Умови диктують компанії: як війна перевернула ринок праці в ІТ-сфері

В останні роки вітчизняний ІТ-ринок активно розвивався. Дедалі більше замовників обирали українські компанії, що стимулювало їх масштабуватися. За таких умов ІТ-спеціалістів у країні не вистачало і компанії полювали на фахівців.

Однак після початку великої війни ситуація швидко змінилася: правила на ринку почали диктувати не кандидати, а роботодавці.

До війни

До великої війни ситуація на ринку праці в ІТ-галузі сприяла активному найму спеціалістів. За даними одного з найбільших маркетплейсів розробників в Україні Djinni, у 2021 році крива попиту і пропозиції перевернулася: число вакансій почало переважати кількість кандидатів.

Так, за 2021 рік кількість вакансій на Djinni зросла у 2,5 разу до 315 тис пропозицій проти 150 тис роком раніше. Така ситуація створювала умови, коли рекрутер не міг опублікувати вакансію і просто чекати, коли на неї відгукнеться відповідний спеціаліст, що шукає роботу. Рекрутерам доводилося самим шукати і зв’язуватися з кандидатами щодо можливого найму. У результаті спеціалісти отримували по 20 повідомлень з пропозицією роботи від різних компаній.

Умови на ринку тоді диктували кандидати. Завдяки цьому в найнятих через Djinni спеціалістів з досвідом роботи понад два роки зарплата за 2021 рік зросла на 30%.

На хороших спеціалістів буквально полювали. "Компанія могла надіслати пропозицію після мінімальної кількості співбесід. Вона розуміла: якщо не встигне, то кандидат піде до когось іншого", – згадує IT Talent Sourcer ІТ-компанії з українським представництвом.

Для людей, які хотіли потрапити в ІТ, умови на ринку були максимально прийнятними. За відсутності спеціалістів компанії самі навчали новачків. Головними вимогами роботодавців до кандидатів були бажання вчитися, зацікавлення і знання англійської.

Після 24 лютого 2022 року ситуація почала кардинально змінюватися.

Зменшення кількості вакансій

Після перших п’яти місяців великої війни ефект шоку почав проходити і наймання працівників, особливо Junior-спеціалістів, повертався до рівня січня 2022 року. Однак загальні тенденції залишалися невтішними, оскільки число вакансій скоротилося майже вдвічі, а середня кількість кандидатів на одну вакансію з липня 2021 року зросла вшестеро – до дванадцяти.

Масовані ракетні обстріли ще більше погіршили ситуацію. До жовтня багато замовників могли розділити Україну на менш та більш безпечну території. Однак проблеми із світлом та постійні тривоги нівелювали цей поділ і створили нові побоювання серед замовників.

Під час війни Україна – не найкраще місце для ведення міжнародного бізнесу. Робота українських ІТ-компаній з іноземними замовниками вимагає закордонних відряджень та участі в міжнародних галузевих заходах. Воєнний стан унеможливив таку взаємодію з клієнтами.

Ще одним ударом стала мобілізація. Для українського ІТ-сектору це критичне питання, оскільки ймовірність, що розробника мобілізують, не дає впевненості замовникам.

"Ми бачимо, що знову посилюються мобілізаційні тенденції. Отже, питання бронювання критичних для бізнесу фахівців актуальне для нас та всієї галузі. За оновленою процедурою ми сформували список критичних для бізнесу фахівців на бронювання та подали його на розгляд. Проте наразі все ще чекаємо його затвердження", – розповідає керівник компанії "EPAM Україна" Степан Мітіш.

Не допомагала українському ІТ-сектору й фінансова ситуація у світі.

"Кінець 2022 року і перший квартал 2023 року були складними. Частину проєктів компанії відклали, а нові проєкти клієнти готові починати або за межами України, або у форматі диверсифікованої команди, де українські розробники становлять лише частину команди", – розповідає регіональна менеджерка "SoftServe в Україні" Анастасія Фролова.

Усі ці фактори змушують іноземних замовників робити вибір не на користь України. Старі проєкти завершуються, нових значно менше, що призводить до скорочення кількості вакансій на ринку.

Знайти роботу важче

Компанії почали більш вимогливо ставитися до кандидатів. Коли на одну вакансію відгукуються кілька сотень фахівців, рекрутер змушений змінювати звичні підходи до роботи. Тепер айтівець, який шукає роботу, може не отримати реакції від рекрутера, адже пошта останнього, скоріше за все, завалена повідомленнями від інших кандидатів.

Якщо раніше компанії мирилися з тим, що кандидат не цілком відповідав вимогам вакансії, то тепер він автоматично відпадає ще на етапі ознайомлення з резюме. Особливо це стосується стажерів чи фахівців-початківців. Їм тепер недостатньо бути вмотивованими і знати англійську, зараз потрібно більше розбиратися в технологіях.

"Ринок помітно просів. Раніше рекрутери писали два-три рази на тиждень, зараз – один-два рази на місяць. Зросли й вимоги, особливо для розробників без досвіду", – пояснює GameDev developer у компанії Keiki Олесь Дібрівний.

Початківцям, особливо свідчерам – людям, що змінили професію, потрапити в ІТ стало важче.

Утім, темпи зростання кількості айтівців не знизилися. За 2022 рік число ІТ-фахівців, зареєстрованих як ФОПи, збільшилося на 13% або на 31 793 особи. Кількість ФОПів, які працюють у сфері ІТ, становить 271 699. У такому конкурентному середовищі кандидати під час співбесіди з рекрутерами вже не почувають себе так вільно, як раніше.

"Коли на першій співбесіді з рекрутером є дизайнер компанії, то розмова проходить набагато краще. Тепер рекрутер відразу ставить мінус, якщо твоя відповідь для нього здається не досить чіткою", – ділиться з ЕП дизайнер з дворічним комерційним досвідом.

Для спеціалістів середнього рівня і вище ситуація краща, до них вимоги не змінилися, але труднощі виникають із самим пошуком роботи. "Розробники рівня senior (досвідчений – ЕП) знайдуть роботу, просто їм знадобиться більше часу на пошук порівняно з 2021 роком", – додає він.

Зменшення кількості проєктів змушує компанії залучати до роботи наявних спеціалістів. "На 2023 рік ми скоригували процес наймання відповідно до ринкового попиту. Потребу в талантах закриваємо спеціалістами, які перебувають без проєктної роботи", – ділиться Мітіш.

Зниження зарплат

За даними фірми Dou, ІТ-компанії намагалися виконувати свої фінансові зобов’язання. Тільки 5,3% опитаних айтівців заявили про урізання зарплат у 2022 році, ще 9% знизили бонуси. На зарплати поскаржилися 15% спеціалістів, найчастіше – з державних та комунальних підприємств.

Однак значні зміни на ринку праці вплинуть і на розміри зарплат айтівців з приватних фірм. Вони вже починають зменшувати очікуваний рівень доходу, щоб мати кращі шанси отримати роботу.

"Я починав в ІТ з 300 доларів і за два роки дійшов до 900 доларів, але зараз знижую зарплату до 400 доларів, щоб отримати роботу і продовжити розвиватися", – розповідає дизайнер.

Прогнози

Ситуація у вітчизняному ІТ-секторі покращиться після перемоги у війні навіть за умови збереження глобальної економічної невизначеності, вважають експерти галузі. За словами CFO Ciklum Андрія Оксенюка, замовники оцінюють не лише вартість послуг, а й рівень експертизи, гнучкість, можливість масштабування, збіг культурного коду, зручність комунікації.

Україна за багатьма критеріями значно виділяється серед інших країн, особливо за гнучкістю та адаптивністю. Ще одним плюсом може бути дисбаланс на ринку, адже сформувати команду ІТ-спеціалістів для нових проєктів стало швидше і простіше.

Коригування зарплат айтівців може залучити в Україну бізнес, який раніше орієнтувався на азійські країни. Як зазначає Оксенюк, завдяки ціновому фактору до України може зрости інтерес з боку бізнесів, які відчувають вплив рецесії.

Фото на головній ua.depositphotos.com