"Нафтогаз" залишається постачальником останньої надії, "Укрнафта" забирає Glusco собі

Корпоративне управління держпідприємств

Закон про оптимізацію структури власності "ОГТСУ" набув чинності; почалась процедура ліквідації "МГУ". 2 вересня 2023 року закон № 3293-IX щодо корпоративного управління "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") набув чинності після публікації в одному із офіційних видань, газеті "Голос України".

За даними YouControl, процедура ліквідації юридичної особи "Магістральних газопроводів України" ("МГУ") розпочалася 5 вересня.

[Акції "МГУ" належать Міністерству енергетики. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що президент Зеленський підписав закон щодо приєднання "МГУ" до "ОГТСУ". Закон № 3293-IX раніше був відомий як законопроєкт №9311-1-д.

Закон дозволяє впровадити належне корпоративне управління в "ОГТСУ". Цей процес складається з двох етапів.

• На першому етапі "МГУ" приєднуються до "ОГТСУ", припиняючи своє існування як окремий суб'єкт господарювання. В результаті цього Міністерство енергетики стає прямим власником "ОГТСУ". Також, вносяться зміни до статуту компанії, які запроваджують наглядову раду як орган управління "ОГТСУ".
• Після завершення процедури приєднання новий склад наглядової ради "ОГТСУ" має бути призначено до 31 жовтня 2023 року. До того часу обов'язки наглядової ради "ОГТСУ" виконуватимуть нинішні члени наглядової ради "МГУ".

Також ми писали, що Україна пообіцяла МВФ завершити реформу корпоративного управління "ОГТСУ" до кінця жовтня 2023 року. Згідно з цим зобов'язанням, українська влада має передати корпоративні права "ОГТСУ" від "МГУ" безпосередньо до Міністерства енергетики та прийняти новий статут "ОГТСУ".

Статут має бути розроблений спільно з українським енергетичним регулятором та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і затверджений до кінця липня 2023 року ["структурний маяк", перенесений з березневого Меморандуму з МВФ, про який ми писали в одному з попередніх випусків].

Набуттям чинності законом № 3293-IX дозволяє Міністерству енергетики внести зміни до статуту "ОГТСУ", хоча й із запізненням у півтора місяці.

Це відкриє шлях до конкурентної та прозорої процедури призначення нового складу наглядової ради "ОГТСУ". Відповідно до Меморандуму з МВФ, таку раду має бути призначено до кінця жовтня 2023 року [новий структурний маяк, який було додано після першого перегляду програми МВФ у липні – SOE Weekly].

Детальніше про цей закон читайте у наших попередніх випусках.

Енергосектор

"Укрнафтобуріння" отримало 700 млн грн прибутку в першому півріччі 2023 року, до того, як його передали в управління "Укрнафти". 12 вересня 2023 року голова правління "Укрнафти" Сергій Корецький повідомив на своїй сторінці у Facebook, що "Укрнафтобуріння" за перше півріччя 2023 року отримало 700 млн грн прибутку.

[Цей показник, скоріш за все, є неаудійованим. Нам не вдалося знайти жодної офіційної звітності "Укрнафтобуріння" чи "Укрнафти" про прибутки. – SOE Weekly.]

Корецький повідомив, що 29 червня 2023 року "Укрнафта" отримала дозвіл Антимонопольного комітету України (АМКУ) на управління корпоративними правами "Укрнафтобуріння", а 7 липня 2023 року були підписані акти передачі активів.

[Оскільки перше півріччя 2023 року закінчилося 30 червня, це означає, що прибутки, про які говорить Корецький, були отримані за попереднього менеджменту "Укрнафтобуріння". – SOE Weekly.]

Він також повідомив, що, згідно з договорами з Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА), 90% чистого прибутку піде до держбюджету.

[За даними YouControl, попередніми власниками "Укрнафтобуріння" були Ares Systems Ltd (22,49%), Deripon Commercial Ltd (22,49%), JKX Ukraine B.V. (10%) та Ariana Business Limited (22,49%). ЗМІ повідомляли, що компанію пов'язували з бізнесменами Ігорем Коломойським, Павлом Фуксом та Віталієм Хомутинніком.

"Укрнафтобуріння" – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, яка у 2021 році видобула 725,4 млн кубометрів. За даними "Економічної правди" (ЕП), її чистий прибуток у 2021 році становив 5,65 млрд грн. У 2022 році він знизився до 3,77 млрд грн. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що АРМА отримало всі акції "Укрнафтобуріння" після того, як у квітні на актив було накладено арешт у зв'язку з кримінальною справою щодо розробки українського Сахалінського газового родовища. [Детальніше про цю справу читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]

Також ми писали, що 27 квітня голова правління "Укрнафти" Сергій Корецький звернувся до Міністерства економіки з проханням передати "Укрнафті" корпоративні права "Укрнафтобуріння".

Згодом ми повідомляли, що 23 травня Кабінет Міністрів схвалив пропозицію АРМА та Міністерства оборони про передачу корпоративних прав "Укрнафтобуріння" в управління "Укрнафті".

Як ми писали пізніше, 14 червня 2023 року "Укрнафта" повідомила, що підписала договори за АРМА про управління активами "Укрнафтобуріння". "Укрнафта" заявила, що розпочне управління активами після отримання дозволу на концентрацію від АМКУ.

Згодом ми повідомляли, що АМКУ дозволив "Укрнафті" управляти корпоративними правами чотирьох компаній: ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", ТОВ "Іст Юроуп Петролеум", ТОВ "Сахалінське" та ТОВ "Сіріус-1".

АМКУ прийняло це рішення після внесення змін до законодавства про управління об'єктами держвласності та санкційної політики. [Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]

"Нафтогаз" залишиться постачальником "останньої надії" до завершення воєнного стану. 12 вересня 2023 року Кабінет Міністрів прийняв рішення, що "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (дочірня компанія "Нафтогазу") виконуватиме функції постачальника останньої надії (ПОН) на газовому ринку протягом шести місяців після завершення воєнного стану.

Це означає, що "Нафтогаз" постачатиме газ споживачам, які не можуть отримати його від інших постачальників, під час кризи чи з інших причин, протягом максимум 60 днів. Згідно з постановою Кабміну, "Нафтогаз" збереже цю роль без проведення конкурсу.

[Відповідно до Закону "Про ринок природного газу", ПОН визначається на конкурсній основі на три роки. Однак закон № 3293-IX про приєднання "МГУ" до "ОГТСУ" (про який йшлося вище) містить зміни, які скасовують цю вимогу до завершення шести місяців після закінчення воєнного стану.

Раніше "Газопостачальна компанія" "Нафтогаз України" повідомила, що термін її повноважень як ПОНа спливає 22 липня 2023 року.

За словами компанії, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та неспроможності конкурентів постачати газ населенню за зниженою ціною, клієнтами "Нафтогазу України" з 1 травня 2022 року стали на 10,6 млн домогосподарств більше. Загальна кількість обслуговуваних домогосподарств зросла до 12,4 млн. – SOE Weekly.]

Інфраструктура

Ексміністр Пивоварський дав інтерв'ю щодо своєї кримінальної справи. Колишній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, якого підозрюють у зловживанні владою, що завдало державі збитків на майже 50 млн дол., минулого тижня дав інтерв'ю Forbes Україна. Ми обрали ключові моменти.

Про те, чому оцінка збитків стороною обвинувачення зросла з 30 млн до майже 50 млн дол.:

• За словами Пивоварського, підставою для визначення недоїмки у сумі понад 30 млн дол. спершу став висновок Держаудитслужби. Ексміністр заявив, що висновок спирався суму корабельного збору, нібито недоотриману "Адміністрацією морських портів України" ("АМПУ") [з дати застосування наказу міністерства – SOE Weekly] до липня 2021 року. Пивоварський не розуміє, чому йдеться саме про цю дату.
• Далі, за словами Пивоварського, детективи замінили висновок Держаудитслужби листом "АМПУ", де перелічено суднозаходи та суми корабельного збору, сплачені з липня 2021 року до 25 квітня 2023 року.
• Він додав, що прив’язка до квітневої дати пояснюється тим, що на початку 2023 року уряд прибрав норму про розподіл корабельного збору з наказу через скрутне фінансове становище "АМПУ" у зв’язку з російською агресією в Україні. За словами ексміністра, таке рішення ухвалили не через те, що норма була незаконна – це було політичне рішення, зумовлене війною.

Про можливу мирову угоду зі стороною обвинувачення у справі:

• За словами ексміністра, йому особисто не пропонували мирову угоду, але могли бути неформальні розмови детективів НАБУ та прокурора САП з його адвокатами щодо допомоги в поверненні грошей, які отримала "TІС" [приватна компанія, яка отримувала половину зборів згідно з міністерським наказом, про який йдеться – SOE Weekly], до бюджету України.
• Пивоварський підкреслив, що для того, щоби визнати себе винним у злочині, його треба спочатку вчинити – тоді як він жодного злочину не скоював. Крім того, додав він, визнання вини все одно означало би судимість, що зруйнувало би його кар'єру – тому для нього важливо, щоби суд виніс виправдувальний вирок.

Про свій прогноз щодо справи:

• Пивоварський заявив, що у його справі немає потерпілої сторони – НАБУ самостійно визначило "АМПУ" потерпілою стороною. При цьому у відповідь на адвокатський запит "АМПУ" повідомила, що не зверталася до правоохоронних органів із проханням визнати її потерпілою стороною, додав ексміністр.
• Також у справі немає вигодонабувача – НАБУ стверджує, що дії були вчинені на користь приватної компанії, але сама компанія проходить у справі як свідок, сказав він.

Про терміни розгляду справи:

• Пивоварський заявив, що, за словами адвокатів, на вивчення матеріалів справи – а це 180 томів – піде більше півроку. Потім справу розглядатиме Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Ексміністр прагне отримати виправдувальний вирок до 2025 року, коли закінчується термін притягнення до відповідальності і справу мають закрити.

Як ми повідомляли раніше, НАБУ та САП повідомили Пивоварському про підозру у начебто завданні державі збитків на суму понад 30 млн дол. у 2015 році через те, що він підписав наказ міністерства, який дозволив приватним компаніям стягувати половину портових зборів у морському порту "Південний".

Пивоварський заявляв, що підозра є необґрунтованою, оскільки відповідно до Закону "Про морські порти України", надходження від корабельного збору розподіляються між користувачем гавані порту (в даному випадку "АМПУ") і власником операційної гавані (в даному випадку приватною компанією "ТІС"). Він вніс заставу в розмірі 10 млн грн.

Пізніше звинувачення проти нього були змінені, і тепер його звинувачують у завданні збитків на суму 43,6 млн дол.

Також ми повідомляли, що ВАКС продовжив процесуальні обов'язки, в тому числі запобіжний захід, колишньому першому заступнику міністра інфраструктури Володимиру Шульмейстеру.

[Раніше ми писали, що у квітні 2023 року ВАКС обрав Шульмейстеру запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 млн грн – SOE Weekly.]

Крім цього, ми писали, що САП повідомила про завершення досудового розслідування та доручення детективам НАБУ відкрити матеріали справи для ознайомлення стороні захисту.

Детальний огляд справи Пивоварського читайте у наших попередніх дайджестах.

Інші сектори

ВАКС заочно заарештував ексміністра охорони здоров'я Степанова за звинуваченням у корупційній схемі на "Поліграфкомбінаті "Україна" на 450 млн грн. 14 вересня 2023 року САП повідомила, що ВАКС видав дозвіл на арешт колишнього директора "Поліграфкомбінату "Україна", підозрюваного у привласненні та відмиванні 450 млн грн.

[Поліграфкомбінат "Україна" спеціалізується на виготовленні паспортів, ID-карток та інших захищених документів і поліграфічної продукції. – SOE Weekly.]

Суд погодився з доводами прокурора про взяття підозрюваного під варту. Після затримання особи та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу.

САП не називає ім'я підозрюваного, але деталі, оприлюднені САП, вказують на Максима Степанова, який раніше працював директором комбінату, а згодом – міністром охорони здоров'я.

Як ми писали раніше, НАБУ та САП повідомили, що викрили масштабну схему розкрадання коштів на "Поліграфкомбінаті "Україна". За їхніми даними, було вкрадено понад 450 млн грн.

Про підозру Степанову читайте в одному із наших попередніх дайджестів.

Також ми повідомляли, що у 2021-2023 роках Кабмін під керівництвом прем'єр-міністра Дениса Шмигаля ухвалив низку рішень, які дозволили сумнозвісному виробнику документів 2000-х років, колишньому консорціуму "ЄДАПС", знову монополізувати галузь.

Приватизація

ФДМУ виставив на приватизацію "Волиньторф" за стартовою ціною в 190 млн грн. 12 вересня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив, що 6 жовтня проведе аукціон з продажу торфобрикетного заводу "Волиньторф".

Торги відбудуться на платформі Prozorro.Продажі. Стартова ціна – 190,2 млн грн (без ПДВ). Розмір гарантійного внеску для участі в аукціоні становить 38 млн грн (без ПДВ). [Тобто, гарантійний внесок становить 20% від стартової ціни, як того вимагає закон. – SOE Weekly.]

За даними ФДМУ, "Волиньторф" є прибутковим підприємством, що спеціалізується на виробництві торфобрикетів. За перше півріччя 2023 року "Волиньторф" отримав 90,4 млн грн доходу, а за весь 2022 рік – 200 млн грн доходу. За перше півріччя 2023 року компанія отримала 6,2 млн грн чистого прибутку, а за 2022 рік – 10,6 млн грн чистого прибутку.

Станом на 30 червня 2023 року "Волиньторф" не має простроченої кредиторської заборгованості. Поточна кредиторська заборгованість становила 20,2 млн грн (з них 8,9 млн грн – за розрахунками з державним бюджетом та 2,6 млн грн – з оплати праці).

Загалом підприємство має 109 об'єктів нерухомості (виробничі, складські, адміністративні приміщення тощо) загальною площею понад 21 тис. квадратних метрів. На підприємстві працює 302 особи, а на його балансі перебуває 164 одиниці автотранспорту. До складу "Волиньторфу" також входить відокремлений підрозділ – "Маневицький торфозавод".

Торф не є стратегічним паливом для енергетичного сектору України. За даними Державної служби статистики, його загальна частка в енергетичному балансі країни становить менше одного відсотка, тому ФДМУ хоче приватизувати ці підприємства.

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ продав торфобрикетний завод "Рівнеторф" за 205 млн грн, що більш ніж у чотири рази перевищує стартову ціну (47,1 млн грн). [Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

Конфіскована мережа АЗС Glusco перейшла з управління "Нафтогазу" в управління "Укрнафти". 12 вересня 2023 року голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов повідомив, що Кабінет Міністрів прийняв рішення про передачу мережі в управління "Укрнафти".

[На момент написання дайджесту постанови Кабміну у відкритому доступі не було. – SOE Weekly.]

Чернишов написав, що Кабмін розпорядився відшкодувати "Нафтогаз Ойл Трейдинг" кошти, витрачені на перезапуск вилучених заправок. І "Укрнафта", і "Нафтогаз Ойл Трейдинг" входять до складу групи "Нафтогаз" і продовжують працювати, додав він.

[У своїй статті про заступника голови Офісу президента Ростислава Шурму "Українська правда" (УП) припустила, що ця передача стала результатом конфлікту між Шурмою та Чернишовим, і назвала її "публічним ляпасом" від Шурми Чернишову. – SOE Weekly.]

13 вересня Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) пояснило, що згідно з договором про управління, "Укрнафта" має сплачувати щонайменше 5 млн грн щомісяця до держбюджету, незалежно від фінансових результатів.

Крім того, "Укрнафта" має сплачувати до державної скарбниці 85% прибутку від управління активами Glusco, заявили в АРМА.

Голова правління "Укрнафти" Сергій Корецький прокоментував рішення Кабміну на своїй сторінці у Facebook. За його словами, "Укрнафта" має достатньо досвіду та ресурсів для управління та експлуатації мережі Glusco. Корецький також пообіцяв повідомляти про результати.

[Мережа Glusco, до якої входить 81 АЗС, нафтобази та інше майно, була сформована на базі роздрібного бізнесу "Роснєфті", який у 2016 році викупив міжнародний трейдер Proton Energy Group S.A. через споріднену Glusco Energy S.A.

Відтоді і до кінця 2021 року мережа належала ізраїльському бізнесмену Нісану Моїсеєву, якого пов'язують з Віктором Медведчуком. Сам Моїсеєв говорив, що вони дружать з Медведчуком, але не мають жодних бізнес-відносин.

У травні 2022 року Кабмін передав понад 170 АЗС Glusco в управління "Нафтогазу". Управителем стала дочірня компанія "Нафтогазу" – "Нафтогаз Ойл Трейдинг". Зараз ці АЗС працюють під брендом U.GO. – SOE Weekly.]

30 червня Кабінет Міністрів призначив Олену Думу новою головою АРМА.

Як ми повідомляли, 3 серпня 2023 року АРМА в односторонньому порядку розірвало договір про управління АЗС із "Нафтогаз Ойл Трейдинг". Ключове звинувачення Агентства полягало в тому, що управитель систематично надавав неправдиву інформацію про доходи від використання АЗС та нафтобаз. Як наслідок, держбюджет недоотримав близько 1,5 млн грн доходу за понад рік, заявила Дума.

"Нафтогаз" не погодився з цим висновком і заявив, що вважає такі дії АРМА неправомірними. Компанія заявила, що щомісяця звітувала про результати роботи менеджменту перед АРМА і не отримувала жодних скарг щодо недостовірності даних. Компанія також заявила, що вважає укладені договори управління майном Glusco чинними та буде їх виконувати до моменту вирішення спірних питань.

Пізніше голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов надіслав листа прем'єр-міністру Денису Шмигалю, в якому зазначив, що на відновлення роботи цих активів було витрачено 280 млн грн, і договір про управління АЗС не може бути розірвано, допоки ці витрати не буде компенсовано.

8 серпня 2023 року АРМА повідомило, що Міністерство енергетики підтримало її пропозицію передати мережу Glusco в управління "Укрнафти" за спеціальною процедурою.

Пізніше ми писали, що, Чернишов заявив в інтерв’ю ЕП, що управління АЗС не є бізнесом "Нафтогазу": компанія була готова віддати активи, але потребує повернення інвестицій.

["Нафтогазу" належить 50% + 1 акція "Укрнафти". Раніше ми повідомляли, що акції "Укрнафти" (окрім тих, що належать "Нафтогазу") було вилучено "для потреб держави" і передано Міноборони. – SOE Weekly.]

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.