"Фабрика дипломів"-3: метаморфози Університету Тендерної палати

Приводом для цієї статті став коментар Ігоря Манцурова, ректора Українського університету фінансів та права при Тендерній палаті України, на статтю ЕП, присвячену відкриттю та діяльності цього навчального закладу.

Публікація розповідала про доволі значні апетити новоствореного Університету, який мав у планах дістати ліцензію на підготовку 50 тис. спеціалістів на рік, та виказувалося деяке здивування стосовно того, що навчальний заклад, відкритий менше року тому, відразу ж здобув найвищий IV рівень акредитації.

Керівництво ТПУ і самого Університету побажало докладніше розповісти про свою діяльність та виправити помилки, які нібито допустили журналісти ЕП.

Про помилки і розбіжності

Як повідомив пан Манцуров, Університет ще не дістав підтвердження про збільшення кількості фахівців, котрих за ліцензією він може щороку готувати. Але підтвердив, що до Державної акредитаційної комісії (ДАК) справді подали заявку на збільшення числа студентів до 50 тис. осіб.

Проте ясність у це питання внесла сама ДАК, повідомивши на сайті Міносвіти про те, що замість 50 тис. фахівців Університету при Тендерній палаті дозволено готувати "20 тис. осіб на рік шляхом проведення курсової підготовки, що здійснюється протягом тижня загальним обсягом 36 годин".

Скільки ж коштують курси при ТПУ?

Але найцікавішим моментом виявилася розбіжність щодо інформації про вартість курсів навчання для членів тендерних комітетів у новоствореному Університеті. Тож, під час першого інтерв'ю як ЕП Ігор Манцуров розповів, що навчання може відбуватися за кількома програмами, які різняться за кількістю учбових годин та вартістю. Так, найдешевший курс навчання для звичайних членів тендерних комітетів триває трохи більше 30 учбових годин і коштує близько 250 грн. А от керівникам доведеться проходити 132-годинний курс вартістю приблизно 500-600 грн.

Проте коли кореспонденти ЕП подзвонили за телефонами (531-94-36, 501-79-49, 227-46-36), за якими сама ТПУ на своєму сайті радить звертатися по довідки щодо навчання в своєму Університеті, дівчина на тому кінці дроту відповіла, що навчання на курсах "Державні закупівлі в Україні" в Університеті при ТПУ коштують 1,5 тис. грн і жодних інших варіантів ні за кількістю годин, ні за ціною немає.

Схожу інформацію розміщено і на сайті Тернопільської торгово-промислової палати, на базі якої Університет ТПУ проводить навчання в Тернополі (за словами Манцурова, Університет уклав договір із Торгово-промисловою палатою України про проведення навчання на її базі в 15 регіонах країни).

Там зазначена така ж сама ціна – 1,5 тис. грн, і, як розповіли працівники Тернопільської торгово-промислової палати, вони також не знають про жодні інші розцінки і види курсів, адже вся інформація щодо курсів "спускається їм із Києва".

Такі ж розцінки вказано і в оголошенні про навчання в держзакупівлях і на сайті КМДА.

Аби з’ясувати, в чому причина такої різниці в розцінках (майже втричі), ЕП звернулася безпосередньо до ректора Ігоря Манцурова, але, на жаль, в телефонній розмові він так і не зміг нічого пояснити. Проте, коли пан Манцуров надіслав до редакції завірений варіант свого окментаря, в томому місці, де йшлося про вартість навчання вже була єдина цифра 1,5 тис грн. і така правка англійською: "It was my mistake. Sorry. I mean, 1500 instead of 600". Що в перекладі значить наступне: "Це була моя помилка. Вибачте, Я мав на увазі 1500 замість 600".

Так монополіст чи ні?

З огляду на той розмах, із яким ТПУ облаштовувала свій навчальний заклад, можна подумати, що розраховують, аби він став якщо не монополістом, то принаймні найпотужнішим закладом серед тих, котрі готують та підвищують кваліфікацію фахівців із держзакупівель та працівників тендерних комітетів.

На таку думку наводить обсяг коштів, які ТПУ витратила на власний Університет (офіс із приблизно двома десятками аудиторій, що займає цілком два верхніх поверхи у дорогому бізнес-центрі "Ботанік-тауер" в центрі Києва, досить масштабна рекламна кампанія, запрошені професори із Університету ім. Шевченка та інших провідних вузів тощо).

Але в самій ТПУ, голова правління якої підписує свідоцтва про проходження навчання, і в Університеті при цій громадській організації такі закиди цілковито відкидають.

Пан Манцуров розповів, що, наскільки йому відомо, навчання у сфері держзакупівель проводять вузи у Києві, Одесі, Львові тощо.

Прес-секретар ТПУ Андрій Васейко повідомив, що сертифікат, який дає право працювати в тендерному комітеті, можна отримати не тільки в Університеті Тендерної палати, а й у інших внз, де є атестовані викладачі, що мають викладати на курсах навчання та підвищення кваліфікації фахівців із держзакупівель.

Щоправда, перелік цих закладів пан Васейко назвати не зміг. "Я не володію такою інформацією і прошу з цими питаннями звертатися до Міжвідомчої комісії, що за законом має відповідати за ці питання", - сказав він.

У відділі методичного забезпечення Міжвідомчої комісії ЕП розповіли, що переліку навчальних закладів, що мають право викладати у держзакупівлях, наразі не існує. А таке право зараз є у всіх закладів, які отримували ліцензію на цей вид діяльності раніше, звісно, до того часу, доки вона не закінчиться.

В той же час реклама Університету ТПУ, здається, таки спонукає сприймати цей внз як монополіста у навчанні в держзакупівлях. А саме: рекламна листівка Університету ТПУ однозначно стверджує, що він - "єдиний в Україні вищий навчальний заклад, що готує спеціалістів у сфері державних та міжнародних закупівель".

Директор Університету при ТПУ пан Манцуров напис на рекламі пояснює так: "Що стосується нашого рекламного буклету, то я можу наголосити, що ми поки що є єдиним вузом, який готує, я підкреслюю, магістрів і спеціалістів з другою вищою освітою, а також спеціалістів з дипломами МБА, які опановують методологію інформаційно-аналітичного, правового і фінансового забезпечення тендерних процедур (не тільки державних, а й міжнародних). При цьому звертаю вашу увагу, що у буклеті нема жодного слова про підвищення кваліфікації спеціалістів з цих питань. В даному випадку цільовою групою є люди, які відчувають необхідність отримати диплом магістра класичного університету, другу вищу освіту із спеціальностей "Фінанси" чи/та "Право".

Але на сайті Тернопільської промислово-торговельної палати цю тезу чомусь тактують дещо інакше. Там чомусь зазначено, що "проведення навчання, підвищення кваліфікації та видача відповідних свідоцтв (у сфері держзакупівель – ЕП) іншими навчальними закладами зазначеним законом не передбачено".

Щоправда, працівники цього відділення палати, з якими вдалося поговорити ЕП, не змогли нам пояснити, звідки в оголошенні взялося таке формулювання, а керівництво, яке могло би щось з’ясувати, як виявилося, було тимчасово відсутнім.

І, нарешті, на сайті самої ТПУ в повідомленні про створення Університету із властивою цій установі педантичністю викладені статті Закону України про держзакупівлі і посилання на відповідні рішення Міжвідомчої комісії.

Головну думку цих витягів можна сформулювати так: Тендерній палаті закон дозволяє навчати тих, хто працює в держзакупівлях, а членів тендерних комітетів - зобов’язує підвищувати свою кваліфікацію щонайменше кожні два роки, що кожного разу треба підтверджувати отриманим від ТПУ сертифікатом, адже в іншому разі договір, укладений "неосвіченими" членами тендерного комітету, за законом вважається недійсним.

Прямо про те, що підвищити свою кваліфікацію можна тільки в Університеті при ТПУ, не сказано жодного слова, але інтонації оголошення справляють саме таке враження.

На одному із українських сайтів, присвячених держзакупівлям, нам трапилося знайти запитання учасників котрогось із тендерних комітетів. Людина цікавилася, чому в Університеті при ТПУ не визнають свідоцтво про навчання, яке отримали члени тендерного комітету рік тому в Національній академії держуправління при президенті України, і наполягають на тому, щоб ті знову навчалися вже в цьому Університеті, відмовляючи у проходженні перекваліфікації.

Причиною назвали те, що сертифікат, який був на руках у членів тендерного комітету, не мав шапки із написом "Тендерна палата", як те постановила у квітні Міжвідомча комісія.

Відповідь експертів була лаконічною: з огляду на те, що зараз відбувається у держзакупівлях, краще вивчитися заново.

Що саме мали на увазі автори відповіді - не відомо, але ЕП поцікавилася у кількох представників тендерних комітетів, на умовах анонімності, чому вони йдуть саме в Університет при ТПУ, а не в ті заклади, де проходили навчання раніше.

Жодна з відповідей не стосувалася якості навчання, проте в ній завжди фігурували посередники, які його організовують.

Загалом вони зводилися до того, що завжди навчатися в структурах, наближених до ТПУ, надійніше, адже коли у вас "не той" сертифікат про навчання чи підвищення кваліфікації, можуть з’явитися неочікувані проблеми. Раніше, наприклад, славнозвісне Європейське консалтингове агентство, що довгий час було і фактично залишається зараз монополістом із розміщення оголошення про проведення торгів, могло поставити вас у довгу чергу на публікацію цієї інформації, через що торги, як правило, зривалися.

Чи змінилося щось у цій ситуації сьогодні?