Дефолту не буде. Як Україна домовилася зменшити борг на чверть
Україні формально вдалося уникнути дефолту. Частину боргів країни спишуть, але більшість залишиться і повертати їх доведеться через десять років.
22 липня уряд дійшов принципової згоди з власниками єврооблігацій про умови реструктуризації зовнішнього боргу на 20,4 млрд дол. Якби цього не сталося, то країна могла б зазнати першого у своїй історії справжнього дефолту.
За умовами домовленості, кредитори погодилися безумовно списати Україні близько чверті боргу за єврооблігаціями, ще 12% – пробачити з певними умовами. Натомість уряд випустить на ринок нові цінні папери, виплати за частиною з яких почнуться в серпні 2024 року.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, угода про реструктуризацію дозволить уряду зекономити на виплатах за держборгом 11,4 млрд дол у наступні три роки. "До 2033 року економія становитиме 22,75 мільярда доларів. Це звільнить життєво необхідні фінансові ресурси, які можуть бути спрямовані на оборону та соціальні видатки", – зазначив він.
Влада також домовилася про реструктуризацію євробондів "Укравтодору", а про цінні папери "Укренерго" та українських ВВП-варантів – ні.
Зійшлися посередині
Ґрунтовні переговори про реструктуризацію мали кілька етапів. Перший завершився 17 червня. За його підсумками стало зрозуміло, що позиції уряду та кредиторів надто далекі одна від одної. Україна пропонувала безумовно списати понад половину боргу за євробондами, кредитори погоджувалися лише на 20-22,5% з можливістю його повернення в разі виконання певних умов.
Така розбіжність пояснювалася різними макроекономічними прогнозами, які сторони брали для розрахунків умов реструктуризації: кредитори використовували більш ранні прогнози МВФ, які не враховували наслідки масових обстрілів енергетичної інфраструктури цієї весни.
Фінальні умови реструктуризації боргу – це своєрідний компроміс між позиціями України ти кредиторів. Останні погодилися списати 37% боргу (з яких 12% – умовно), а українська влада пообіцяла відновити частину цього боргу, якщо темпи зростання економіки перевершать очікування.
Умови реструктуризації
Кредитори погодилися списати Україні 37% боргу: 25% – без будь-яких умов, ще 12% – якщо зростання ВВП України не перевищить очікування МВФ. На решту 63% уряд випустить облігації двох видів.
Єврооблігації А. Їх загальна вартість – 40% від поточної суми боргу. Ці бонди включатимуть чотири серії єврооблігацій з погашеннями у 2029, 2034, 2035 та 2036 роках. Погашення відбуватимуться 1 лютого кожного року. Виплати процентів за ними відбуватимуться кожні пів року: 1 лютого та 1 серпня. Перші проценти Україна має заплатити у 2024 році. Розміри процентних ставок поступово зростатимуть:
- серпень 2024 року – серпень 2025 року – 1,75%;
- лютий 2026 року – лютий 2027 року – 4,5%;
- серпень 2027 року – серпень 2033 року – 6%;
- з лютого 2034 року – 7,75%.
Єврооблігації B. Загальна вартість цих паперів – 23% від поточної вартості боргу за бондами. Їх також випустять чотирма серіями з погашенням у лютому 2030, 2034, 2035 та 2036 років. Виплату процентів за ними відкладуть на кілька років, а потім вони поступово зростатимуть:
- до 1 лютого 2027 року платежів за цими єврооблігаціями не буде;
- з 1 серпня 2027 року по 1 серпня 2033 року процентна ставка становитиме 3%;
- з 1 лютого 2034 року – 7,75%.
Розмір заборгованості може зрости. В умовах реструктуризації передбачений механізм відновлення боргу. Це може статися після 15 листопада 2029 року.
Умова відновлення боргу: якщо розмір номінального ВВП за 2028 рік буде принаймні на 3% більший, ніж закладено в останньому макропрогнозі МВФ (червень 2028 року), а реальний ВВП за 2028 рік буде принаймні такий самий, як реальний ВВП в прогнозі МВФ. Якщо ці умови будуть виконані, то Україна випустить додаткові єврооблігації B з погашенням у 2035 та 2036 роках.
Формула, за якою розрахують розмір повернення вартості боргу, така: сума перевищення номінального ВВП за 2028 рік над прогнозом МВФ (плюс 3%) множиться на 27,87%, що ділиться на середньорічний курс долара за 2028 рік. Сума відновлення боргу не має перевищувати 12% від поточної вартості боргу за єврооблігаціями.
Додаткові умови
За згоду на проведення реструктуризації Україна пообіцяла кредиторам заплатити спеціальну комісію. Її розмір становить 1,25% від поточної вартості боргу за євробондами (близько 250 млн дол). Комісію за згоду уряд має заплатити на дату укладання угоди.
Ще одна додаткова умова, прописана в реструктуризації, стосується ВВП-варантів. Ці папери уряд випустив під час реструктуризації 2015 року, розмір виплат за ними прив'язаний до зростання ВВП.
В умовах нових євробондів, які уряд запропонує в межах реструктуризації, вказано, що неплатіж за ВВП-варантами не вважатиметься подією дефолту. Водночас Україна зазначила, що збирається здійснити виплату за ВВП-варантами в серпні 2024 року. Ідеться про виплату за 2021 рік, а також про комісію за згоду власників варантів на дворічну паузу в обслуговуванні. Загальна сума виплати за варантами становитиме 210 млн дол.
Чи буде дефолт
Досягнення принципової угоди означає, що Україні вдасться уникнути фактичного дефолту. Кредитори вже не очікують платежів за старими єврооблігаціями, які уряд мав здійснити 1 серпня. Щоправда, суто технічно країна все ж переживе дефолт. Так, кредитні рейтингові агентства мають врахувати в рейтингу країни те, що вона не буде обслуговувати свій борг, та знизять суверенний рейтинг України до "дефолтного".
"Ми цього не боїмося, це такі процедурні моменти, які ми мусимо пройти на шляху до покращення стійкості українського боргу. Головне, що принципову угоду із реструктуризації боргу досягнуто", – пояснює керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Хай там як, а інвестори схвально оцінили умови реструктуризації. За даними платформи Bloomberg, вартість українських бондів зросла на 13-20% у перші години після оприлюднення умов домовленостей. Навіть ВВП-варанти, які Україна не змогла реструктуризувати, подорожчали на понад 5%. "Це свідчить про те, що потенційна угода є кращою, ніж ринок очікував ще минулого тижня", – додає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Хоча за розрахунками Мінфіну реструктуризація дозволить уряду зекономити майже 23 млрд дол на платежах за євробондами до 2033 року, проте навантаження на бюджет все одно буде велике. За розрахунками Паращія, у 2034-2036 роках уряду потрібно буде сплачувати кредиторам по 17,3 млрд дол щороку. Звісно, якщо до того часу Україна не проведе ще одну реструктуризацію.