Наскільки Київ готовий до найстрашнішої зими? Заступник голови КМДА про ризики для опалювального сезону
Петро Пантелеєв розповів про ризик залишитися без тепла через обстріли, очікувану температуру в квартирах та вплив електроприладів на енергосистему.
Майже весь рік урядовці та відповідальні за сферу теплокомуненерго у місцевих владах працювали з думкою про необхідність економії газу та іншого палива. В рукаві тримали козир у вигляді електроенергії, яку Україна виробляла з профіцитом і експортувала.
Після масованих російських обстрілів по ТЕС і ТЕЦ, які почалися 10 жовтня, ситуація змінилася на протилежну. Електроенергія стала чи не найдефіцитнішим продуктом в ці дні.
Київська міська державна адміністрація вирішила почати опалювальний сезон в столиці з першими ранковими заморозками, незважаючи на те, що до початку листопада синоптики прогнозують теплі дні.
В нинішніх умовах такий крок виправданий, каже заступник міського голови Петро Пантелеєв.
Попри прохання скоротити споживання електроенергії, кияни вмикають обігрівачі і кондиціонери, чим збільшують навантаження на мережі. Рішення запустити опалення – допомога енергетикам. Накопичені запаси газу в країні дозволяють не тільки почати опалювальний сезон вчасно, а й забезпечити температуру в квартирах на рівні минулих років, додає заступник Віталія Кличка.
Про ризики залишитися без тепла, доцільність купівлі електроприладів і температуру в квартирах
— Наскільки висока ймовірність того, що взимку у багатоквартирних будинках Києва кілька діб чи навіть тижнів не буде опалення?
— Така вірогідність є. Вона пов'язана не з дефіцитом газу чи технологічними питаннями, а з тим, що ворог полює на наші інфраструктурні об'єкти, руйнує енергетичні об'єкти. Ми повинні це розуміти та усвідомлювати.
— Скількома відсотками ви оцінюєте таку вірогідність?
— Я не прогнозист, але відповідаю саме за цей напрямок. Ми плануємо свою діяльність з урахуванням того, що такі випадки будуть. Ми до цього готуємося.
— Мережа централізованого опалення може бути виведена з ладу в результаті удару ракет чи безпілотників?
— Може.
— Вона не диверсифікована, а сконцентрована в окремих місцях?
— Вона територіально диверсифікована. Проблеми можуть виникнути там, де будуть пошкодження, де їх спровокують. Система достатньо велика й інертна. Це понад 3 тисячі кілометрів трубопроводу і велика кількість джерел.
— Місто закуповує мобільні котельні. Як вони працюють? На скільки будинків вистачить потужності однієї? Скільки є таких котелень?
— Мобільні котельні збираються спеціально під нас. Ми сподіваємося отримати їх через півтора місяця. Кількість не можу назвати, це конфіденційна інформація. Фактично, це причіп до вантажного автомобіля. Він легко пересувається по місту, підвозиться до обʼєкта, який необхідно обігріти.
Цей обʼєкт попередньо повинен бути оснащений відповідними інженерними вводами, така робота теж проводиться. Під'єднання нескладне.
Мобільна котельня працює як електрогенератор, просто виробляє не електроенергію, а тепло. Для лікарні, пологового будинку або якогось іншого будинку. Виконує ту ж функцію, що і звичайна котельня.
— Тобто потужність однієї котельні – це одна будівля?
— Це може бути одна школа, якщо там доведеться розгортати пункт обігріву.
— Які особливості цьогорічної підготовки до опалювального сезону?
— Минулий опалювальний сезон закінчився рекордно швидко. Ми під обстрілами почали підготовку до цього опалювального сезону. Протягом усього періоду підготовки ми мали дефіцит фінансів, це зрозуміло.
Основний пріоритет – фронт. Понад тисячу осіб з комунальної системи взяли зброю і пішли захищати країну. На жаль, є втрати. Тим не менш, був акумульований певний ресурс, який дозволив нам провести мінімальні заходи.
Іншої специфіки не було. Усі фахівці сприйняли цей виклик абсолютно адекватно і відпрацювали кожен на своєму місці достатньо ефективно. Тому до початку опалювального сезону ми підійшли в нормальній готовності.
Було лиш менше планових робіт із заміни мереж. Якщо щороку ми замінювали 100-150 кілометрів мереж, то цьогоріч – близько 50 кілометрів. Це переважно аварійні ділянки, які виходили з ладу під час гідравлічних випробувань.
— У 2022 році підвищився попит на електрообігрівачі та кондиціонери. Ви підтримуєте такі кроки з диверсифікації джерел тепла?
— У нас електроенергія є дефіцитним товаром, тому використовувати її для обігріву не актуально. Ми сьогодні (20 жовтня – ЕП) починаємо опалювальний сезон, бо хочемо знизити навантаження на електромережі.
Погода буде не дуже холодна, для економії газу можна було б почекати, але як би ми не просили, люди обігріваються електроприладами. Це перевантажує систему, у якій катастрофічно не вистачає електроенергії.
Я не рекомендував би киянам концентруватися на електричних приладах. Ми максимально запустимо нашу централізовану систему опалення, вона працюватиме. У разі можливих проблем електрообігрівачі не є порятунком, тому що вони швидко виводять з ладу загальну енергосистему.
При підготовці до опалювального сезону ми робили акцент на тому, щоб будинкові мережі могли витримати навантаження. Ми їх перевіряли, робили ремонт електрощитових, підстанцій, розподільчих коробок.
Зараз інша ситуація: не вистачає електроенергії. Країна живе і працює в графіку аварійних відключень, тому з електроприладами треба бути дуже обережним, мінімізувавши їх використання. Купляти їх зараз, на мій погляд, немає сенсу.
— У Львові в останні роки вимикають опалення на початку сезону в разі підвищення температури повітря. Київська система така ж гнучка?
— Київська система не гнучка, вона інертна. Нам на повноцінне підключення опалення потрібно десять діб. Тому вмикати-вимикати ми не можемо. З огляду на поточну ситуацію це і не потрібно буде робити. Зараз наше основне завдання – зменшення навантаження на електромережі.
— Влада попередила українців, що взимку температура в оселях буде нижчою, ніж у попередні роки: 16-18 градусів замість 18-20-ти. У мене в квартирі і так було 16-18. Це означає, що тепер буде 14-16?
— Я не думаю. Річ у тім, що система централізованого теплопостачання міста спроєктована і сконструйована так, що менше певних показників давати не може. Думаю, температура буде десь 18 градусів.
— Яка температура теплоносія має бути на вході в квартиру?
— Це залежить від зовнішньої температури повітря. Енергетики і теплопостачальники повинні стежити за температурою повітря і, відповідно, зменшувати або збільшувати температуру теплоносія.
— Яка має бути температура теплоносія сьогодні?
— При запуску тепла йде встановлення параметрів. Сьогодні ми подаємо в холодні будинки теплоносій, він сильно остигає. У так званому зворотному трубопроводі температура набагато нижча за нормативну.
Усе стабілізується десь через два тижні, не раніше, але я не прогнозую якихось коливань. Система працюватиме приблизно так само, як минулого року.
Про доцільність централізованого опалення, аварії і втрати тепла
— Є будинки, де мешканці взимку відчиняють вікна від спеки, наприклад, "панельки" на Теремках, що виходять на південну сторону. А є будинки на Солом'янці, закриті тінню дерев, де недостатньо тепло. Чи можна регулювати температуру теплоносія для окремих мікрорайонів?
— Це дуже актуальне питання. Є і окремі будинки, які гірше опалюються, і є таке явище, коли в одному будинку квартири опалюються по-різному залежно від конструкції системи опалення. Наприклад, верхні поверхи відкривають кватирки, а на перших поверхах холодно, тому що тепло не доходить.
Цю проблему вирішують індивідуальні теплові пункти, які можна встановити. У Києві є програма спільного фінансування, коли люди збирають 30% необхідних коштів, а місто дає 70% з бюджету. Залежно від температури повітря автоматика вирішує, скільки взяти тепла, щоб у будинку було тепло.
В інших випадках регулювати температуру теплоносія у мікрорайонах неможливо. Це можна відрегулювати один раз, потім зміняться вихідні параметри, і треба переналагоджувати знову.
Європейський досвід, досвід скандинавських країн – у кожному будинку індивідуальний тепловий пункт. Він повністю відповідає за те, щоб у будинку було не жарко і не холодно. Таким шляхом йдемо і ми: обладнати кожен будинок теплопунктом. На жаль, не так швидко, як хотілося б.
— Програма "70/30" у 2022 році працювала?
— Програма призупинилася після початку війни і відновилася наприкінці літа, коли відновилося фінансування програми з енергозбереження. Сподіваюся, що до кінця 2022 року кілька десятків проєктів буде виконано.
— Чи збільшиться фінансування цієї програми у 2023 році?
— Питання не в обсягах фінансування, а в спроможності оплати. Зараз пріоритетом є оборонні потреби. Ми готові планувати кошти на програму "70/30", але будемо враховувати реальну ситуацію в країні.
— Чи варто в Києві відмовлятися від централізованого опалення?
— Навпаки – проблема дахових котелень стає більш актуальною, ніж проблема централізованої системи. При відключенні світла котельні вимикаються. У цих умовах альтернативи централізованій системі ми не бачимо.
У надзвичайних ситуаціях, за відсутності електрики, звичайно, не працюватиме жодна система. На пічне опалення переходити не плануємо (сміється).
— Довжина столичних тепломереж – 3 тисячі кілометрів. За останні три роки місто замінило 360 кілометрів. 4% на рік – це багато чи мало?
— З огляду на загальний знос мереж – небагато, а з огляду на те, що перед цим десятки років взагалі нічого не мінялося, то це значний прорив. Міняються найстаріші ділянки, тому нам вдалося зменшити втрати в мережі на 5%.
Це непоганий показник. Сподіваюся, після нашої перемоги ми продовжимо модернізацію, адже перед війною ми завершили всі процедури із залучення кредиту ЄБРР на модернізацію централізованої системи теплопостачання. Сподіваюся, ми будемо виконувати всі роботи за цим проєктом.
— Чому відбуваються аварійні пошкодження труб?
— Корозія. Труби не мінялися десятки років. Є ділянки, які відслужили два і навіть три терміни. Труби, як і все в нашому житті, мають свій термін.
— Чому це часто відбувається на одних і тих же ділянках: біля Ocean Plaza, метро Деміївська, на вулиці Саксаганського?
— Біля Ocean Plaza вода затікала з дренажної системи і пришвидшила корозію. Враження, що прориви виникають в одному місці, складається через те, що при заміні невеликої ділянки труби засипають землю, асфальтують, а потім десь поряд стару трубу прориває і знову виконуються такі роботи.
Раніше таке явище було масовим. Зараз, після проведення планових робіт, таких випадків менше. Ми намагаємося замінювати цілі ділянки, щоб максимально відходити від дрібних ремонтів. Дуже хотілося б замінити всі трубопроводи, тоді ми б про це забули. На жаль, це неможливо.
Приклад – міст Патона. Щороку ми випробовуємо його тиском, після чого виникають 20-25 пошкоджень. Необхідно міняти всю мережу, але ми не можемо це зробити, бо міст на реконструкції. Це треба робити разом з реконструкцією мосту. Вихід – планова послідовна заміна трубопроводів щороку.
Ми вийдемо на рівень балтійських країн, які мають 8% втрат тепла в мережах.
— А скільки в нас?
— У нас 17-20%. Ми зменшили втрати завдяки плановій заміні. Трубопроводи замінюються на ізольовані, у яких значно менші втрати. Це дає результат.
— Для комунальних організацій характерні неефективність та відсутність мотивації. Чи намагається міська влада вирішити цю проблему?
— Ми не можемо сказати, що комунальні організації працюють ідеально, м'яко кажучи. Водночас ми усвідомлюємо, що адміністративними методами гарної якості обслуговування досягти важко. Ми усвідомлюємо, що комунальна компанія повинна надавати послуги певного стандарту за невисоку ціну.
На цьому ринку повинен активно працювати комерційний сектор. Він має конкурувати за обсяги робіт, активно брати в управління будинки. За законом, кожна будинкова громада може вибрати іншого комерційного управителя.
Комунальні компанії повинні бути виконавцем послуг так званої останньої надії – коли щось не виходить, коли люди не можуть зорганізуватися. На практиці виходить інакше. Після пʼяти років дії закону ми бачимо, що не так все однозначно. Люди тримаються за комунальні компанії, бо так надійніше.