"Сірий і нерозведений". Хто контролює левову частку тіньового ринку спирту в Україні?
Велика спиртова приватизація в Україні стартувала восени 2020 року, коли Фонд державного майна пустив з молотка перший спиртзавод – "Немирівський". З того часу було проведено понад 40 аукціонів, які принесли в бюджет країни понад 2 млрд грн.
Представники влади тоді наголошували, що однією з головних цілей приватизації спиртзаводів було навіть не наповнення державної скарбниці, а детінізація цього ринку, який в останні два десятиліття переважно асоціювався з кримінальними угрупованнями.
Утім, приватизація першочергової цілі не досягла. За даними Kantar Ukraine, у 2021 році частка "тіні" на ринку спирту сягала 55%. Ще страшніші цифри були озвучені на засіданні парламентського комітету з питань фінансів та податків у травні 2023 року.
Виявляється, бюджет країни, яка отримує грошову допомогу від усього світу, через існування нелегального ринку підакцизної продукції щороку втрачає 37-42 млрд грн. Найгірша ситуація – на ринку спирту.
"На ринку продовжують роботу організовані злочинні групи, кількість нелегального спирту зросла. Деяких виробників контролюють росіяни. Не розумію, чому через 30 років після проголошення незалежності та на другий рік війни ми змушені констатувати існування організованих груп", – дивувався очільник комітету Данило Гетманцев.
За підсумками того засідання податківці, поліція та ДБР отримали завдання провести перевірки і в разі виявлення порушень покарати нелегалів. Звітувати правоохоронці мали щомісяця, та невдовзі вони про це забули. З травня питання нелегального ринку підакцизної продукції майже зникло з інформаційного простору.
Про які "організовані злочинні групи" говорив Гетманцев? Хто стоїть за найбільшою з них? Чому досі правоохоронці не покарали порушників?
Хто потрапив під приціл правоохоронців
Аналіз діяльності спиртових заводів, який здійснювала податкова до травня 2023 року та копією якого володіє ЕП, показав, що на ринку є щонайменше сім груп виробників, які випускають неврахований спирт та його продають. Саме до них з перевірками і мали навідатися правоохоронці.
Обсяг виробництва "сірого" спирту всіма сімома групами, розділеними за регіональним принципом (Харківська, Вінницька, Київська, Рівненська, Львівська, Кіровоградська та Житомирська), податківці оцінили 3 тис тонн щомісяця.
За даними податківців, лідером цього списку є так звана харківська група, до якої входять три компанії: "Укрспецспирт", "Караван" та "Артемівка". Вони, за даними податківців, щомісяця виробляють 1 500 тонн "сірого" спирту або так званої другої форми (спирт, який реалізується без сплати акцизу – ЕП), тобто стільки ж, скільки виробляють інші шість груп.
Згадані три компанії входять до харківської бізнес-групи AES Group, яка пов’язана з першим заступником Харківської ОДА Олександром Скакуном.
Як формувалася "харківська" група
Ця група представлена трьома ТОВ: "Укрспецспирт", "Караванський спиртовий завод 1709" та "Артемівський спиртовий завод 1840". Її формування почалося в жовтні 2020 року після приватизації Артемівського спиртзаводу.
Аукціон з його продажу відбувався в системі "Prozorro.Продажі" із стартовою ціною 29,66 млн грн. До торгів допустили два ТОВ: "АЕС солар" та "Боркі солар". Власницею першої була Міліця Волкова з Харкова, другої – Наталія Валеуліна із Запоріжжя.
Боротьби між двома претендентами не було. "АЕС солар" запропонувала найвищу ціну, 50 млн грн, але платити не стала. Тож пропозиція "Боркі солара", 30,3 млн грн, стала переможною. Тобто завод продали майже за стартовою ціною.
Чому Волкова так просто здалася Валеуліній? Річ у тім, що учасниці аукціону пов’язані та, ймовірно, лише імітували конкуренцію. Це стало зрозуміло у 2021 році після створення ТОВ "АЕС груп", у якій по 50% володіють Міліця Волкова та Костянтин Валеулін – син Наталії Валеуліної.
Старший брат Костянтина Роман Валеулін у 2017 році став директором харківської компанії "Бітоксид", яка володіє міні-НПЗ в Мерефі (також входить до AES Group – ЕП). Тоді ж серед засновників цієї компанії з’явився рідний брат першого заступника голови Харківської ОДА Олександра Скакуна Юрій.
Після того, як "Боркі солар" оформила право власності на Артемівський спиртзавод, компанія створила нову юрособу – ТОВ "Артемівський спиртовий завод 1840", у який увійшов придбаний актив.
Однак частка "Боркі солара" в цій юрособі становила 50%, а решта відійшла відомим у вузьких колах харків’янам, серед яких – колишній народний депутат Ігор Котвицький та почесний консул Вірменії Армен Асланян (по 24% кожному). Обидва вважаються людьми з обойми колишнього міністра МВС Арсена Авакова.
Пізніше "Боркі солар" офіційно поділили між собою на двох Мілиця Волкова та Костянтин Валеулін. Компанія увійшла в "АЕС груп", якою ті володіли порівну.
Через пів року Фонд держмайна виставив на торги другий спиртзавод у Харківській області – "Караванський". За нього в липні 2021 року прийшли змагатися три компанії: "Мак-ТМ" Костянтина Валеуліна, "Ревітес" Олени Смирнової з Києва та "Імекс-про" харків'янки Анастасії Худенко.
За стартової ціни 23,1 млн грн "Імекс-про" одразу запропонувала 101 млн грн і більше не торгувалася. "Мак-ТМ" та "Ревітес" кілька раундів підвищували ставки, поки на позначці 53 млн грн не зупинилася компанія Смирнової. Далі все пішло за відомою схемою: "Імекс-про" кошти Фонду держмайна не переказала, а переможцем стала "Ревітес" з майже вдвічі меншою пропозицією.
Пізніше з'ясувалося, що того ж дня, коли "Імекс-про" визнали переможцем аукціону, новим власником "Ревітес" стало ТОВ "АЕС солар" тієї самої Волкової.
Після цього "Ревітес" перейменували на Караванський спиртовий завод 1709, а 50% у ньому передали тим самим людям з оточення Авакова: Котвицькому та Асланяну. Друга частина залишилися у Волкової та Валеуліна, які на той час офіційно стали співвласниками харківської групи AES Group.
Як працює "харківська" група
Третє підприємство групи, про яке згадують податківці – "Укрспецспирт". Це керівна компанія, яка за паперами не входить до складу AES Group, адже серед її бенефіціарних власників немає ні Валеуліна, ні Волкової. Єдиним його засновником та директором вказаний Євген Кісса, якого добре знають брати Костянтин та Роман Валеуліни.
Влітку 2012 року Валеуліни і Кісса були фігурантами однієї кримінальної справи. Оперативним супроводом цієї справи тоді займалося харківське обласне управління Служби безпеки. У той час в харківському управлінні СБУ працював і полковник Олександр Скакун, який наразі є заступником голови Харківської ОДА.
Протягом 2020-2021 років оформлений на Кіссу "Укрспецспирт" уклав договори оренди майна з "Караванським" та "Артемівським" спиртовими заводами та в такий спосіб став керівною компанією для спиртового бізнесу AES Group.
Сукупна потужність усіх підприємств групи становить близько 26 млн літрів спирту на рік, а всього у 2022 році, як стверджує "Укрспецспирт", вони виробили 7,7 млн літрів спирту "Люкс". Натомість податківці стверджують, що "харківська" група виробила 1,8 млн літрів неврахованого спирту.
"Споживачам спирту вигідно купувати його за "кеш" без урахування акцизу, який становить 133,31 гривні за літр. Купівлею неврахованого спирту на спиртзаводах не грішать не лише дрібні "сірі", а й великі "білі" виробники, які так знижують собівартість готової продукції. Останнім при цьому потрібні гарантії пристойної якості продукту, стабільні постачання та надійний "дах", – розповідає ЕП співрозмовник із спиртової галузі.
Чому операційну компанію "Укрспецспирт" записали на Кіссу, а не на відомих бенефіціарів AES Group? Відповідь може ховатися в матеріалах кримінальної справи Державної фіскальної служби від 2019 року.
У цій справі згадується протиправна схема, реалізована компанією "Лемар плюс". "На її потужностях виробляли необлікований спирт, який згодом продавали з ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах", – ідеться в матеріалах справи.
"Лемар плюс" – це колишня назва "Укрспецспирту", а саме перейменування та зміна власника відбулися в листопаді 2021 року, невдовзі після того, як податківці обшукали Артемівський спиртзавод у Мерефі.
Хто стоїть за "харківською" групою
ЗМІ, зокрема ЕП, уже писали про зв’язок родини чиновника Скакуна з харківською групою AES. Сам Скакун підтверджував ЕП, що добре знайомий з обома бенефіціарами AES Group. "З пані Волковою знайомий. Валеуліна знаю давно. Їх у місті багато хто знає як дуже активних, потужних людей з проукраїнською позицією", – зазначив ЕП Скакун. Він запевнив, що ні до AES Group, ні до міні-НПЗ в Мерефі стосунку не має.
Утім, ЕП знайшла опосередковані докази, які свідчать про причетність чиновника до ведення бізнесу одночасно з перебуванням на офіційній посаді в Харківській ОДА. За своїми функціональними обов’язками Скакун повинен стежити за порядком на ринках пального та спирту, "не допускати їх нелегального виробництва, обігу та продажу на території області", взаємодіяти у таких ситуаціях з правоохоронцями.
Юридичним вирішенням питань, пов’язаних з великою кількістю кримінальних та адміністративних справ "бензинового та алкогольно холдингу" AES, займається юристка Анастасія Череднікова. Вона представляла в судах інтереси "Альтернатив енерджі сорсес компані" (входить в AES Group) у справах про заборону виробничої діяльності, податкового донарахування, зняття арешту на майно.
Юристка також відстоювала в судах інтереси ТОВ "Пром-хім" – ключового постачальника розчинників на міні-НПЗ в Мерефі, компанії "Альтернатив енерджі сорсес еко" (входить в AES Group) та "Бітоксид". У держреєстрі судових рішень чимало справ, у яких вона виступає захисником компаній бізнес-групи.
Череднікова також фігурувала засновником та керівником підконтрольних AES Group структур – ТОВ "НДЦ "Укрнафтохім" та "Артемівський спиртовий завод", а адреса її адвокатського офісу збігається з адресами фірм, що входять до AES Group: "Боркі солар" та "Солар солюшнс юкрейн".
Яскраво роль адвоката в справах Олександра Скакуна характеризують і теги, прикріплені до її телефону в програмі GetContact.
На запитання ЕП, чи знайомий Олександр Скакун з адвокатом Чередніковою, він відповів: "Адвоката Настю знаю, але не пам’ятаю її прізвища. Можливо, у неї таке прізвище. Я знаю мільйон адвокатів, юристів, суддів, кого хочете, але саме таке прізвище не знаю".
У відповідь на претензії податківців, що за його безпосереднім напрямком діяльності процвітає нелегальне виробництво та реалізація спирту, чиновник відповів, що це не відповідає дійсності.
"Після того засідання комітету я збирав місцевих правоохоронців, податківців, ми своїми силами проводили рейди. Потім приїжджали з Києва, були представники БЕБ, податківці, і слова пана Гетманцева не підтвердилися. Він же політик і просто говорить, а юридична наука не терпить просто розмов. По Харкову немає ні підозр, ні вироків судів, ні стягнутих до бюджету коштів з несплаченого акцизу", – повідомив Скакун.
При цьому він наголосив, що в Україні "чорний" ринок процвітає. "Уся країна знає, що "друга форма" працює, і пан Гетманцев теж це знає. А в Харківській області цього немає. "Чорного" ринку в Харкові ми не бачимо, абсолютно", – запевнив Скакун.
Про повну відсутність у регіоні "чорного" спирту говорить і Валеулін. "У нас були перевірки, вривалися на підприємства, через паркани перелазили, шукали нелегальний спирт. Але ми їм казали: "Не їдьте сюди, немає в нас такого". Після приватизації заводів ми провели глибоку реконструкцію. Ми порахували, що нам краще працювати "в білу", заробляти менше, але жити спокійно", – розповідає співвласник "АЕС груп".
На початку жовтня ЕП зверталася за коментарем і до Гетманцева. На питання, чи змінилося щось на ринку та в складі його учасників з моменту травневого засідання комітету, він відповів, що змін немає. При цьому голова комітету порекомендував "почекати ще тиждень, оскільки досі тривають перевірки".
Через два тижні після цього Гетманцев не відповів на запитання. У його пресслужбі повідомили, що наразі не можуть надати актуальні дані, оскільки ще не отримали їх від податкової.
Правоохоронці ще не звітували про порушені справи щодо виробництва "тіньового" спирту. Наведені в статті дані містяться в офіційному документі, підготовленому податковою для профільного комітету.