказав? Здрастє!

Колись я бачив у пресі, що Матвієнко оцінював свій "Промінвестбанк" в 1,8-2 мільярди доларів. Хоча ПІБ уже сидів на порозі тимчасової адміністрації.

Я тоді розмовляв з одним із заступників НБУ, який сказав: "Скільки? От зараз хай ПІБ посидить під тимчасовим адміністратором. Якщо інвестори дадуть за нього 200 мільйонів, то слава Богу! Бо на того інвестора буде повішена вся халепа по тих боргах, які натворив цей топ-менеджер".

Головна ідея тимчасової адміністрації - це погашення боргів, це захист інтересів вкладників: як фізичних, так і юридичних, а не питання, скільки віддати нерадивому менеджеру назад.

Між іншим, нещодавно був дуже цікавий приклад в Німеччині. Один банк теж потрапив під тимчасову адміністрацію, і "Бундесбанк" увів свій зовнішній менеджмент. Звільнили топ-менеджерів банку і зобов'язали їх повернути всі премії і провізії, які вони отримали з 2006 року - з того моменту, коли в цього банку почалися труднощі. А це сотні мільйонів євро!

Тож на Заході є навіть персоналізація провини. А ми кажемо: скільки треба віддати Матвієнку за "Промінвестбанк"? Не дочекаєтесь!

Бізнес - це діяльність з метою отримання прибутку, а не накопичення збитків за рахунок інших осіб.

- Після підписання Ющенком антикризового закону, як тепер діяти комерційному банку у скрутній ситуації?

- Схема, яка прописана в антикризовому законі, орієнтована тільки на транш, на стенд-бай (кредитна лінія з боку НБУ, яку комбанк може використовувати за умов необхідності).

Банк може добровільно, поки він не потрапив під тимчасову адміністрацію, звернутися до Нацбанку, а НБУ - до Кабміну.

Уряд має вирішити, чи достатні аргументи Нацбанку, щоб держава взяла на себе ризик покриття, щоб не допустити ефекту доміно на фінансовому ринку.

Тому схема, яка прописана в антикризовому законі, зараз така: Кабмін входить в капітал проблемного банку, викуповує частину акцій, якщо хоче власник, тут же нема примусу. Це дає можливість уряду здійснювати управління емітентами. За це Мінфін дає не гроші, а облігації внутрішньої державної позики.

Ці ОВДП комерційний банк несе до НБУ як заставу під рефінансування. Протягом п'яти днів Нацбанк зобов'язаний взяти ОВДП у заставу і видати рефінансування, природа якого - стенд-бай.

- Невже банкам не краще замість нової процедури, передбаченої антикризовим законом, брати фінансування в уряду під залог акцій? Це поширена практика...

- А якщо діє принцип стенд-бай, тоді єдина можлива схема - це викуп акцій комерційного банку державою. Не можна їх брати в заставу. Стенд-бай не може Нацбанком напряму даватися комбанкам. Він має якимось чином пройти через зобов'язання Кабміну.

Звичайно, для банків найбільш симпатична система - це так зване репо-фінансування. Це коли береться під заставу якийсь пакет корпоративного права, приймається рішення загальними зборами про те, що функції наглядової ради і поточного керування передаються якомусь менеджменту, який призначить хтось від імені Кабінету Міністрів або Нацбанку.

Взагалі, Нацбанк не має втручатися в такі речі, окрім введення тимчасової адміністрації і фінансування. Але для цього треба мати низьку інфляцію, якщо це фінансування робить Нацбанк, або широкий бюджет, якщо це робить Кабмін. У нас ні того, ні іншого немає.

- Під час кризи не буває низької інфляції або широкого бюджету...

- Буває все... Ех, якби ми піджали наші витрати! Два тижні тому на Кабміні я намертво посварився з Віктором Пинзеником, бо його концепція полягала в тому, щоб приділити більше уваги доходній частині бюджету, ніж видатковій.

У видатковій частині бюджету була ініціатива Пинзеника тільки про ведення мораторію на зрівняння мінімальної зарплати з прожитковим мінімумом. А по дохідній - збільшення податкового навантаження.

Хоча під час кризи має бути інша логіка!

Треба порізати з видаткової частини все, що можна, і не є кричущою необхідністю. Навпаки, слід зменшити перерозподіл живого ВВП через бюджетно-соціальний фонд, а не збільшувати.

У нас цього не вийшло. Тому репо, тобто заставні операції під акціонерні права, робити немає за що. Якщо Нацбанк буде рефінансувати за рахунок емісійного рахунку, то ми будемо мати відповідну інфляцію.

Цього року в нас і так монетарна база виросла "выше крыши". Якщо Кабінет Міністрів має фінансувати банки, то, скажіть, звідки взяти кошти, які витрати зменшити?

- Чи не варто було замість єдиного антикризового закону ухвалити окремі поправки до закону про банківську діяльність, про аграрний сектор?

- Я пропонував так зробити. Тільки по системі реструктуризації банків ми мали внести зміни як мінімум до 8 законів. Але тут почалася гонитва "хто більше любить Україну", до того ж усі перелякалися ситуацією з курсом гривні.

- Хто може записати собі антикризовий закон як перемогу: Ющенко чи Тимошенко?

- Варіант Ющенка на 95% збігається з тим, що попередньо розробив уряд. Концепція закону залишилась президентська. Але диявол криється в дрібницях.

Я, до речі, буду дуже радий, якщо в частині рекапіталізації цей закон ніколи не спрацює. І це буде лише закон для привнесення спокою в Україну.

- До якої дати формально діятиме цей закон?

- До 2011 року, якщо до того Верховна Рада не скасує перший розділ. Ми не закриваємо можливість зняти всі ці процедури достроково. Принаймні, норму про стабфонд знімемо раніше. А деякі пункти, такі, як ПДВ, залишаться стаціонарно.